Діабетон MR таблетки цукрознижувальні 60 мг №90

По 15 таблеток у блістері (ПВХ/алюміній). По 6 блістерів у коробці з картону.

Таблетки з модифікованим вивільненням.
Основні фізико-хімічні властивості: білого кольору, довгастої форми таблетки з насічкою та з тисненням «DIA 60» з обох боків. Таблетки підлягають поділу.

Механізм дії.

Діюча речовина гліклазид - це пероральний гіпоглікемічний засіб, який є похідним сульфонілсечовини і відрізняється від інших препаратів наявністю гетероциклічного кільця, що містить азот і має ендоциклічні зв'язки.

Гліклазід знижує рівень глюкози в плазмі крові внаслідок стимуляції секреції інсуліну – клітинами острівців Лангерганса підшлункової залози. Підвищення рівня постпрандіального інсуліну та секреція С-пептиду зберігаються навіть після 2 років застосування препарату. Крім зазначених метаболічних властивостей, гліклазид має також гемоваскулярні властивості.

Фармакодинамічні ефекти.

Вплив на інсуліносекрецію. У хворих на діабет II типу гліклазид відновлює ранній пік інсуліносекреції у відповідь на надходження глюкози і підвищує другу фазу секреції інсуліну. Збільшення виділення інсуліну відбувається відповідно до їжі або навантаження глюкозою.

Гемоваскулярні властивості. Гліклазид зменшує мікротромбоз завдяки двом механізмам, які можуть бути задіяні в розвитку ускладнень цукрового діабету:

• Частково пригнічує агрегацію та адгезію тромбоцитів, зменшує кількість маркерів активації тромбоцитів (β-тромбоглобуліну, тромбоксан В2).
• Впливає на фібринолітичну активність ендотелію судин (підвищує активність tPA).

Запобігання ускладненням цукрового діабету II типу. ADVANCE - міжнародне мультицентрове рандомізоване дослідження з біфакторіальним дизайном, спрямоване на визначення переваг стратегії інтенсивного контролю глікемії (рівень HbA1c ≤ 6,5%) на основі Діабетону® MR порівняно зі стандартним контролем глікемії та переваг зниження артеріального тиску за допомогою фіксованої комбінації периндоприлу/індапаміду порівняно з плацебо на тлі поточної стандартної терапії (подвійне сліпе порівняння) щодо впливу на основні макро- та мікросудинні ускладнення у пацієнтів з діабетом II типу. >

Первинна кінцева точка складалася з основних макроваскулярних (кардіоваскулярна смерть, нелетального інфаркту міокарда, нелетальний інсульт) та мікроваскулярних (нові випадки або погіршення нефропатії, ретинопатії) подій.

У дослідження ADVANCE було включено 11 140 пацієнтів. Протягом 6 тижнів періоду введення у дослідження пацієнти продовжували отримувати звичайну для них цукрознижувальну терапію. Далі пацієнтів за рандомізованим принципом були поділені на групу стандартного контролю глікемії (n = 5569) та групу прийому Діабетону® MR як основи стратегії інтенсивного контролю за глікемією (n = 5571). Стратегія інтенсивного контролю глікемії базувалася на призначенні Діабетона® MR з самого початку лікування або призначення Диабетона® MR на додаток до стандартної терапії (терапії, яку отримував пацієнт на момент включення) з можливим підвищенням дози до максимальної (120 мг), а потім у разі необхідності з додаванням інших цукрознижувальних препаратів, таких як метформін, акарбоза, тіазолідиндіони або інсулін. Інші препарати сульфонілсечовини групи інтенсивного контролю глікемії не застосовувалися. Пацієнти перебували під ретельним контролем та суворо дотримувалися дієти.

