Екземарин таблетки в/о 25 мг № 30

По 10 таблеток, покритих плівковою оболонкою, у блістері з полівінілхлоридної плівки та фольги алюмінієвої. По 3 блістери у пачці з картону.

Таблетки, покриті плівковою оболонкою.

Основні фізико-хімічні властивості:білі або майже білі, круглі опуклі пігулки, покриті плівковою оболонкою, з позначкою «25» з одного боку та гладкі з іншого.

Екземестан є незворотним стероїдним інгібітором ароматази, подібним за своєю структурою до природної речовини андростендіону. У жінок у постменопаузі естрогени продукуються переважно шляхом перетворення андрогенів на естрогени під впливом ферменту ароматази в периферичних тканинах. Блокування утворення естрогенів шляхом інгібування ароматази є ефективним та селективним методом лікування гормонозалежного раку молочної залози у жінок у постменопаузі. У жінок у постменопаузі екземестан достовірно знижує концентрацію естрогенів у сироватці крові, починаючи з дози 5 мг; максимальне зниження (90%) досягається при застосуванні дози 10-25мг. У пацієнток у постменопаузі з діагнозом рак молочної залози, які отримували 25 мг щодня, загальний рівень ароматази знижувався на 98%.

Екземестан не має прогестогенної та естрогенної активності. Невелика андрогенна активність, ймовірно, пов'язана з 17-гідродеривативом, спостерігалася головним чином при застосуванні препарату у високих дозах. Під час досліджень тривалого щоденного застосування екземестан не впливав на біосинтез таких гормонів як кортизол або альдостерон, рівень яких змінювався до або після тесту АСТН; цим була продемонстрована селективність по відношенню до інших ферментів, що беруть участь у гормональному обміні. У зв'язку з цим немає необхідності в замісній терапії глюкокортикоїдами та мінералокортикоїдами.

Незначне підвищення рівня лютеїнізуючого та фолікулостимулюючого гормонів у сироватці відзначається навіть при низьких дозах; цей ефект, однак, очікуємо на препарати цієї фармакологічної групи; ймовірно, він розвивається за принципом зворотного зв'язку на рівні гіпофіза: зниження концентрації естрогенів стимулює секрецію гіпофізом гонадотропінів (також у жінок у постменопаузі).

Абсорбція. Після внутрішнього прийому екземестан швидко абсорбується. Доза, що поглинається із травного тракту, висока. Абсолютна біологічна доступність не встановлена, хоча поширення має бути обмеженим ефектом першого проходження. При одноразовому прийомі дози 25 мг після їди середній рівень у плазмі крові досягає максимуму через 2 години та дорівнює 17 нг/мл. Фармакокінетика екземестану лінійна і не залежить від часу, при тривалому застосуванні кумуляції не спостерігалося. Кінцевий час напіввиведення становить приблизно 24 години. Встановлено, що їжа покращує всмоктування: рівень у плазмі крові при цьому на 40% вищий, ніж у пацієнток, які приймали препарат натще.

Розподіл. Обсяг розподілу екземестану великий. Зв'язування препарату з білками плазми становить приблизно 90%; у своїй ступінь зв'язування залежить від загальної концентрації. Екземестан та його метаболіти не пов'язуються з еритроцитами.

Метаболізм та екскреція. Екземестан метаболізується шляхом окислення метиленової групи (6) за участю ізоферменту CYP 3А4 та/або шляхом відновлення 17-кетогрупи за участю альдокеторедуктази та подальшої кон'югації. Кліренс екземестану становить 500 л/год. Щодо пригнічення ароматази ці метаболіти або неактивні, або менш активні, ніж вихідне з'єднання. Після перорального прийому одноразової дози екземестану, міченого радіоактивним ізотопом ¹⁴С, було встановлено, що елімінація препарату та його метаболітів в основному завершувалася протягом тижня, при цьому рівні частини дози виводилися із сечею та калом (40 %). . . 0,1-1% радіоактивної дози виділявся із сечею у вигляді незміненого радіоактивно міченого екземестану.

