Препарат призначений для зовнішнього застосування у розчиненому та нерозчиненому вигляді.
Не слід змішувати препарат з гарячою водою. Припустиме лише короткочасне нагрівання до температури тіла.
Дозування
Нерозведений розчин Бетадина® застосовують для обробки рук і шкіри перед хірургічною операцією, катетеризацією сечового міхура, ін'єкціями, пункціями тощо.
Розчини можна застосовувати 2-3 рази на добу.
Гігієнічна дезінфекція рук: 2 рази по 3 мл нерозведеного розчину - кожна доза по 3 мл залишається на шкірі протягом 30 секунд.
Хірургічна дезінфекція рук: 2 рази по 5 мл нерозведеного розчину - кожна доза по 5 мл залишається на шкірі протягом 5 хвилин.
Для дезінфекції шкіри нерозведений розчин після його застосування залишається до висихання.
За зазначеними вище показаннями розчин можна застосовувати після розведення водопровідною водою. При операціях, а також при антисептичній обробці ран та опіків для розведення слід застосовувати 0,9 % розчин натрію хлориду або розчин Рінгера.
Рекомендуються такі розведення:
Таблиця 1.
Показання |
Розведення |
Об'єм препарату/об'єм розчинника
|
Вологий компрес |
1:5-1:10 |
200 мл - 100 мл/1 л |
Занурення та сидячі ванни
|
1:25 |
40 мл/1 л |
Передопераційна ванна
|
1:100 |
10 мл/1 л |
Гігієнічна ванна
|
1:1000 |
10 мл/10 л |
Спринцювання піхви
Введення ВМ
Зрошення проміжності
Зрошення в урології
|
1:25 |
4 мл/100 мл |
Зрошення хронічних і післяопераційних ран
|
1:2-1:20 |
50 мл - 5 мл/100 мл |
Зрошення в ортопедії і травматології
Зрошення при операціях у порожнині рота
|
1:10 |
10 мл/100 мл |
Розчин слід розводити безпосередньо перед застосуванням.
Особливості застосування
Застосування повідон-йоду може зменшити поглинання йоду щитоподібною залозою, що може вплинути на результати деяких обстежень і процедур (сцинтиграфії щитоподібної залози, визначення білково зв'язуючого йоду, діагностичні процедури із застосуванням радіактивного йоду), у зв'язку з чим планування лікування захворювання щитоподібної залози препаратами йоду може бути не можливим. Після припинення лікування повідон-йодом необхідно зробити перерву не менше 1-4 тижнів.
Не слід застосовувати препарат пацієнтам до або після лікування раку щитоподібної залози радиактивним йодом або проведення сцинтографії радиактивним йодом.
Значні кількості йоду можуть спричинити гіпертиреоз у хворих із порушенням функції щитоподібної залози (наприклад вузловий колоїдний зоб, ендемічний зоб). Тому їм обмежують застосовування мазі щодо часу і площі поверхні шкіри, що обробляється.
Навіть після закінчення лікування потрібно спостерігати за виникненням ранніх симптомів гіпертиреозу та контролювати функцію щитоподібної залози.
Окислювальна дія повідон-йоду може призвести до хибно-позитивних результатів діагностичних тестів (наприклад толуїдинова і гваякова проба на гемоглобін та глюкозу у калі та сечі).
Окислювальна дія повідон-йоду може спричинити корозію металів, тоді як пластмасові і синтетичні матеріали зазвичай не чутливі до повідон-йоду. В окремих випадках може спостерігатися зміна кольору, що зазвичай відновлюється.
Повідон-йод легко видаляється з текстильних та інших матеріалів теплою водою з милом. Плями, що важко видаляються, слід обробити розчином аміаку чи тіосульфатом натрію.
Розчин не призначений для внутрішнього застосування.
При передопераційною дезінфекцією шкіри слід стежити, щоб під хворим не залишалося залишки розчину (через можливість подразнення шкіри).
Оскільки неможливо виключити розвиток гіпертиреозу, довготривале (більше 14 днів) застосування повідон-йоду або його застосування у значних кількостях на обширних поверхнях (понад 10 % поверхні тіла) у пацієнтів (особливо літнього віку) з латентними порушеннями функції щитовидної залози допустиме тільки після ретельного співвідношення очікуваної користі і можливого ризику. Таких пацієнтів слід контролювати для виявлення ранніх ознак гіпертиреозу і належного обстеження функції щитовидної залози, навіть після припинення застосування препарату (на термін до 3 місяців).
В разі орофаренгального застосування можливе виникнення пневмоніту.