Спостереження тривало 4,8 року. Результатом лікування Діабетоном MR, який був в основі стратегії інтенсивного контролю глікемії (середній досягнутий рівень HbA1c – 6,5%) порівняно зі стандартним контролем глікемії (середній досягнутий рівень HbA1c – 7,3%) було достовірне сумарне зниження на 10% відносного ризику основних макро- та мікросудинних ускладнень ((HR) 0,90, 95% Cl [0,82; 0,98] р = 0,013; 18,1% пацієнтів із групи інтенсивного контролю порівняно з 20% пацієнтів із групи стандартного контролю) . Переваги стратегії інтенсивного контролю глікемії із призначенням Діабетона® MR як основи терапії було обумовлено:

• достовірним зниженням відносного ризику основних мікроваскулярних подій на 14% (HR 0,86, 95% Cl [0,77; 0,97], р = 0,014; 9,4% vs. 10,9%);
• достовірним зниженням відносного ризику нових випадків або прогресування нефропатії на 21% (HR 0,79, 95% Cl [0,66 - 0,93], р = 0,006; 4,1% vs. 5,2%);
• достовірним зниженням відносного ризику мікроальбумінурії, що виникла вперше, на 8% (HR 0,92, 95% Cl [0,85 - 0,99], р = 0,030; 34,9% vs. 37,9%) ;
• достовірним зниженням відносного ризику ниркових подій на 11% (HR 0,89, 95% Cl [0,83; 0,96], р = 0,001; 26,5% vs. 29,4%).

Наприкінці дослідження 65% та 81,1% пацієнтів групи інтенсивного контролю (vs 28,8% та 50,2% групи стандартного контролю) досягли мети HbA1c ≤ 6,5% та ≤ 7% відповідно. 90% пацієнтів групи інтенсивного контролю приймали Діабетон MR (середня добова доза становила 103 мг), 70% приймали максимальну добову дозу 120 мг. У групі інтенсивного контролю глікемії на основі Діабетона® MR маса тіла пацієнтів залишалася стабільною.

Переваги стратегії інтенсивного контролю глікемії на основі Діабетона® MR не залежали від зниження артеріального тиску.

Всмоктування.

Концентрація гліклазиду в плазмі крові прогресивно зростає протягом перших 6 годин після прийому, після чого досягає постійного рівня (плато), що міститься з жердиною о дванадцятій годині після застосування.

Індивідуальні коливання незначні.

Гліклазид повністю всмоктується у шлунково-кишковому тракті. Прийом їжі не впливає на швидкість та ступінь абсорбції.

Розподіл. 

Зв'язування гліклазиду з білками плазми становить приблизно 95%. Об'єм розподілу становить близько 30 літрів.

Одноразовий прийом добової дози препарату Діабетон MR 60 мг забезпечує ефективну концентрацію гліклазиду в плазмі протягом 24 годин.

Метаболізм. 

Гліклазид метаболізується в печінці та виводиться із сечею, менше 1% діючої речовини виводиться із сечею у незміненому вигляді. Активні метаболіти у плазмі відсутні.

Висновок. 

Період напіввиведення гліклазиду становить приблизно 12-20 годин.

Лінійність/нелінійність. 

При застосуванні препарату в дозі до 120 мг відзначається лінійна залежність між прийнятою дозою та концентрацією у плазмі крові.

Особливі групи пацієнтів.

Пацієнти похилого віку. У пацієнтів похилого віку не відзначається клінічно значущих змін фармакокінетики препарату.

Протидіабетичні засоби. Цукрознижувальні засоби, за винятком інсулінів. Сульфонаміди, похідні сечовини. Гліклазид. Код АТХ А10В В09.

При призначенні препаратів, одночасне застосування з якими може призвести до гіпо- або гіперглікемії (див. нижче), необхідно попередити пацієнта про необхідність ретельного контролю рівня глюкози в крові під час лікування. Може знадобитися корекція дози цукрознижувального препарату під час та після лікування цими препаратами.

Препарати, одночасне призначення з якими може підвищити ризик гіпоглікемії.

Протипоказано одночасне застосування

Міконазол (для системного застосування, гель для порожнини рота) посилює гіпоглікемічний ефект з можливим розвитком симптомів гіпоглікемії і навіть розвитком коми.

Не рекомендується одночасне застосування

Фенілбутазон (для системного застосування) посилює гіпоглікемічний ефект препаратів сульфонілсечовини (заміщає їх зв'язок з білками плазми та/або зменшує їх виведення). Алкоголь підвищує ризик виникнення гіпоглікемічних реакцій (внаслідок пригнічення компенсаторних реакцій), що може призвести до гіпоглікемічної коми. Слід уникати вживання алкоголю та прийому препаратів, що містять алкоголь.

