Вплив на аторвастатин лікарських засобів, які приймають одночасно
Аторвастатин метаболізується за допомогою цитохрому P450 3A4 (CYP3A4) та є субстратом для транспортних білків, наприклад печінкового переносника OATP1B1. Одночасний прийом лікарських засобів, які є інгібіторами CYP3A4 або транспортними білками, може призвести до підвищення концентрації аторвастатину в плазмі крові та до збільшення ризику міопатії. Цей ризик також може зрости при одночасному прийомі аторвастатину з іншими лікарськими засобами, які можуть спричинити міопатію, такими як циклоспорин, фібрати, нікотинова кислота або інгібітори цитохрому Р450 3А4 (наприклад еритроміцин, азольні протигрибкові препарати) (див. розділ «Особливості застосування»).
Інгібітори CYP3A4
Відомо, що потужні інгібітори CYP3A4 призводять до значного підвищення концентрації аторвастатину (див. таблицю 1 та детальну інформацію, наведену нижче). Слід за можливості уникати одночасного застосування з потужними інгібіторами CYP3A4 (наприклад з циклоспорином, телітроміцином, кларитроміцином, делавірдином, стирипентолом, кетоконазолом, вориконазолом, ітраконазолом, посаконазолом та інгібіторами протеаз ВІЛ, у тому числі ритонавіром, лопінавіром, атазанавіром, індинавіром, дарунавіром тощо). Якщо неможливо уникнути одночасного застосування цих препаратів з аторвастатином, слід розглянути можливість застосування менших (початкової та максимальної) доз аторвастатину. Також рекомендується проводити належний клінічний моніторинг стану пацієнта (див. таблицю 1).
Помірні інгібітори CYP3A4 (наприклад еритроміцин, дилтіазем, верапаміл та флюконазол) можуть підвищувати концентрацію аторвастатину в плазмі крові (див. таблицю 1). Одночасне застосування еритроміцину та статинів супроводжується підвищенням ризику розвитку міопатії. Дослідження взаємодії лікарських препаратів для оцінки впливу аміодарону чи верапамілу на аторвастатин не проводились. Відомо, що аміодарон та верапамил пригнічують активність CYP3A4, а отже, одночасне призначення цих препаратів з аторвастатином може призвести до збільшення експозиції аторвастатину. Таким чином, при одночасному застосуванні аторвастатину та цих помірних інгібіторів CYP3A4 слід розглянути доцільність призначення менших максимальних доз аторвастатину. Також рекомендовано проводити клінічний моніторинг стану пацієнта після початку лікування інгібітором або після корекції його дози.
Стимулятори CYP3A4
Одночасний прийом аторвастатину зі стимуляторами цитохрому P450 3A (наприклад з ефавіренцом, рифампіном, звіробоєм) може призвести до нестійкого зниження концентрацій аторвастатину в плазмі крові. Завдяки механізму подвійної взаємодії рифампіну (стимулювання цитохрому P450 3A та інгібування печінкового переносника OATP1B1) одночасний прийом аторвастатину та рифампіну рекомендований, оскільки прийом аторвастатину через великий проміжок часу після рифампіну пов’язується зі значним зниженням концентрацій аторвастатину в плазмі крові. Однак вплив рифампіну на концентрації аторвастатину у клітинах печінки невідомий, і за неможливості уникнути одночасного прийому слід уважно спостерігати за ефективністю лікування пацієнта.
Азитроміцин
Одночасне призначення аторвастатину (10 мг 1 раз на добу) та азитроміцину (500 мг 1 раз на добу) не супроводжувалося змінами концентрації аторвастатину у плазмі крові.
Інгібітори транспортних білків
Інгібітори транспортних білків (наприклад циклоспорин) здатні підвищувати рівень системної експозиції аторвастатину (див. таблицю 1). Вплив пригнічення накопичувальних транспортних білків на концентрацію аторвастатину в клітинах печінки невідомий. Якщо уникнути одночасного призначення цих препаратів неможливо, рекомендовано зниження дози та проведення клінічного моніторингу ефективності аторвастатину (див. таблицю 1).
