Капсули слід приймати планомірно, щоранку, під час сніданку або під час іншого прийому їжі з достатньою кількістю рідини. Застосування при прийомі їжі зменшує ризик появи відхилень у роботі травного тракту. Не рекомендується приймати капсули прямо перед сном.
Дорослим та дітям старше 12 років з масою тіла понад 45 кг.Звичайна доза Доксицикліну гідрохлорид для дорослих для лікування гострих інфекцій становить 200 мг у перший день лікування (за 1 прийом або по 100 мг кожні 12 годин) і 100 мг на добу в наступні дні. При лікуванні важких інфекцій слід застосовувати препарат у дозі 200 мг на добу протягом усього періоду лікування.
Перевищення рекомендованої дози може призвести до збільшення частоти побічних реакцій. Терапію слід продовжувати протягом 24-48 годин після зникнення симптомів захворювання та лихоманки.
При стрептококових інфекційних захворюваннях застосування препарату слід продовжувати протягом 10 днів для попередження розвитку ревматичної лихоманки або гломерулонефриту.
Діти. Для дітей віком від 12 років з масою тіла до 45 кг рекомендована доза становить 4,4 мг/кг маси тіла (у перший день лікування рекомендовану дозу застосовувати за 1 або 2 прийоми) , у наступні дні доза становить 2,2 мг/кг. маси тіла (за 1 або 2 прийоми); при більш тяжких інфекційних захворюваннях може бути призначений до 4,4 мг/кг маси тіла.
Застосування препарату для лікування інфекцій.
Хвороби, що передаються статевим шляхом: для лікування таких захворювань як неускладнені гонококові інфекції (виняток аноректальні інфекції у чоловіків), неускладнені уретральні та ендоцервікальні інфекції та інфекції прямої кишки, викликані Chlamydia trachomatis, нього 7 днів.
Для лікування гострого епідідимоорхіту, викликаного Chlamydia trachomatis або Neisseria gonorrhea, препарат слід застосовувати по 100 мг двічі на добу протягом 10 днів. Для лікування первинного та вторинного сифілісу рекомендована доза для пацієнтів без підтвердженої вагітності 200 мг перорально двічі на добу протягом 2 тижнів (як альтернатива терапії пеніцилінами).
Епідемічний зворотний тиф, кліщовий зворотний тиф: рекомендована доза становить 100-200 мг одноразово в залежності від ступеня тяжкості захворювання.
Тропічна малярія, резистентна до хлороквіну: рекомендована доза становить 200 мг/добу протягом щонайменше 7 днів у зв'язку з можливим тяжким перебігом інфекційного захворювання.
Завжди, як додаткову терапію до препарату Доксицикліну гідрохлорид, слід застосовувати швидкодіючий шизонтицид (наприклад, хінін), доза якого різна залежно від випадку, у зв'язку з можливим тяжким перебігом інфекційного захворювання.
Акне: Препарат призначати в дозі 50 мг на добу протягом 6-12 тижнів.
Профілактика малярії: рекомендована доза для дорослих становить 100 мг на добу. Для дітей від 12 років рекомендована доза становить від 2 мг/кг на добу до загальної дози, яка становить 100 мг на добу. Профілактику можна. почати за 1-2 дні до поїздки в регіон з малярією. Профілактичне застосування препарату слід продовжувати щодня під час перебування в регіоні з малярією і протягом 4 тижнів після того, як був залишений регіон з малярією. Також слід враховувати діючі стандарти лікування малярії.
Профілактика японської річки: рекомендована доза препарату становить 200 мг одноразово.
Профілактика діареї мандрівника у дорослих: рекомендована доза становить 200 мг у перший день подорожі (застосовується у вигляді єдиної дози 200 мг або по 100 мг кожні 12 годин) і по 100 мг на добу протягом наступних днів подорожей; Інформація про застосування препарату більше 21 дня для профілактики відсутня.
Профілактика лептоспірозу: рекомендована доза становить 200 мг 1 раз на тиждень протягом усього часу перебування в регіоні з лептоспірозом і 200 мг наприкінці подорожі. Інформація про застосування препарату більше 21 дня для профілактики відсутня. >
Застосування препарату пацієнтам літнього віку Препарат можна застосовувати у звичайних дозах без спеціальних застережень. Немає необхідності в корекції дози при порушенні функцій нирок. Доксициклін гідрохлорид може бути препаратом вибору для пацієнтів літнього віку, оскільки його застосування менш пов'язане з розвитком подразнення та виразками стравоходу.
Застосування препарату пацієнтам з порушеннями функції печінки– див. Див. розділ «Особливості застосування».
Застосування препарату пацієнтам з порушеннями функцій нирок – дослідження показали, що застосування препарату в рекомендованих дозах не призводить до акумуляції антибіотика у такої категорії пацієнтів (див. «Особливості застосування»).
Особливості застосування
Пацієнти з порушенням функцій печінки. Доксицикліну гідрохлорид слід застосовувати з обережністю пацієнтам з порушеннями функцій печінки, а також тим, хто одночасно приймає потенційно гепатотоксичні ліки. Про порушення показників функцій печінки, що виникали під час перорального і парентерального застосування тетрациклінів, включаючи доксициклін, повідомлялося рідко.
