Достинекс таблетки 0,5 мг № 8

Каберголін – це дофамінергічне похідне ріжків, що характеризується сильною та довготривалою пролактино-знижувальною активністю. Препарат безпосередньо стимулює D2-дофамінові рецептори на поверхні лактотропних клітин гіпофіза, таким чином інгібуючи секрецію пролактину. Ця речовина зменшує секрецію пролактину у щурів при пероральному застосуванні у дозі 3‒25 мкг/кг та in vitro у концентрації 45 пг/мл. Крім того, каберголін чинить центральну дофамінергічну дію через стимуляцію D2-рецепторів у пероральних дозах, що перевищують такі, які є ефективними для зниження рівнів пролактину в сироватці крові. Довготривалий вплив лікарського засобу Достинекс на зниження рівня пролактину, ймовірно, пов’язаний з його тривалою персистенцією в органі-мішені, на що вказує повільна швидкість елімінації загальної радіоактивності з гіпофіза після застосування однократної пероральної дози у щурів (t½ становить приблизно 60 годин).

Фармакодинамічні ефекти вивчалися у здорових добровольців, жінок у післяпологовому періоді, та хворих із пролактинемією. Після одноразового перорального прийому препарату у дозі 0,3‒1,5 мг спостерігається значне зниження рівнів пролактину в плазмі у кожній з досліджуваних популяцій. Цей ефект розвивається швидко – протягом 3 годин після введення препарату та зберігається протягом 7‒28 діб у здорових осіб і пацієнтів з гіперпролактинемією та протягом 14‒21 доби ‒ у жінок після пологів.

Ступінь зниження рівня пролактину та тривалість залежать від дози.
Щодо ендокринних ефектів препарату Достинекс, не пов’язаних з антипролактинемічною дією, наявні дані досліджень із залученням людей підтверджують експериментальні результати, отримані при дослідженні на тваринах, та свідчать, що досліджувана речовина характеризується високою селективною дією і не впливає на базальний рівень секреції інших гормонів гіпофіза та кортизолу. Фармакодинамічна дія лікарського засобу Достинекс не корелювала з терапевтичним ефектом тільки щодо зниження артеріального тиску. Максимальний гіпотензивний ефект препарату в однократній дозі зазвичай спостерігається протягом перших 6 годин після прийому та є залежним від дози як для максимального зниження, так і частоти виникнення.

Інгібування/пригнічення фізіологічної лактації

Інгібування фізіологічної післяпологової лактації одразу після пологів або пригнічення лактації, що встановилася, у таких випадках:

• після пологів, якщо мати вирішила не годувати дитину груддю або коли годування груддю протипоказано матері чи дитині з медичних причин;
• після народження мертвого плода або аборту.

Каберголін інгібує/пригнічує фізіологічну лактацію шляхом інгібування секреції пролактину. У контрольованих клінічних дослідженнях одноразовий прийому каберголіну у дозі 1 мг у перший день після пологів був ефективним у інгібуванні секреції молока, а також при набуханні грудей і болю у 70‒90% жінок. Менше 5 % жінок відчували поновлення симптоматики у грудях на третьому тижні після пологів (яка, зазвичай, була легкою за ступенем тяжкості).

Пригнічення секреції молока та полегшення при набуханні грудей і болю у грудях відмічалось приблизно у 85 % жінок в період лактації при застосуванні протягом двох днів сумарної дози кабреголіну 1 мг, поділеної на чотири прийоми. Випадки поновлення симптоматики у грудях через 10 днів нечасті (приблизно 2 % випадків).

Лікування гіперпролактинемічних станів
Порушення, пов’язані з гіперпролактинемією, у тому числі аменореї, олігоменореї, ановуляції та галактореї. Лікування пацієнтів з пролактинсекретуючими аденомами гіпофіза (мікро- та макропролактиноми), ідіопатичною гіперпролактинемією або із синдромом «порожнього» турецького сідла з супутньою гіперпролактинемією, які є основними патологічними станами, що зумовлюють вищезгадані клінічні прояви.