Гемфіброзил/ похідні фібринової кислоти
Застосування фібратів як монотерапії пов’язують з розвитком явищ з боку м’язової системи, у тому числі рабдоміолізу. Ризик таких подій може бути підвищений при одночасному прийомі похідних фібринової кислоти та аторвастатину. Якщо неможливо уникнути одночасного застосування, слід застосовувати найнижчу дозу аторвастатину для досягнення терапевтичної дози та контролювати належним чином стан пацієнтів (див. розділ «Особливості застосування).
Езетиміб
Застосування езетимібу як монотерапії пов’язують з розвитком явищ з боку м’язової системи, у тому числі рабдоміолізу. Таким чином, при одночасному застосуванні езетимібу та аторвастатину ризик розвитку цих явищ збільшується. Рекомендовано проводити належний клінічний моніторинг стану таких пацієнтів.
Колестипол
Концентрація аторвастатину в плазмі крові була нижчою (приблизно на 25 %) при одночасному прийомі аторвастатину та колестиполу. При цьому гіполіпідемічна дія комбінації аторвастатину та колестиполу перевищувала ефект, який дає прийом кожного з цих препаратів окремо.
Фузидова кислота
Дослідження взаємодії аторвастатину та фузидової кислоти не проводились. Як і у разі застосування з іншими статинами, у постмаркетинговий період при одночасному прийомі аторвастатину та фузидової кислоти спостерігалися явища з боку м’язової системи (у тому числі рабдоміоліз). Механізм цієї взаємодії залишається невідомим. Пацієнти потребують пильного нагляду, може бути потрібне тимчасове припинення лікування аторвастатином.
Колхіцин
При одночасному застосуванні аторвастатину з колхіцином повідомлялося про випадки міопатії, в тому числі рабдоміолізу, тому слід з обережністю призначати аторвастатин з колхіцином.
Вплив аторвастатину на лікарські засоби, які приймають одночасно
Дигоксин
При одночасному застосуванні багаторазових доз препарату та дигоксину рівноважні концентрації дигоксину в плазмі підвищуються приблизно на 20 %. Слід належним чином контролювати стан пацієнтів, які приймають дигоксин.
Пероральні контрацептиви
Одночасне застосування аторвастатину з пероральними контрацептивами призводило до підвищення концентрації норетистерону та етинілестрадіолу в плазмі крові. Ці підвищення слід брати до уваги при виборі перорального контрацептиву для жінки, яка приймає аторвастатин.
Варфарин
В клінічному дослідженні у пацієнтів, які проходили довготривале лікування варфарином, одночасне застосування 80 мг аторвастатину щоденно з варфарином призводило до невеликого зменшення (близько 1,7 секунди) протромбінового часу протягом перших 4 днів терапії, однак цей показник повертався до норми протягом наступних 15 днів лікування аторвастатином. Хоча повідомлялося лише про дуже рідкісні випадки клінічно значущих антикоагулянтних взаємодій, перш ніж почати терапію аторвастатином, пацієнтам, які приймають антикоагулянти кумарину та досить часто на початку терапії необхідно визначити протромбіновий час для підтвердження відсутності суттєвої зміни показника. Як тільки стабільний протромбіновий час було зафіксовано, показник можна контролювати з інтервалами, які зазвичай рекомендуються для пацієнтів, що приймають антикоагулянти кумарину. У разі припинення терапії або зміни дози аторвастатину дану процедуру слід повторювати. У пацієнтів, які не приймали антикоагулянти, терапія аторвастатином не була пов’язана з кровотечою або зі змінами протромбінового часу.
Таблиця 1. Вплив лікарських засобів, які приймають одночасно, на фармакокінетику аторвастатину
Одночасно застосовувані препарати та режим дозування Аторвастатин
Доза (мг) Співвідношення AUC 1 Клінічні рекомендації 2
Циклоспорин 5,2 мг/кг/добу, стабільна доза 10 мг 1 раз на добу впродовж 28 днів 8,7 Якщо одночасне введення аторвастатину необхідне, доза не повинна перевищувати 10 мг щодня. Рекомендується клінічний моніторинг стану пацієнтів.
