Абсорбція
Препарати Джаз Плюс і «Джаз» є біоеквівалентними щодо дроспіренону та етинілестрадіолу.
Абсолютна біодоступність дроспіренону при разовому прийомі таблетки становить близько 76 %. Абсолютна біодоступність етинілестрадіолу – приблизно 40 %, що є результатом пресистемної кон’югації та ефекту першого проходження. Абсолютну біодоступність препарату Джаз Плюс, що містить комбінацію дроспіренону та етинілестрадіолу, стабілізованого бетадексом у вигляді клатрату (молекулярний комплекс), не досліджували. Етинілестрадіол має однакову біодоступність при застосуванні у вигляді клатрату з бетадексом і при прийомі як вільного стероїду. Сироваткові концентрації дроспіренону та етинілестрадіолу досягали максимального рівня через 1-2 години після прийому препарату Джаз Плюс.
Фармакокінетика дроспіренону після прийому одноразових доз у межах від 1 до 10 мг має дозозалежний характер. При щоденному застосуванні препарату Джаз рівноважна концентрація дроспіренону досягалася через 8 днів. Спостерігали майже 2-3 кратне підвищення показників Сmax та AUC (0-24 години) у сироватці крові дроспіренону після багаторазового прийому препарату Джаз (див. Таблицю 1).
Для етинілестрадіолу рівноважні умови спостерігалися протягом другої половини курсу лікування. При щоденному застосуванні препарату «Джаз» показники сироваткового рівня Сmax та AUC (0-24 години) для етинілестрадіолу підвищилися майже в 1,5-2 рази (див. Таблицю 1).
Кальцію левомефолат за своєю структурою є ідентичним L-5-метилтетрагідрофолату (L-5-метил-ТГФ), метаболіту вітаміну В9. Середня початкова концентрація у осіб, які не вживають продукти, збагачені фолієвою кислотою, проте мають нормальний харчовий раціон, становить 15 нмоль/л. При пероральному застосуванні кальцію левомефолат абсорбується і накопичується в організмі. Пікова концентрація у плазмі крові становить близько 50 нмоль/л і досягається протягом 0,5-1,5 години після одноразового прийому левомефолату кальцію в дозі 0,451 мг.
Рівноважні умови для загального рівня фолату у плазмі крові після прийому 0,451 мг кальцію левомефолату досягаються приблизно через 8-16 тижнів залежно від показників вихідного рівня. Рівноважна концентрація кальцію левомефолату в еритроцитах досягається дещо пізніше, що зумовлено довшим життєвим циклом еритроцитів - приблизно 120 днів.
Вплив їжі
Швидкість абсорбції дроспіренону та етинілестрадіолу після одноразового застосування препаратів, подібних до Джаз Плюс, була нижчою при прийомі після їжі (багатої на вміст жирів), при цьому середня сироваткова концентрація (Сmax) знижувалася майже на 40 % у обох діючих речовин. Однак ступінь абсорбції дроспіренону залишився незмінним. Натомість ступінь абсорбції етинілестрадіолу зменшувався майже на 20 % при застосуванні після їжі.
Вплив їжі на абсорбцію кальцію левомефолату при застосуванні препарату Джаз Плюс не вивчали.
Розподіл
Зниження сироваткових концентрацій дроспіренону та етинілестрадіолу відбувається у два етапи. Уявний об’єм розподілу дроспіренону становить близько 4 л/кг, а етинілестрадіолу - приблизно 4-5 л/кг.
Дроспіренон не зв’язується з ГЗСГ або глобуліном, що зв’язує кортикостероїд (ГЗК), однак зв’язування з іншими білками сироватки крові становить близько 97 %. Після багаторазового застосування протягом більше 3 циклів не відзначено жодних змін вільної фракції (за показниками мінімальної концентрації).
Етинілестрадіол міцно, проте неспецифічно зв’язується з альбумінами сироватки крові (приблизно 98,5 %) та індукує збільшення концентрації ГЗСС та ГЗК у сироватці крові. Такий вплив на ГЗСГ та ГЗК зумовлений дією етинілестрадіолу і не змінюється при зміні доз дроспіренону у діапазоні 2-3 мг.
Кінетика фолатів здійснюється біфазно зі швидкою і повільною фазою. Швидка фаза, вірогідно, має місце у фолаті, який щойно всмоктався після одноразового перорального прийому левомефолату кальцію в дозі 0,451 мг, та характеризується термінальним періодом напіввиведення, що становить приблизно 4-5 годин. У повільній фазі, що відображає метаболізм поліглутаматної форми фолатної кислоти, середній час утримання становить 100 днів або більше.
