Застосовується тільки у вигляді інгаляцій.
Діти віком від 2 до 7 років: 100-400 мкг щоденно, у 2-4 прийоми.
Діти віком від 7 років: 100-800 мкг щоденно, у 2-4 прийоми.
Дорослі: 200-1600 мкг щоденно, у 2-4 прийоми.
Після досягнення бажаного клінічного ефекту підтримуюча доза повинна бути поступово зменшена до мінімальної дози, необхідної для контролю симптомів.
Після кожної інгаляції пацієнт повинен прополоскати рот водою.
Вказівки щодо правильного застосування:
Перед застосуванням аерозолю необхідно перевірити термін придатності препарату. Якщо інгалятор новий або не застосовувався протягом кількох днів, необхідно добре струснути його і випустити одну дозу в повітря, аби переконатися, що він працює.
- Зняти кришку з дозатора.
- Тримати інгалятор вертикально.
- Струснути інгалятор протягом 20 секунд.
- Притиснути губи до дозатора і повністю видихнути.
- Натиснути на аерозольний контейнер як показано, одночасно зробивши глибокий вдих ротом.
- Після вдиху затримати дихання для максимального проникнення препарату.
- Якщо необхідно, продовжити декілька секунд і повторити процедуру знову (3, 4, 5 і 6).
- Закрити кришкою після застосування.
- Пластиковий адаптер необхідно регулярно чистити. Для очистки дістати металічний контейнер і промити адаптер у теплій (не гарячій) воді з милом.
- Старанно сполоснути, висушити адаптер і зібрати пристрій. Після збирання закрити кришкою.
Особливості застосування.
При застосуванні інгаляційних стероїдів пацієнтам слід промивати ротову порожнину водою після кожного введення дози, що зумовлено ризиком інфікування ротової частини глотки грибковою мікрофлорою.
Слід уникати супутнього лікування кетоконазолом, ітраконазолом або іншими потужними інгібіторами CYP3A4. Якщо це неможливо, інтервал між застосуванням цих лікарських засобів має бути якомога більше.
Особливої уваги потребують пацієнти, які переходять з пероральних стероїдів, оскільки у них протягом тривалого часу може зберігатися ризик недостатності функції надниркових залоз. До групи ризику також можуть належати пацієнти, які потребували невідкладної терапії високими дозами кортикостероїдів або тривалого лікування найвищими рекомендованими дозами інгаляційних кортикостероїдів. У таких пацієнтів при сильному стресі можуть проявлятися ознаки та симптоми надниркової залозної недостатності. В період стресу або планових хірургічних втручань у таких пацієнтів слід враховувати можливість застосування додаткових системних кортикостероїдів.
При застосуванні будь-якого інгаляційного кортикостероїду можуть виникати системні ефекти, особливо при призначенні високих доз протягом тривалого періоду часу. Ймовірність виникнення таких ефектів значно менша при застосуванні інгаляційних кортикостероїдів, ніж пероральних. Можливі побічні ефекти включають пригнічення функції надниркових залоз, затримку росту у дітей, зниження мінеральної щільності кісток, катаракту і глаукому. Тому дозу інгаляційних кортикостероїдів слід титрувати до найменшої ефективної дози.
Під час переходу з терапії пероральними стероїдами на Будесонід-Інтелі пацієнти можуть відчувати такі симптоми, як біль у м’язах та суглобах. У таких випадках може бути потрібне тимчасове підвищення дози перорального стероїду. В поодиноких випадках можливі такі симптоми, як стомленість, головний біль, нудота, блювання, що вказують на системну недостатність глюкокортикостероїдів.
Заміна терапії системними стероїдами на Будесонід-Інтелі іноді призводить до проявів алергії, таких як риніт та екзема, які раніше купірувались системними препаратами.
Як і у випадках з іншими видами інгаляційної терапії, безпосередньо після застосування дози може виникнути парадоксальний бронхоспазм. Якщо виникають тяжкі реакції, слід зробити переоцінку лікування та, за необхідності, розпочати альтернативну терапію.
Пацієнтів слід повідомити про необхідність звернутися до лікаря, якщо ефект лікування буде знижуватися, оскільки повторні інгаляції для усунення тяжких нападів бронхіальної астми не повинні відкладати початок іншої важливої терапії. У випадку гострого погіршення результатів терапію слід доповнити курсом пероральних стероїдів нетривалої дії.
Знижена печінкова функція може мати вплив на здатність виводити будесонід.
У дітей старше 3 років при дозах до 400 мкг на добу системних ефектів не спостерігалося. У межах 400-800 мкг на добу можуть виникати біохімічні ознаки системного ефекту. При добових дозах, що перевищують 800 мкг, такі ознаки є поширеними.
У дітей, які одержують довготривале лікування кортикостероїдами, рекомендований регулярний моніторинг росту, незалежно від форми, в якій застосовується препарат. Користь від терапії кортикостероїдами слід розглядати порівняно з можливим ризиком пригнічення росту.
Сама бронхіальна астма, як і інгаляційні кортикостероїди, може сповільнювати ріст. Проте дослідження дітей, яких лікували будесонідом тривалий час (до 13 років), показали, що пацієнти досягають очікуваного росту дорослих.
Інгаляційна терапія будесонідом ефективна у запобіганні спричиненої фізичними зусиллями астми.
Попередження: прийом будесоніду спортсменами може дати позитивний результат аналізу на допінг.