Комбінації, які потребують обережності

При одночасному застосуванні з одним із нижченаведених препаратів у деяких випадках може виникнути гіпоглікемія внаслідок посилення гіпоглікемічного ефекту: інші цукрознижуючі препарати (інсуліни, акарбоза, метформін, тіазолідиндіони, інгібітори дипептидилпептидази-4, агоністи рецепторів глюкап-1 гп ), β блокатори, флуконазол, інгібітори АПФ (каптоприл, еналаприл), антагоністи Н2-рецепторів, інгібітори МАО, сульфаніламіди, кларитроміцин та нестероїдні протизапальні препарати.

Препарати, одночасне призначення з якими може підвищити ризик виникнення гіперглікемії

Не рекомендується одночасне застосування

Даназол надає діабетогенну дію.

Комбінації, які потребують обережності

Хлорпромазин (нейролептик) при застосуванні у високих дозах (понад 100 мг на добу) підвищує рівень глюкози в крові (внаслідок зменшення вивільнення інсуліну).

Глюкокортикоїди (для системного та місцевого застосування: внутрішньосуглобові, шкірні та ректальні препарати) та тетракозактид підвищують рівень глюкози в крові з можливим розвитком кетоацидозу (зменшують толерантність до вуглеводів).

Внутрішньовенні: ритодрин, сальбутамол, тербуталін підвищують рівень глюкози крові через β2-агоністичний ефект.

Препарати звіробою (Hypericum perforatum) знижують концентрацію гліклазиду. Слід наголосити на важливості контролю глюкози крові.

Препарати, які можуть спричинити дисглікемію

Комбінації, які потребують обережності

Фторхінолони. У разі одночасного застосування з Діабетоном MR 60 мг пацієнта слід попередити про ризик виникнення дисглікемії та про важливість моніторингу рівня глюкози крові.

Комбінації, які слід брати до уваги

Антикоагулянти (наприклад, варфарин та ін.). При одночасному застосуванні з антикоагулянтами препарати сульфонілсечовини можуть посилювати антикоагулянтну дію останніх. У разі потреби дозу антикоагулянтів можна відкоригувати.

Діюча речовина: гліклазид;
1 таблетка містить гліклазиду 60 мг;
допомiжнi речовини: лактози моногідрат, гіпромелоза, магнію стеарат, мальтодекстрин, кремнію діоксид колоїдний безводний.

Діабетон MR 60 мг може мати незначний вплив на здатність керувати транспортними засобами або працювати з іншими автоматизованими системами.

Пацієнтам слід знати симптоми гіпоглікемії, вміти їх розпізнавати та у разі їх виникнення бути обережними під час керування автомобілем або роботи з механізмами, особливо на початку лікування.

Вагітність. Пероральні цукрознижувальні препарати (включаючи Діабетон MR 60 мг) не слід застосовувати під час вагітності. Досвід застосування гліклазиду при вагітності обмежений (менше 300 випадків застосування вагітними), також обмежені дані щодо застосування інших препаратів сульфонілсечовини. Дослідження на тваринах показали, що гліклазид не має тератогенної дії.

Бажано уникати прийому гліклазиду під час вагітності.

Контроль за рівнем глюкози має бути досягнутий ще до планування вагітності для зменшення ризику виникнення аномалій, пов'язаних із неконтрольованим діабетом. При плануванні або відразу після встановлення вагітності необхідно перевести жінку з пероральних цукрознижувальних препаратів на інсулін.

Годування грудьми. Відсутні дані про проникнення гліклазиду або його метаболітів у грудне молоко. Діабетон MR 60 мг протипоказаний під час годування груддю через можливість виникнення неонатальної гіпоглікемії. Не можна виключити ризик для новонароджених та немовлят.

Фертильність. У доклінічних дослідженнях впливу на фертильність або репродуктивну здатність самок і самців щурів не було встановлено.

Не рекомендовано призначати Діабетон® MR 60 мг дітям через відсутність даних щодо застосування препарату цією категорією пацієнтів.