Спеціальні групи

Вік. Жодної істотної кореляції між системним виділенням екземестану та віком не спостерігалося.

Ніркова недостатність. У пацієнтів з погіршенням функції нирок (CL_cr < 30 мл/хв) системне виділення екземестану було вдвічі вищим порівняно з таким у здорових добровольців.

Враховуючи дані безпеки екземестану, регулювання дози не потрібне.

Порушення функції печінки.

У пацієнтів з помірним або серйозним порушенням функції печінки системне виділення екземестану вдвічі-втричі вище порівняно зі здоровими добровольцями. Враховуючи дані безпеки екземестану, регулювання дози не потрібне.

Антагоністи гормонів та аналогічні засоби. Інгібітори ферментів. Код АТХ L02B G06.

Результати досліджень in vitro показали, що препарат метаболізується під впливом цитохрому Р450 (CYP) 3А4 та альдокеторедуктаз і не блокує жодного з основних CYP-ізоферментів. У ході клінічного фармакокінетичного дослідження було встановлено, що специфічне інгібування CYP 3А4 кетоконазолом не впливає на фармакокінетику екземестану.

При вивченні взаємодії рифампіцину, потужного індуктора CYP450, в дозі 600 мг на добу і екземестану в одноразовій дозі 25 мг площа під кривою «концентрація-час» екземестан зменшувався на 54 %, максимальна концентрація – на 41%. Оскільки клінічне значення цього ефекту не досліджували, одночасне застосування препаратів, таких як рифампіцин, протисудомні засоби (наприклад фенітоїн та карбамазепін), та фітопрепаратів, що містять звіробій, що є індуктором CYP3A4, може знизити ефективність екземестану.

Препарат слід з обережністю застосовувати з лікарськими засобами, що метаболізуються через CYP3А4 і мають вузьке терапевтичне вікно. Не зареєстровано позитивних клінічних випадків застосування екземестану з іншими протипухлинними препаратами.

Екземестан не слід застосовувати з лікарськими засобами, що містять естроген, оскільки при одночасному застосуванні вони мають негативну фармакологічну дію.

діюча речовина: exemestane;

1 таблетка містить екземестану 25 мг;

допоміжні речовини: маніт (Е 421), коповідон (тип А), кросповідон (тип А), целюлоза мікрокристалічна, кремнію діоксид колоїдний безводний, натрію крохмальгліколят (тип А), магнію стеарат (Е) 470);

оболонка Advantia Prime White 190100BA01: гіпромелоза (Е 464), макрогол 400, титану діоксид (Е 171).

Під час застосування препарату повідомлялося про сонливість, сомноленцію, астенію та запаморочення. У разі виникнення цих явищ пацієнти повинні бути повідомлені про те, що їх фізичні та/або психічні можливості, необхідні для керування автотранспортом або роботи з іншими механізмами, можуть погіршуватися.

Препарат протипоказаний у період вагітності або годування груддю.

Дітям препарат протипоказаний.

Ад'ювантна терапія ранніх стадій раку молочної залози з позитивною або неуточненою пробою на естрогенові рецептори у жінок у постменопаузі для зменшення ризику віддалених, локорегіонарних або контрлатеральних метастазів.

Як препарат першого ряду для лікування поширеного раку молочної залози з позитивною пробою на гормональні рецептори у жінок із природним або індукованим постменопаузним статусом.

Як препарат другого ряду для лікування поширеного раку молочної залози у жінок з природним або індукованим постменопаузним статусом, у яких виявлено прогресування хвороби на тлі монотерапії антиестрогенними.

Як препарат третього ряду для лікування поширеного раку молочної залози у жінок у постменопаузі, у яких виявлено прогресування хвороби на тлі полігормональної терапії.

Гіперчутливість до активного інгредієнта або будь-якого іншого компонента препарату. Пременопаузальний період у жінок.

