Слід ознайомитися з інформацією про лікарський засіб, що застосовується одночасно, для виявлення потенційних взаємодій.
Фармакодинамічні взаємодії
Одночасне застосування з лікарськими засобами, що містять омбітасвір/паритапревір/ритонавір та дасабувір, з рибавірином або без нього, може збільшити ризик підвищення рівня АЛТ (див. розділи «Протипоказання»). Тому перш ніж розпочати лікування за допомогою цієї комбінації лікарських засобів, користувачам Дарілія необхідно перейти на альтернативний метод контрацепції (наприклад, контрацепція за допомогою препаратів, що містять лише прогестаген або негормональні методи). Застосування препарату Дарілія можна відновити через 2 тижні після завершення лікування за допомогою цієї комбінації лікарських засобів.
Фармакокінетичні взаємодії
Вплив інших лікарських засобів на препарат Дарілія
Взаємодії можливі з лікарськими засобами, що індукують мікросомальні ферменти. Це призводить до збільшення кліренсу статевих гормонів, що, у свою чергу, призводить до зміни характеру менструальної кровотечі та/або втрати ефективності контрацептиву.
Терапія
Індукція ферментів може бути виявлена ••за кілька днів лікування. Максимальна індукція ферментів загалом спостерігається за кілька тижнів. Після відміни лікування індукція ферментів може тривати близько 4 тижнів.
Короткострокове лікування
Жінки, які приймають лікарські засоби, які індукують ферменти, повинні тимчасово використовувати бар'єрний метод або інший метод контрацепції додатково до КПК. Бар'єрний метод слід застосовувати протягом усього терміну лікування відповідним препаратом та ще протягом 28 днів після припинення його застосування. Якщо терапія препаратом-індуктором починається в період застосування останніх таблеток КПК з поточної упаковки, прийом активних таблеток з наступної упаковки КПК слід почати відразу після закінчення активних таблеток у попередній упаковці, пропустивши прийом таблеток плацебо.
Довгострокове лікування
Жінкам при довгостроковій терапії діючими речовинами, які індукують ферменти печінки, рекомендується бар'єрний або інший негормональний метод контрацепції.
Наведені нижче взаємодії були зафіксовані згідно з опублікованими даними.
Діючі речовини, що збільшують кліренс КПК (зниження ефективності КПК через індукцію ферментів), наприклад: барбітурати, бозентан, карбамазепін, фенітоїн, примідон, рифампіцин; препарати, що застосовуються при ВІЛ-інфекції: ритонавір, невірапін та ефавіренз; також, можливо, фелбамат, гризеофульвін, окскарбазепін, топірамат та рослинні лікарські засоби, що містять екстракт звіробою (Hypericum perfiratum).
Діючі речовини з непостійним впливом на кліренс КПК
При одночасному застосуванні з КПК велика кількість комбінацій інгібіторів протеази ВІЛ та ненуклеозидних інгібіторів зворотної транскриптази, включаючи комбінації з інгібіторами вірусу гепатиту С (ВГС), можуть підвищувати або знижувати концентрації естрогену чи прогестинів у плазмі крові. Сукупний вплив таких змін може бути клінічно значущим у деяких випадках. Тому для виявлення потенційних взаємодій та будь-яких інших рекомендацій слід ознайомитися з інформацією щодо медичного застосування лікарського засобу для лікування ВІЛ/ВГС, яке приймається одночасно. За наявності будь-яких сумнівів жінкам додатково слід використовувати бар'єрний метод контрацепції при терапії інгібіторами протеази або інгібіторами ненуклеозидної зворотної транскриптази.
Діючі речовини, що знижують кліренс КПК (інгібітори ферментів)
Клінічна значимість можливих взаємодій з інгібіторами ферментів все ще залишається нез'ясованою.
Одночасне застосування із сильними інгібіторами CYP3A4 може підвищити плазмові концентрації естрогену або прогестину, або обох діючих речовин.
У дослідженні застосування багаторазових доз дроспіренону (3 мг на добу)/етинілестрадіолу (0,02 мг) спільно з потужним інгібітором CYP3A4 кетоконазолом протягом 10 днів призводило до підвищення AUC (0-24 год) дроспіренону та етинілестрадіолу та 1 4 рази відповідно.
При сумісному застосуванні еторикоксібу в дозі від 60 мг до 120 мг на добу разом з комбінованими гормональними контрацептивами, що містять 0,035 мг етинілестрадіолу, спостерігалося підвищення концентрації етинілестрадіолу в плазмі у 1,4 -1,6 раза відповідно.
Вплив Дарілія на інші лікарські засоби
КПК можуть впливати на метаболізм інших препаратів. З огляду на це можуть змінювати концентрації діючих речовин у плазмі крові та тканинах: як підвищувати (наприклад, циклоспорин), так і знижувати (наприклад, ламотриджин).
На підставі дослідженьin vivo у жінок-добровольців, які приймали омепразол, симвастатин та мідазолам як субстрати-маркери, встановлено, що клінічно значуща взаємодія дроспіренону в дозі 3 мг з іншими препаратами, що індукуються цитохромом Р450, є малоймовірною.
Клінічні дані свідчать про те, що етинілестрадіол пригнічує кліренс субстратів CYP1A2, що в свою чергу викликає слабке (наприклад, теофілін) або помірне (наприклад, тизанідин) підвищення їх плазмових концентрацій.
Інші форми взаємодії
У пацієнтів з нормальною функцією нирок одночасне застосування дроспіренону та інгібіторів АПФ або нестероїдних протизапальних засобів (НПЗЗ) не показало значного впливу на рівень калію у сироватці крові. Однак одночасне застосування Дарілія та антагоністів альдостерону або калійзберігаючих діуретиків не досліджувалося. В цьому випадку необхідно дослідження рівня калію в сироватці крові протягом першого циклу прийому препарату.
Лабораторні дослідження
Застосування контрацептивних стероїдів може впливати на результати окремих лабораторних аналізів, таких як біохімічні показники функції печінки, щитовидної залози, надниркових залоз та нирок, а також рівень транспортних білків плазми, таких як кортикостероїдзв'язуючий глобулін та фракції ліпідів. . Зміни зазвичай відбуваються в межах нормальних значень.
Дроспіренон збільшує активність реніну та альдостерону в плазмі, що викликано його помірною антимінералокортикоїдною активністю.