Цукровий діабет ІІ типу у дорослих:
зниження та контроль глюкози в крові при неможливості нормалізувати рівень глюкози тільки дієтою, фізичними вправами та зменшенням маси тіла;
попередження ускладнень цукрового діабету ІІ типу: зниження ризику макро- та мікросудинних ускладнень, зокрема нових випадків або погіршення нефропатії у пацієнтів з цукровим діабетом ІІ типу, які лікуються за стратегією інтенсивного контролю глікемії.

Підвищена чутливість до гліклазиду або до інших препаратів сульфанілсечовини, сульфонамідів або до будь-якого компонента препарату;
цукровий діабет І типу;
діабетична прекома та кома, діабетичний кетоацидоз;
тяжка печінкова або ниркова недостатність (в таких випадках рекомендоване застосування інсуліну);
лікування міконазолом;
період годування груддю.

Для перорального застосування.

Призначається лише дорослим.

Добова доза може змінюватися від 0,5 до 2 таблеток (від 30 до 120 мг на добу).

Таблетка може бути розділена на рівні частини.

Добову дозу слід приймати одноразово під час сніданку.

Половину таблетки або цілу таблетку (таблетки) слід ковтати повністю (не роздавлювати, але не жувати).

Якщо хворий забув прийняти таблетки, не слід збільшувати дозу наступного дня.

Як і всі цукрознижувальні засоби, Діабетон MR 60 мг вимагає індивідуального підбору дози залежно від відповіді пацієнта на лікування (рівень глюкози в крові, глікозильованого гемоглобіну HbA1c).

Початкова доза та підбір дози. Рекомендована початкова доза становить 30 мг (0,5 таблетки) на добу. При ефективному контролі рівня глюкози можна продовжувати лікування цією дозою. У разі необхідності посилення контролю рівня глюкози в крові дозу можна послідовно збільшувати до 60 мг (1 таблетка), 90 мг (1,5 таблетки) або 120 мг (2 таблетки). Підвищення дози рекомендується проводити поступово з інтервалом в 1 місяць, крім випадків, коли не спостерігалося зниження рівня глюкози крові протягом 2 тижнів лікування. У такому разі дозу можна збільшити наприкінці другого тижня лікування.

Максимальна рекомендована добова доза - 120 мг (2 таблетки).

1 таблетка з модифікованим вивільненням препарату Діабетон MR 60 мг еквівалентна 2 таблеткам гліклазиду 30 мг з модифікованим вивільненням.

Таблетка з модифікованим вивільненням препарату Діабетон MR 60 мг підлягає розділу, що дає можливість застосовувати препарат у дозі 30 мг (0,5 таблетки) та дозі 90 мг (1,5 таблетки).

Переклад пацієнта з препаратів, що містять 80 мг гліклазиду, на Діабетон MR 60 мг, таблетки з модифікованим вивільненням. 1 таблетка, що містить 80 мг гліклазиду, відповідає 0,5 таблетки Діабетон MR 60 мг. Необхідно ретельно контролювати показники крові при переведенні на діабет MR 60 мг.

Переведення пацієнта з інших пероральних цукрознижувальних препаратів на Діабетон MR 60 мг. При перекладі на Діабетон MR 60 мг слід брати до уваги дозування та період напіввиведення попереднього прийому цукрознижувального препарату. Перехідний період зазвичай не потрібний. Починати слід з дози 30 мг із наступною корекцією дози.

При переведенні з цукрознижувальних препаратів сульфанілсечовини, які мають тривалий період напіввиведення, перерва в лікуванні на кілька днів може знадобитися для запобігання сумарному ефекту двох препаратів та розвитку гіпоглікемії. Лікування препаратом Діабетон MR 60 мг починають з дози 30 мг на добу (0,5 таблетки) з подальшою корекцією дози з дотриманням правил лікування та підбору дози (див. вище).

Одночасне застосування з іншими гіпоглікемічними препаратами. Діабетон MR 60 мг можна застосовувати в комбінації з бігуанідами, інгібіторами альфа-глюкозидази або інсуліном. У разі недосягнення адекватного контролю глюкози крові у пацієнтів, які приймають Діабетон MR 60 мг, можна розпочати одночасну терапію інсуліном під ретельним медичним наглядом.

Особливі групи пацієнтів.

Пацієнти похилого віку. Для пацієнтів старше 65 років режим дозування препарату Діабетон MR 60 мг такий самий, як і для пацієнтів віком до 65 років.