Дорослі, у т. ч. пацієнтки похилого віку

Препарат рекомендується приймати по 25 мг 1 раз на добу щодня, бажано після їди.

У хворих на рак молочної залози на ранніх стадіях лікування за допомогою Екземарину необхідно продовжувати до завершення п'ятирічної ад'ювантної гормональної терапії або до виникнення локальних або віддалених метастазів або нової контрлатеральної пухлини.

У пацієнток з поширеним раком молочної залози лікування Екземарином слід продовжувати, поки прогресування пухлини очевидне.

Для пацієнток з недостатністю функції печінки або нирок корекція дози не потрібна.

Особливості застосування.

Враховуючи механізм дії, Екземарин не слід призначати жінкам із пременопаузальним ендокринним статусом. Тому, у прийнятних клінічних випадках необхідно встановити постменопаузальний статус шляхом оцінки рівнів ЛГ, ФСГ та естрадіолу.

Екземестан слід застосовувати з обережністю пацієнтам із порушенням функції печінки та нирок.

Враховуючи, що Екземарин є препаратом, який істотно знижує рівень естрогенів, можна очікувати зменшення мінеральної щільності кісток. Протягом ад'ювантної терапії препаратом жінкам, які страждають на остеопороз або мають ризик його виникнення, слід оцінити параметри мінеральної щільності кісток за допомогою денситометрії на початку лікування. За пацієнтами, які застосовують Екземарин, потрібно спостерігати, а при необхідності - розпочати терапію остеопорозу.

Метаболічні порушення: анорексія.

З боку психіки:безсоння, депресія.

З боку нервової системи: головний біль, запаморочення, зап'ястний тунельний синдром, сонливість.

З боку серцево-судинної системи: припливи.

З боку травного тракту: нудота, біль у животі, блювання, запор, диспепсія, діарея.

З боку шкіри:підвищена пітливість, висипання, алопеція.

З боку кістково-м'язової системи: біль у суглобах і м'язах (включаючи артралгію та меншою мірою біль у кінцівках, у спині, остеоартрит, артрит, міалгію, скутість у суглобах), остеопороз, переломи .

Загальні порушення: стомлюваність, біль, периферичні набряки, набряки ніг, астенія.

З боку крові та лімфатичної системи.

У пацієнтів з поширеним раком молочної залози рідко повідомлялося про тромбоцитопенію та лейкопенію. Епізоди зниження кількості лімфоцитів відзначалися приблизно у 20% пацієнток, які приймали екземестан, зокрема у пацієнток з існуючою лімфопенією, однак середня кількість лімфоцитів протягом досить тривалого часу у цих пацієнток достовірно не змінювалася; також не відмічено підвищення захворюваності на вірусні інфекції. Ці ефекти не спостерігалися у пацієнтів із ранніми стадіями раку молочної залози, яких лікували.

Щодо пептичних виразок шлунка, то при застосуванні екземестану частота їх виникнення дещо підвищується порівняно з такою при застосуванні тамоксифену (0,7% проти 0,1%). Більшість пацієнтів з виразкою шлунка одночасно з терапією екземестаном приймали супутнє лікування нестероїдними протизапальними засобами та/або мали виразку в анамнезі.

Спостерігалося підвищення функціональних печінкових тестів, які включали активність печінкових ферментів, білірубіну та лужної фосфатази.

Є дані про випадки гепатиту, у тому числі холестатичного.

Дані про застосування екземестану в разових дозах 600-800 мг свідчать про хорошу переносимість цих доз. Одноразова доза екземестану, яка може призвести до появи небезпечних для життя симптомів, не встановлена.

Лікування. Специфічного антидота при передозуванні не існує; слід проводити симптоматичне лікування. Показано загальні підтримуючі заходи, включаючи частий контроль ознак життєдіяльності та ретельне спостереження за станом пацієнта.

Не вимагає спеціальних умов зберігання.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

Препарат для лікування раку молочної залози.