Метаболізм
Два основних метаболіти дроспіренону, виявлені у плазмі крові людини – це кислотна форма дроспіренону, що утворюється внаслідок розкриття лактонового кільця, та 4,5-дигідро-дроспіренон-3-сульфат, що є результатом редукції та наступного сульфування. Встановлено, що ці метаболіти є фармакологічно неактивними. Дроспіренон також зазнає окислювального метаболізму під дією CYP3A4.
Повідомлялося, що етинілестрадіол проходить значний пресистемний метаболізм у кишечнику і печінці. Метаболізм етинілестрадіолу та його окислювальних метаболітів відбувається переважно шляхом кон’югації з глюкуронідом або сульфатом. CYP3A4 у печінці відповідає за 2-гідроксилювання, що є основною реакцією окислення. 2-гідрокси метаболіт проходить подальшу трансформацію під час метилювання та глюкуронідації перед тим, як бути виведеним із сечею та калом.
L-5-метилтетрагідрофолат (L-5-метил-ТГФ) – переважаюча сполука фолієвої кислоти в системі кровообігу, що транспортується за фізіологічних умов та під час прийому фолієвої кислоти і кальцію левомефолату.
Виведення з організму
Сироваткова концентрація дроспіренону характеризується кінцевим періодом напіввиведення у фазі розподілу близько 30 годин як після одноразового, так і багаторазового застосування. Виведення з організму дроспіренону було майже повним через десять днів, а виведені кількості виявились дещо вищими у калі, ніж у сечі. Дроспіренон підлягає активному метаболізму, з сечею та калом виділяються тільки незначні кількості незміненого дроспіренону. У сечі та калі виявлено щонайменше 20 різних метаболітів. Близько 38-47 % метаболітів у сечі становили кон’югати з глюкуронідами та сульфатами. Майже 17-20 % метаболітів, виявлених у калі, виводилися у формі глюкуронідів та сульфатів.
Кінцевий період напіввиведення у фазі розподілу етинілестрадіолу становив приблизно 24 годин. Етинілестрадіол не виводиться у незміненому вигляді. Етинілестрадіол виводиться з сечею та калом у формі кон’югатів з глюкуронідами та сульфатами і проходить ентерогепатичну циркуляцію.
L-5-метил-ТГФ виводиться з організму двофазно шляхом екскреції з сечею фолатів у незміненому вигляді та у вигляді катаболічних продуктів, а також з фекаліями.
Окремі групи пацієнток
Застосування дітям. Безпека та ефективність застосування препарату Джаз Плюс встановлена для жінок репродуктивного віку. Очікується, що препарат виявлятиме аналогічну ефективність у підлітків постпубертатного віку до 18 років та жінок. Цей лікарський засіб не призначають до початку менструацій.
Застосування особам літнього віку. Застосування препарату Джаз Плюс у жінок постклімактеричного віку не досліджували; препарат не призначають пацієнткам цієї вікової групи.
Расові відмінності. Не визначено клінічно значущих відмінностей фармакокінетичних властивостей дроспіренону або етинілестрадіолу у японок та представниць європеоїдної раси (віком 25-35 років) при щоденному застосуванні препарату з вмістом 3 мг дроспіренону/0,02 мг етинілестрадіолу протягом 21 доби. Спеціальні дослідження щодо особливостей у інших етнічних групах не проводили.
Порушення функції нирок. Препарат Джаз Плюс протипоказаний для застосування пацієнткам з порушенням функції нирок.
Вплив порушення функції нирок на фармакокінетичні властивості дроспіренону (у дозі 3 мг на день протягом 14 днів) та вплив дроспіренону на концентрацію калію в сироватці крові вивчали у трьох окремих групах жінок (n = 28, вік 30-65). Всі особи перебували на дієті з низьким споживанням калію. Протягом дослідження 7 осіб продовжували приймати калійзберігаючі препарати для лікування їх основного захворювання. На 14-й день терапії дроспіреноном (рівноважний стан) сироваткові концентрації дроспіренону у групі з кліренсом креатиніну 50-79 мл/хв були аналогічними концентраціям у групі з кліренсом креатиніну ≥ 80 мл/хв. В осіб з кліренсом креатиніну 30-49 мл/хв сироваткові концентрації дроспіренону були в середньому на 37 % вищими, ніж у пацієнток з контрольної групи. При лікуванні дроспіреноном не відмічено жодного клінічно значущого впливу на рівень калію у сироватці крові. Незважаючи на те, що в дослідженні не спостерігалася гіперкаліємія, у 5 з 7 жінок, які продовжували застосування калійзберігаючих препаратів під час дослідження, середня сироваткова концентрація калію підвищилася до 0,33 мекв/л (див. розділ «Протипоказання» та «Особливості застосування»).