Пацієнти з порушенням функцій нирок. У пацієнтів з нормальними функціями нирок екскреція доксицикліну нирками становить близько 40% за 72 години. Цей показник може знижуватися до 1-5% за 72 години у пацієнтів з нирковою недостатністю тяжкого ступеня (кліренс креатиніну – нижче 10 мл/хв). не впливає на період напіввиведення доксицикліну із сироватки крові.
Антианаболічна дія тетрациклінів може підвищувати рівень сечовини в крові. Дослідження показали, що такий антианаболічний ефект не виникає при застосуванні препарату Доксицикліну гідрохлорид у пацієнтів з порушенням функції нирок.
Серйозні шкірні реакції. У пацієнтів, які приймали доксициклін, були зареєстровані такі серйозні шкірні реакції як ексфоліативний дерматит, мультиформна еритема, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз та медикаментозна висипка з еозинофілією та системними. розділ Побічні реакції). При серйозних шкірних реакціях прийом доксицикліну слід негайно припинити та призначити відповідну терапію.
Фоточутливість. Цей ефект проявляється у вигляді підвищеної реакції на сонячне опромінення і спостерігається у деяких пацієнтів, які приймали тетрацикліни, включаючи доксициклін. Пацієнти, які повинні знаходитися на відкритому сонці або під дією ультрафіолетового випромінювання, слід проінформувати про можливість розвитку даної реакції та про те, що лікування слід припинити при перших проявах еритеми. Повідомлялося про виникнення фотооніхолізісу у пацієнтів, які приймали доксициклін (див. розділ «Побічні реакції»).
Доброякісна внутрішньочерепна гіпертензія. Повідомляли про випинання джерельця у немовлят, які отримували лікування тетрациклінами. Доброякісна внутрішньочерепна гіпертензія (псевдопухлина головного мозку) була асоційована із застосуванням тетрациклонів зазвичай має транзиторний характер, але при застосуванні тетрациклінів (включаючи доксициклін) повідомляли про випадки необоротної втрати зору внаслідок доброякісної внутрішньочерепної гіпертензії (псевдопухлини головного мозку). У разі виникнення порушення зору при лікуванні необхідно невідкладне офтальмологічне обстеження. підвищеним протягом декількох тижнів після відміни препарату, пацієнти повинні спостерігатися до стабілізації їх стану. Слід уникати одночасного застосування ізотретиноїну, як і інших системних ретиноїдів, з доксицикліном тільки відомо, що ізотретиноїн також може викликати доброякісну гіпертензію (псевдопухлина головного мозку). розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
Підвищене зростання мікроорганізмів. Застосування антибіотиків іноді може викликати зростання нечутливих мікроорганізмів, включаючи рід Сandida. При виникненні резистентності застосування антибіотика слід припинити і призначити відповідну терапію .
Повідомлялося про виникнення псевдомембранозного коліту у пацієнтів, які застосовували антибактеріальні препарати, включаючи доксициклін. Ступінь тяжкості захворювання була від легкого до загрозливого життя. Важливо розглядати можливість цього діагнозу у пацієнтів з діареєю, що є результатом антибактеріальної лікування.
При застосуванні антибактеріальних препаратів, включаючи доксициклін, повідомляли про розвиток діареї, асоційованої з Clostridium difficile (CDAD), зі ступенем тяжкості від легкого до коліту з летальним кінцем. Застосування антибактеріальних препаратів впливає на нормальну флору кишечника і призводить до підвищеного зростання C. difficile.
C. difficile продукує токсини А і В, що, у свою чергу, сприяє розвитку CDAD.
Штами C. difficile, продукуючі токсини, можуть підвищувати захворюваність і летальність, оскільки такі інфекції резистентні до антибактеріальної терапії і можуть вимагати коллектомії. Важливо розглядати можливість цього діагнозу у пацієнтів з діареєю, що є результатом антибактеріальної терапії. Необхідний ретельний аналіз анамнезу, оскільки про розвиток CDAD повідомляли через 2 місяці після завершення антибактеріальної терапії.
Езофагіт. Повідомлялося про розвиток езофагіту та виразок стравоходу при застосуванні тетрациклінів, включаючи доксициклін, у формі капсул. Більшість пацієнтів з такими скаргами застосовували препарат перед сном або з недостатньою кількістю рідини. /p>
Порфірія. Рідко повідомляли про розвиток порфірії у пацієнтів, які застосовували тетрацикліни.
Венеричні хвороби. Під час лікування венеричних захворювань при підозрі на супутнє захворювання на сифіліс необхідно проводити відповідну діагностику, включаючи мікроскопічне дослідження в темному полі. У таких випадках серологічні дослідження слід проводити щомісяця протягом не менше 4 місяців.
Інфекції, спричинені β-гемолітичним стрептококом. При інфекціях, викликаних β-гемолітичними стрептококами групи А, лікування слід проводити не менше 10 днів.
Міастенія гравіс. Через можливість слабкої нервово-м'язової блокади препарат слід застосовувати з обережністю пацієнтам з міастенією гравіс.
Системний червоний вовчак. Застосування тетрациклінів може призвести до загострення течії системного червоного вовчака.
Метоксифлуран. Застосовувати метоксифлуран разом з тетрациклінами слід з обережністю.
Препарат містить лактозу, тому пацієнтам з рідкісними спадковими формами непереносимості галактози, недостатністю лактази або синдромом глюкозо-галактозної мальабсорбції не слід застосовувати препарат.