Дозування
Дорослі чоловіки, включаючи літніх пацієнтів: перорально по 1 таблетці (50 мг) 1 раз на добу.
Лікування БІКАТЕРО слід розпочинати не менше ніж за 3 дні до початку терапії аналогами рилізинг-фактору лютеїнізуючого гормону або одночасно з хірургічною кастрацією.
Ніркова недостатність: пацієнтам з нирковою недостатністю корекція дози не потрібна.
Печовинна недостатність: пацієнтам з легкою печінковою недостатністю корекція дози не потрібна. У пацієнтів з помірною або тяжкою печінковою недостатністю може спостерігатися підвищене накопичення препарату.
Особливості застосування
Лікування препаратом Бікатеро слід розпочинати під безпосереднім наглядом лікаря.
Бікатер активно метаболізується в печінці. Деякі дані дають підставу вважати, що у пацієнтів з тяжкими ураженнями печінки виведення препарату сповільнюється, що може призвести до кумуляції бікалутаміду. ураженнями печінки.
По можливості зміни функції печінки слід періодично проводити печінкові проби. Більшість змін спостерігається протягом перших 6 місяців застосування БІКАТЕРО.
Рідко при призначенні бікалутаміду спостерігалися зміни функції печінки тяжкого ступеня, були отримані повідомлення про летальні випадки (див. розділ «Побічні реакції»). Якщо виникають зміни функції печінки тяжкого ступеня, лікування БІКАТЕРО слід припинити.
Для пацієнтів, які мають об'єктивне прогресування захворювання разом із підвищеним рівнем ПСА, слід розглянути можливість припинення терапії бікалутамідом.
У чоловіків, які приймають агоністи рилізинг-фактору лютеїнізуючого гормону, зменшується толерантність до глюкози. Це може проявитися цукровим діабетом або втратою глікемічного контролю у пацієнтів з вже виявленим діабетом. У цьому зв'язку необхідний моніторинг рівня глюкози в крові одержують Бікатеро у комбінації з агоністами рилізинг-фактору лютеїнізуючого гормону.
Показано, що БІКАТЕРО пригнічує активність цитохрому Р450 (CYP 3A4), тому слід виявляти обережність при одночасному його призначенні з препаратами, які переважно метаболізуються CYP 3A4.
Пацієнтам з рідкісними спадковими формами непереносимості галактози, вродженою лактазною недостатністю або синдромом мальабсорбції глюкози-галактози не слід застосовувати цей препарат.
Терапія антиандрогенами може призвести до подовження інтервалу QT.
У пацієнтів, з факторами ризику або з подовженням інтервалу QT в анамнезі, а також у пацієнтів, які одночасно приймають лікарські засоби, які можуть подовжувати інтервал QT (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій») , лікар повинен до початку лікування бікалутамідом оцінити співвідношення ризик/користь з огляду на потенційний ризик виникнення шлуночкової тахікардії типу пірует (torsade de pointes).
Антиандрогенна терапія може викликати зміни в морфології сперматозоїдів. Хоча вплив бікалутаміду на морфологію сперматозоїдів не оцінювали, і про такі зміни у пацієнтів, які отримували бікалутамід, не повідомлялося, пацієнтам та/або їх партнерам під час лікування та протягом 13 років. після лікування препаратом БІКАТЕРО слід використовувати ефективні методи контрацепції.
Повідомлялося про посилення ефектів кумаринових антикоагулянтів у пацієнтів, які одночасно приймали бікалутамід, що може призвести
до збільшення протромбінового часу (ПЛ) та міжнародного нормалізованого відношення (МНО). Деякі випадки були пов'язані з ризиком кровотечі. Рекомендується ретельно контролювати рівні ПЛ/МНО, і слід розглянути питання про коригування дози антикоагулянтів. з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій» та «Побічні реакції»).