Бісакодил 10 мг №10 свічки

По 5 супозиторіїв у стрипі. По 2 стрипи в пачці.

Супозиторії ректальні.

Основні фізико-хімічні властивості: супозиторії білого або білого зі злегка жовтуватим відтінком кольору.

Бісакодил погано абсорбується із шлунково-кишкового тракту і сам впливає на абсорбцію електролітів. В результаті цього підвищений осмотичний тиск у просвіті кишечника утримує більшу кількість води, сприяє пом'якшенню випорожнення та полегшенню їх пасажу в товстій кишці. Крім того, збільшується обсяг стільця, що стимулює перистальтику та полегшує дефекацію.

Бактеріальні ферменти товстої кишки метаболізують бісакодил до активної сполуки - дифенолу, який підлягає кон'югації під час першого проходження через печінку з глюкуроновою або сірчаною кислотою та повертається в кишечник через ентерогепатичну циркуляцію. Цей процес пролонгує дію препарату. Дія препарату настає протягом першої години після введення. Абсорбція бісакодилу після інтраректального застосування мінімальна. Абсорбований бісакодил підлягає деацетилюванню у печінці з утворенням фенолового похідного, що згодом виводиться із сечею. Решта препарату, що залишилася у товстій кишці, виводиться з калом.

Контактні проносні засоби. Код АТХ А06А В02.

Бісакодил посилює дію серцевих глікозидів через зниження рівня калію у сироватці крові. Він також посилює одночасному призначенні дію діуретиків та глюкокортикоїдів.

Діюча речовина: бісакодил; 1 супозиторій містить бісакодила 0,01 г (10 мг)
Допоміжні речовини: твердий жир.

Досліджень щодо вивчення здатності впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами не проводилося. Однак пацієнтів слід поінформувати, що у зв'язку з можливістю виникнення в них запаморочення та/або синкопе їм слід утриматися від керування автотранспортом та роботи з іншими механізмами.

Бісакодил не рекомендується застосовувати в період вагітності, особливо в І триместрі, якщо очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода. Застосування можливе лише за порадою лікаря. Достатню кількість контрольованих клінічних досліджень у вагітних не проводилося. За досвідом тривалого застосування препарату даних щодо його ушкоджуючого або негативного впливу в період вагітності на виявлено.

Бісакодил не рекомендується застосовувати в період годування груддю, якщо очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода і лише за порадою лікаря. Даних, або екскретується бісакодил у грудне молоко, немає.

Препарат не застосовувати для лікування дітей.

• Короткочасне симптоматичне лікування запорів, у тому числі звичних запорів та хронічних запорів у лежачих та пацієнтів похилого віку;
• перед діагностичними процедурами, хірургічними та акушерськими втручаннями, а також у перед- та післяопераційний період.

• Підвищена чутливість до бісакодилу та інших компонентів препарату.
• Непрохідність кишечника.
• Гострі захворювання органів черевної порожнини, включаючи апендицит та гострі запальні захворювання кишечника.
• Важкий біль у животі, асоційований із нудотою та блювотою, який може свідчити про вищезгадані важкі стани.
• Важка дегідратація.
• Анальні тріщини або виразковий проктит із пошкодженням слизової оболонки.

Препарат призначений для ректального застосування. Перед застосуванням супозиторій слід вийняти із стрипу.

Бісакодил застосовувати тільки для лікування дорослих пацієнтів: 1 супозиторій 1 раз на добу, звичайно вранці. Лікування триває не більше 7 днів.

З боку імунної системи: гіперчутливість та алергічні реакції, включаючи ангіоневротичний набряк та анафілактичні реакції.

З боку метаболізму та порушення травлення: дегідратація.

З боку нервової системи: запаморочення, непритомність.

З боку шлунково-кишкового тракту: дискомфорт, біль, спазми в животі, нудота та діарея, кров у випорожненнях, блювання, абдомінальний дискомфорт, аноректальний дискомфорт, коліт.

Місцеві реакції: у місці введення, включаючи болючі відчуття, роздратування.

Застосування бісакодилу у високих дозах може призводити до діарея, спазми та клінічно значущої втрати калію та електролітів.

Тривале застосування проносних засобів може спричинити хронічну діарею, біль у животі, гіпокаліємію, вторинний гіперальдостеронізм та нефролітіаз. Внаслідок гіпокаліємії були повідомлення про випадки пошкодження ниркових канальців, метаболічний алкалоз та м'язову слабкість.

Лікування: замісна терапія рідинами та корекція електролітного дисбалансу (особливо гіпокаліємії). Це особливо важливо для пацієнтів похилого та молодого віку. Можливе призначення спазмолітиків.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 ° С.Зберігати у недоступному для дітей місці.

Бісакодил - проносний засіб, що стимулює перистальтику товстої кишки шляхом дратівливої дії на слизову оболонку або пряму стимуляцію нервових закінчень у підслизовому та слизовому нервових сплетеннях.