Порушення функції печінки. Препарат Джаз Плюс протипоказаний для застосування пацієнткам із захворюванням печінки. Середня експозиція дроспіренону у жінок з порушенням функції печінки помірного ступеня є майже втричі вищою за експозицію у жінок з нормальною функцією печінки. Препарат Джаз Плюс не досліджували у жінок з тяжкими порушеннями функції печінки (див. розділ «Протипоказання» та «Особливості застосування»).
Медикаментозна взаємодія
Для отримання більш детальної інформації про взаємодію з оральними контрацептивами або про можливі ферментативні зміни слід переглянути інструкції для медичного застосування всіх лікарських засобів, що призначають одночасно з цим препаратом.
Вплив інших лікарських засобів на КОК
Речовини, що знижують ефективність КОК. Лікарські засоби або фітопрепарати, що індукують певні ензими, в тому числі CYP3A4, можуть знижувати ефективність КОК або посилювати проривні кровотечі.
Речовини, що підвищують концентрацію КОК у плазмі крові. При супутньому застосуванні аторвастатину та певних КОК, що містять етинілестрадіол, відмічається підвищення показників AUC етинілестрадіолу майже на 20 %. Аскорбінова кислота та ацетамінофен можуть призводити до збільшення концентрації етинілестрадіолу у плазмі крові, імовірно, через пригнічення кон’югації. У клінічному дослідженні з вивчення взаємодії препаратів, що проводили з участю 20 жінок передклімактеричного віку, при застосуванні 1 раз на добу 3 мг дроспіренону/0,02 мг етинілестрадіолу одночасно з потужним інгібітором CYP3A4 кетоконазолом в дозі 200 мг 2 рази на добу протягом 10 днів відмічалося підвищення AUC (0-24) дроспіренону та етинілестрадіолу відповідно у 2,68 раза (90 % ДІ: 2,44; 2,95) та 1,4 раза (90 % ДІ: 1,31; 1,49). Показник Cmax дроспіренону та етинілестрадіолу зазнав 1,97-кратного підвищення (90 % ДІ: 1,79, 2,17) і 1,39-кратного підвищення (90 % ДІ: 1,28; 1,52) відповідно. Незважаючи на те, що не було відмічено жодного клінічно значущого впливу на безпеку застосування або лабораторні показники, в тому числі рівень калію у сироватці крові, слід враховувати, що в цьому дослідженні жінок спостерігали лише протягом 10 днів. Клінічні наслідки прийому КОК з вмістом дроспіренону одночасно з безперервним застосуванням інгібітора CYP3A4/5 невідомі (див. розділ «Особливості застосування»).
Інгібітори протеази вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ)/вірусу гепатиту С (ВГС) та ненуклеозидні інгібітори зворотної транскриптази. У деяких випадках при одночасному застосуванні КОК з інгібіторами протеази ВІЛ/ВГС або ненуклеозидними інгібіторами зворотної транскриптази спостерігалися значні зміни (збільшення або зменшення) плазмової концентрації естрогену та прогестину.
Антибіотики. Є повідомлення про випадки настання вагітності під час застосування гормональних контрацептивів та антибіотиків, однак клінічні дослідження з вивчення фармакокінетичних властивостей не виявили стійкого впливу антибіотиків на концентрацію синтетичних стероїдів у плазмі крові.
Вплив КОК на інші препарати
КОК із вмістом етинілестрадіолу можуть пригнічувати метаболізм інших препаратів. Встановлено, що КОК значно знижують концентрацію ламотриджину у плазмі крові, імовірно, через індукування глюкуронування ламотриджину. Внаслідок цього можливе зменшення контролю над судомною активністю, тому може потребуватися корекція дози ламотриджину. Для отримання більш детальної інформації про взаємодію з КОК або про можливі ферментативні зміни слід переглянути інструкції для медичного застосування всіх препаратів, що призначаються одночасно з цим лікарським засобом.