При тривалому лікуванні у дозах від 1 до 2 мг на тиждень каберголін був ефективний для нормалізації рівня пролактину у сироватці крові приблизно у 84 % пацієнтів з гіперпролактинемією.

Регулярні цикли поновилися у 83 % жінок з аменореєю. Відновлення овуляції задокументовано у 89 % жінок за показниками прогестерону, рівень якого контролювався протягом лютеїнової фази. Галакторея, яка мала місце перед початком лікування, зникла у 90 % випадків. У 50‒90 % жінок та чоловіків з мікро- або макропролактиномою виявлено зменшення розміру пухлини.

Достинекс призначений для перорального застосування. Оскільки у клінічних дослідженнях Достинекс застосовували переважно разом з їжею та оскільки переносимість цього класу лікарських препаратів при прийомі з їжею покращується, препарат рекомендується приймати під час їди при всіх терапевтичних показаннях.

Інгібування/пригнічення фізіологічної лактації
Достинекс слід застосовувати протягом першого дня після пологів. Рекомендована терапевтична доза препарату становить 1 мг (2 таблетки по 0,5 мг), що приймається однократно.
Для пригнічення лактації, що вже встановилась, рекомендований терапевтичний режим дозування становить 0,25 мг (1/2 таблетки по 0,5 мг) кожні 12 годин протягом 2 днів (загальна доза – 1 мг). Такий режим дозування краще переноситься жінками, які вирішили пригнітити лактацію, ніж прийом у вигляді однократної дози, і він супроводжується меншою частотою виникнення небажаних явищ, особливо симптомів артеріальної гіпотензії.

Лікування гіперпролактинемічних станів
Рекомендована початкова доза препарату Достинекс становить 0,5 мг 1 раз на тиждень або 1/2 таблетки по 0,5 мг 2 рази на тиждень (наприклад у понеділок та четвер). Підвищення тижневої дози слід здійснювати поступово, бажано підвищувати її на 0,5 мг на тиждень кожен місяць до досягнення оптимальної терапевтичної ефективності. Зазвичай терапевтична доза становить 1 мг на тиждень і може коливатися у діапазоні від 0,25 мг до 2 мг на тиждень. Для лікування пацієнтів з гіперпролактинемією

Достинекс застосовували у дозах до 4,5 мг на тиждень.

Максимальна доза препарату не має перевищувати 3 мг на добу.

Тижневу дозу препарату можна прийняти за 1 раз або розподілити на два або більшу кількість прийомів на тиждень, залежно від переносимості препарату пацієнтом. Якщо призначені дози перевищують 1 мг на тиждень, рекомендується ділити тижневу дозу препарату на декілька прийомів, оскільки переносимість препарату у дозуванні, що перевищує 1 мг при прийомі разовою тижневою дозою, оцінювалася тільки у декількох пацієнтів.

При підвищенні дози слід провести обстеження пацієнта для визначення мінімальної дози препарату, що викликає терапевтичний ефект. Після того, як буде підібрано ефективний терапевтичний режим дозування, рекомендується проводити регулярне (щомісячне) визначення рівнів пролактину в сироватці крові, оскільки нормалізація цих рівнів зазвичай спостерігається протягом двох або чотирьох тижнів.

Після відміни Достинексу зазвичай спостерігається рецидив гіперпролактинемії. Однак у деяких пацієнтів спостерігалося збереження пригнічення рівнів пролактину протягом декількох місяців. У 23 з 29 жінок з групи подальшого спостереження після припинення прийому Достинексу овуляторні цикли тривали довше 6 місяців.

Пацієнти літнього віку
Досвід застосування пацієнтам літнього віку дуже обмежений через показання для застосування препарату Достинекс. Доступні дані свідчать про відсутність особливого ризику.

Загалом небажані явища залежать від дози лікарського засобу. Імовірність виникнення небажаних явищ у пацієнтів з відомою непереносимістю дофамінергічних препаратів можна зменшити, якщо розпочинати лікування препаратом Достинекс зі знижених доз, наприклад 0,25 мг 1 раз на тиждень з наступним поступовим їх підвищенням до досягнення терапевтичної дози. У разі виникнення стійких або тяжких небажаних явищ тимчасове зниження дози з наступним більш поступовим її підвищенням, наприклад на 0,25 мг/тиждень кожні 2 тижні, може покращити переносимість препарату.