Пацієнти з порушенням функції нирок. Для пацієнтів з нирковою недостатністю легкого та середнього ступеня тяжкості режим дозування препарату Діабетон MR 60 мг такий самий, як і для пацієнтів з нормальною функцією нирок, але пацієнт повинен перебувати під ретельним наглядом.

Фактори ризику виникнення гіпоглікемії:

• недостатнє або погане харчування;
• важкі або недостатньо компенсовані порушення з боку ендокринної системи (гіпотиреоїдизм, гіпопітуїтаризм та адренокортикотропна недостатність);
• відміна тривалої терапії кортикостероїдами та/або терапія високими дозами кортикостероїдів;
• тяжкі захворювання судин (важка ішемічна хвороба серця, тяжка патологія сонних судин, дифузні захворювання судин).

Рекомендується мінімальна початкова доза 30 мг на добу.

Для попередження ускладнень цукрового діабету II типу. Відповідно до дослідження ADVANCE необхідно дотримуватися стратегії інтенсивного контролю глікемії (рівень HbA1c ≤ 6,5%). Стратегія інтенсивного контролю за глікемією передбачає поступове підвищення дози Діабетону® MR 60 мг до 120 мг на добу. Підвищення дози слід проводити під контролем рівня HbA1c з дотриманням суворих рекомендацій щодо дієти та фізичних вправ, контролюючи ризик розвитку гіпоглікемії. Також можливе додавання інших цукрознижувальних препаратів, таких як метформін, акарбоза, тіазолідиндіони або інсулін.

Найчастішою побічною реакцією при застосуванні гліклазиду є гіпоглікемія. Як і при застосуванні інших препаратів сульфонілсечовини, прийом гліклазиду може спричинити гіпоглікемію при нерегулярному харчуванні та особливо у разі пропуску прийому їжі. Гіпоглікемії може супроводжуватися характерними симптомами, такими як: головний біль, сильне почуття голоду, нудота, блювання, стомлюваність, порушення сну, збудження, агресивність, зниження концентрації та уваги, уповільнення реакцій, депресія, сплутаність свідомості, порушення зору та мови, афазія , парези, порушення чутливості, запаморочення, відчуття безсилля, втрата самоконтролю, марення, судоми, поверхневе дихання, брадикардія, сонливість та втрата свідомості, що може призвести до коми та смерті.

Крім того, можливі порушення з боку адренергічної системи: пітливість, липка шкіра, тривога, тахікардія, артеріальна гіпертензія, пальпітація, біль за грудиною, аритмія.

Зазвичай симптоми гіпоглікемії зникають після прийому вуглеводів (цукору). Однак прийом цукрозамінників у цьому випадку не буде ефективним. Досвід застосування інших препаратів сульфонілсечовини свідчить про те, що навіть у разі ефективності вжитих заходів гіпоглікемія може виникнути знову.

Якщо епізод гіпоглікемії тяжкий або тривалий і стан пацієнта тимчасово під контролем завдяки прийому цукру, необхідна невідкладна медична допомога або навіть госпіталізація.

Шлунково-кишкові розлади, включаючи біль в абдомінальній ділянці, нудота, блювання, диспепсія, діарея та запор. Дотримання рекомендацій щодо прийому препарату під час сніданку допоможе уникнути або мінімізувати виникнення цих проявів.

Рідше спостерігаються наведені нижче побічні ефекти.

З боку шкіри та підшкірної тканини: висипання, свербіж, кропив'янка, ангіоневротичний набряк, еритема, макулопапульозний висип, бульозні реакції (синдром Стівенса-Джонсона і токсичний епідермальний некроліз) і дуже рідко – медикамент еозинофілією та системними симптомами (DRESS).

З боку системи крові та лімфатичної системи: гематологічні розлади виникають рідко і можуть включати анемію, тромбоцитопенію, лейкопенію, гранулоцитопенію. Зазвичай ці явища зникають після відміни лікування.

З боку травної системи: підвищення рівня печінкових ферментів (АЛТ, АСТ, лужної фосфатази), гепатит (поодинокі випадки). У разі виникнення холестатичної жовтяниці лікування слід припинити.