Борна мазь 5 % по 25 г у тубах

По 25 г у тубах.

Мазь 5 %.
Основні фізико-хімічні властивості: мазь білого або світло-жовтого кольору без запаху. За зовнішнім виглядом мазь повинна бути однорідною.

Борна кислота належить до групи антисептичних засобів. Чинить антисептичну, фунгістатичну, а також протипедикульозну та в’яжучу дію. Коагулює білки (у тому числі ферментні) мікробних клітин, порушує проникність клітинної оболонки. Затримує ріст і розвиток бактерій. Чинить слабку подразнювальну дію на грануляційні тканини.

Адсорбується через ушкоджену шкіру, ранову поверхню, слизову оболонку травного тракту (при випадковому прийомі внутрішньо).
Борна кислота може накопичуватися в органах і тканинах організму. Виводиться повільно (при повторному надходженні відбувається кумуляція).

Антисептичні та дезінфікуючі засоби. Препарати борної кислоти. Код АТХ D08А D.

При одночасному застосуванні з препаратами для зовнішнього застосування можуть утворюватися нові сполуки з непередбачуваним ефектом.

Діюча речовина: кислота борна;

1 г мазі містить кислоти борної 0,05 г;

допоміжна речовина: парафін білий м’який.

Препарат не впливає на здатність керувати транспортними засобами або працювати з іншими механізмами.

У період вагітності або годування груддю застосування лікарського засобу протипоказано.

Досвід застосування у дітей відсутній.

• Педикульоз.
• Як антисептичний засіб при попрілості і тріщинах шкіри, дерматиті, піодермії, екземі, гострому і хронічному зовнішньому отиті.

• Хронічний мезотимпаніт з нормальною або малозміненою слизовою оболонкою, травматичні перфорації барабанної перетинки.
  Підвищена чутливість до борної кислоти.
• Порушення функції нирок.

При педикульозі борну мазь наносити на волосисту частину голови залежно від ступеня зараженості, густоти і довжини волосся, по 10–15–25 г.

Через 20–30 хвилин змити теплою проточною водою із застосуванням миючих засобів. Волосся ретельно вичісувати густим гребенем.

Застосування при запальних захворюваннях зовнішнього слухового проходу визначається лікарем і залежить від характеру патологічного процесу.
При попрілості та тріщинах шкіри мазь наносити тонким шаром на уражені ділянки.

При тривалому застосуванні на великих уражених ділянках можливі нудота, головний біль, блювання, сплутаність свідомості, діарея, шкірний висип, десквамація епітелію, олігурія.

Застосування препарату може спричинити алергічні реакції (почервоніння шкіри, свербіж, кропив’янку, набряк).

У поодиноких випадках – розвиток анафілактичної реакції, включаючи шок. Судоми.

При тривалому застосуванні на великих уражених ділянках можливі прояви гострого отруєння: нудота, блювання, діарея, порушення кровообігу та пригнічення центральної нервової системи, зниження температури тіла, еритроматозний висип, шок, кома.

При тривалому застосуванні можливі прояви хронічної інтоксикації: виснаження, стоматит, екзема, місцевий набряк тканин, порушення менструального циклу, анемія, судоми, алопеція.

Лікування симптоматичне. Показані гемотрансфузія, гемо- та перитонеальний діаліз. У разі випадкового вживання препарату внутрішньо провести зондове промивання шлунка, призначити внутрішньо сольові проносні засоби, ентеросорбенти (активоване вугілля), симптоматичну терапію.

У разі тяжкого отруєння вживати заходи щодо підтримання життєво важливих функцій організму.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі від 5°C до 25°C.
Зберігати у недоступному для дітей місці.

Борна кислота належить до групи антисептичних засобів. Чинить антисептичну, фунгістатичну, а також протипедикульозну та в’яжучу дію.

Препарат може бути використаний зовнішньо, як помірно чинний антисептичний засіб при захворюваннях шкіри, зовнішнього слухового проходу. Також може бути використаний як протипедикульозний засіб.