В умовах in vitro етинілестрадіол є інгібітором зворотної дії стосовно ізоферментів CYP2C19, CYP1A1 i CYP1A2 та незворотним інгібітором ізоферментів CYP3A4/5, CYP2C8 i CYP2J2. Метаболізм дроспіренону та потенційний вплив дроспіренону на печінкові CYP-ферменти вивчали в дослідженнях in vitro та in vivo. У дослідженнях in vitro дроспіренон не виявляв впливу на метаболізм модельних субстратів CYP1A2 i CYP2D6, однак пригнічував метаболізм модельних субстратів CYP1A1, CYP2C9, CYP2C19 i CYP3A4, при цьому найбільш чутливим ферментом був CYP2C19. Потенційний вплив дроспіренону на активність ізоферменту CYP2C19 вивчався у дослідженні клінічної фармакокінетики із застосуванням омепразолу як маркерного субстрату. У дослідженні з участю 24 жінок постклімактеричного віку (включаючи 12 жінок з гомозиготним (дикого типу) генотипом CYP2C19 та 12 жінок з гетерозиготним генотипом CYP2C19) при щоденному пероральному застосуванні дроспіренону в дозі 3 мг протягом 14 днів не відмічено впливу на кліренс омепразолу (40 мг, одноразова пероральна доза) та 5-гідроксиомепразолу, утвореного під дією CYP2C19. Крім того, не було виявлено жодного значного впливу дроспіренону на системний кліренс омепразолу сульфону, метаболіту, утвореного за допомогою CYP3A4. Ці результати свідчать, що дроспіренон не пригнічує CYP2C19 i CYP3A4 в умовах in vivo.
Було проведено два додаткових клінічних дослідження з вивчення медикаментозної взаємодії з використанням симвастатину та мідазоламу як маркерних субстратів для CYP3A4, в кожному з яких брали участь 24 здорові жінки постклімактеричного віку. Результати цих досліджень показали, що дроспіренон у рівноважній концентрації, досягнутій після його застосування у дозі 3 мг/добу, не виявляє впливу на фармакокінетичні властивості субстратів CYP3A4.
Жінки, які отримують замісну терапію гормонами щитоподібної залози, можуть потребувати вищих доз тиреоїдного гормону, оскільки на тлі застосування КОК сироваткова концентрація глобуліну, що зв’язує тиреоїдні гормони, зростає.
Взаємодія з препаратами, що можуть підвищувати сироватковий рівень калію. У жінок, які приймають препарат Джаз Плюс одночасно з іншими препаратами, які можуть підвищувати рівень калію у сироватці крові, існує імовірність зростання сироваткової концентрації калію (див. розділ «Особливості застосування»).
Було проведене дослідження з вивчення медикаментозної взаємодії, в якому порівнювали застосування дроспіренону 3 мг/естрадіолу 1 мг та плацебо у 24 жінок постклімактеричного віку з артеріальною гіпертензією помірного ступеня які отримували еналаприлу малеат у дозі 10 мг 2 рази на день. Рівень калію контролювали у всіх суб’єктів дослідження через день протягом 2 тижнів. Середня сироваткова концентрація калію в групі, яка отримувала дроспіренон/естрадіол, була на 0,22 мекв/л вищою відносно початкового рівня, ніж у плацебо-групі. Крім цього, рівень калію у сироватці крові вимірювали у різних часових точках протягом 24 годин на початковому рівні та на 14-й день дослідження. Станом на 14-й день співвідношення між Cmax і AUC сироваткового рівня калію у групі, яка отримувала дроспіренон/естрадіол, і плацебо-групі було відповідно 0,955 (90 % ДІ: 0,914; 0,999) і 1,010 (90 % ДІ: 0,944; 1,08). У жодної пацієнтки з обох груп лікування не відмічено розвитку гіперкаліємії (рівень калію в сироватці крові ˃ 5,5 мекв/л).
Вплив фолатів на інші лікарські засоби.
Фолати, такі як фолієва кислота та левомефолат кальцію, можуть впливати на фармакокінетику або фармакодинаміку окремих антифолатів (наприклад, протиепілептичні засоби, метотрексат).
Вплив інших лікарських засобів на фолати.
Ряд лікарських засобів (наприклад, метотрексат, сульфасалазин, холестирамін, протиепілептичні засоби) знижують концентрацію фолатів.