Під час лікування препаратом Достинекс спостерігалися нижчезазначені побічні реакції з такою частотою: дуже часто: ≥ 1/10; часто: ≥ 1/100 та < 1/10; нечасто: ≥ 1/1000 та < 1/100; рідко: ≥ 1/10000 та < 1/1000; дуже рідко: < 1/10000; частота невідома (не можна оцінити на основі наявних даних).

Розлади з боку серця:
дуже часто: ураження клапанів (у тому числі регургітація) та споріднені розлади (перикардит і випіт у порожнину перикарда);
нечасто: пальпітація;
частота невідома: стенокардія.

Розлади з боку дихальної системи, торакальні та медіастинальні розлади:
нечасто: диспное, випіт у плевральну порожнину, фіброз (включаючи фіброз легенів), носова кровотеча;
дуже рідко: фіброз плеври;
частота невідома: порушення дихання, дихальна недостатність, плеврит, біль у грудях.

Розлади з боку імунної системи:
нечасто: реакції гіперчутливості.

Розлади з боку нервової системи:
дуже часто: головний біль*, запаморочення/вертиго;
часто: сонливість;
нечасто: транзиторна геміанопсія, синкопе, парестезія;
частота невідома: раптове засинання, тремор.

Розлади з боку органів зору:
частота невідома: погіршення зору.

Розлади з боку психіки:
часто: депресія;
нечасто: підвищення лібідо;
частота невідома: агресія, марення, гіперсексуальність, патологічна пристрасть до азартних ігор, психічні розлади, галюцинації.

Розлади з боку судин:
часто: гіпотензивний ефект у пацієнтів, які отримують довготривале лікування; постуральна артеріальна гіпотензія, припливи**;
нечасто: периферичний вазоспазм, втрата свідомості.

Розлади з боку травної системи:
дуже часто: нудота*, диспепсія, гастрит, біль у животі*;
часто: запор, блювання**;
рідко: біль в епігастральній ділянці.

Загальні розлади та реакції у місці введення:
дуже часто: астенія***, підвищена втомлюваність;
нечасто: набряк, периферичний набряк.

З боку гепатобіліарної системи:
частота невідома: порушення функції печінки.

З боку шкіри та підшкірних тканин:
нечасто: висипання, алопеція.

З боку опорно-рухової системи та сполучної тканини:
нечасто: судоми в ногах.

З боку репродуктивної системи та молочних залоз:
часто: біль у молочних залозах.

Дослідження:
часто: безсимптомне зниження артеріального тиску (≥ на 20 мм рт. ст. систолічний і ≥ 10 мм рт. ст. діастолічний);
нечасто: у жінок з аменореєю спостерігалося зниження рівня гемоглобіну протягом перших кількох місяців після менструації;
частота невідома: підвищений рівень креатинфосфокінази в крові, анормальні показники печінкових проб.
*Дуже часто ‒ у пацієнток при лікуванні гіперпролактинемічних станів; часто ‒ у пацієнток при інгібуванні/пригнічені лактації.
**Часто ‒ у пацієнток при лікуванні гіперпролактинемічних станів; нечасто ‒ у пацієнток при інгібуванні/пригнічені лактації.
***Дуже часто ‒ у пацієнток при лікуванні гіперпролактинемічних станів; нечасто ‒ у пацієнток при інгібуванні/пригнічені лактації.

Імпульсне порушення контролю.
Патологічна пристрасть до азартних ігор, підвищення лібідо, гіперсексуальність, компульсивне бажання витрачати гроші та купувати, відмова від їжі та компульсивне переїдання можуть виникати у пацієнтів, які отримують лікування агоністами дофаміну, зокрема каберголіном.

Звітування про підозрювані побічні реакції
Звітування про підозрювані побічні реакції після реєстрації лікарського засобу має важливе значення. Це дозволяє здійснювати моніторинг співвідношення ризик/користь при застосуванні лікарського засобу. Фахівців сфери охорони здоров’я просять звітувати про будь-які підозрювані небажані реакції.