Типранавір 500 мг 2 рази на добу/ ритонавір 200 мг 2 рази на добу, 8 днів (з 14 по 21 день) 40 мг 1 раз на день, 10 мг разова доза впродовж 20 днів 9,4
Телапревір 750 мг кожні 8 годин, 10 днів 20 мг разова доза 9,4
Лопінавір 400 мг 2 рази на добу/ ритонавір 100 мг 2 рази на добу, 14 днів 40 мг 1 раз на добу впродовж 4 днів 5,9 Якщо одночасне введення аторвастатину необхідне, рекомендується зменшити підтримувальні дози аторвастатину. При дозуванні понад 20 мг рекомендується проводити клінічний моніторинг стану пацієнтів.
Кларитроміцин 500 мг 2 рази на добу, 9 днів 80 мг 1 раз на добу впродовж 8 днів 4,5
Саквінавір 400 мг 2 рази на добу/ ритонавір 300 мг 2 рази на добу 5–7 днів, на 8 день збільшити дозу до 400 мг, 4–18 днів, через 30 хв після прийому аторвастатину 40 мг 1 раз на добу впродовж 4 днів 3,9
Якщо одночасне введення аторвастатину необхідне, рекомендується зменшити підтримувальні дози аторвастатину. При дозуванні понад 40
мг рекомендується проводити клінічний моніторинг стану пацієнтів.
Дарунавір 300 мг 2 рази на добу/ ритонавір 100 мг 2 рази на добу, 9 днів 10 мг 1 раз на добу впродовж 4 днів 3,4
Ітраконазол 200 мг 1 раз на добу, 4 дні
40 мг разова доза 3,3
Фосампренавір 700 мг 2 рази на добу/ ритонавір 100 мг 2 рази на добу, 14 днів
10 мг 1 раз на добу впродовж 4 днів 2,5
Фосампренавір 1400 мг 2 рази на добу, 14 днів
10 мг 1 раз на добу впродовж 4 днів 2,3
Нелфінавір 1250 мг 2 рази на добу, 14 днів
10 мг 1 раз на добу впродовж 28 днів 1,74 Специфічних рекомендацій немає.
Грейпфрутовий сік3 240 мл 1 раз на добу
40 мг разова доза 1,37 Одночасний прийом великих кількостей грейпфрутового соку та аторвастатину не рекомендується.
Дилтіазем 240 мг 1 раз на добу, 28 днів
40 мг разова доза 1,51 Після ініціювання або коригування дози дилтіазему рекомендований відповідний клінічний моніторинг стану пацієнтів.
Еритроміцин 500 мг 4 рази на добу, 7 днів
10 мг разова доза 1,33 Рекомендується знизити максимальну дозу та проводити клінічний моніторинг стану пацієнтів
Амлодипін 10 мг, разова доза
80 мг разова доза 1,18 Специфічних рекомендацій немає.
Циметидин 300 мг 4 рази на добу, 2 тижні
10 мг 1 раз на добу впродовж 2 тижнів 1 Специфічних рекомендацій немає.
Колестипол 10 г 2 рази на добу, 28 тижнів
40 мг 1 раз на добу впродовж 28 тижнів 0,74 Специфічних рекомендацій немає.
Суспензія антацидного препарату5, що містить магній та алюмінію гідроксид 30 мл 4 рази на добу, 17 днів
10 мг 1 раз на добу впродовж 15 днів 0,66 Специфічних рекомендацій немає.
Ефавіренз 600 мг 1 раз на добу, 14 днів
10 мг впродовж 3 днів 0,59 Специфічних рекомендацій немає.
Рифампін 600 мг 1 раз на добу, 7 днів (при одночасному введенні)
40 мг разова доза 1,12 Специфічних рекомендацій немає.
Рифампін 600 мг 1 раз на добу, 5 днів (окремими дозами)
40 мг разова доза 0,20 Специфічних рекомендацій немає.
Гемфіброзил 600 мг 2 рази на добу, 7 днів
40 мг разова доза 1,35 Специфічних рекомендацій немає.
Фенофібрат 160 мг 1 раз на добу, 7 днів
40 мг разова доза 1,03 Специфічних рекомендацій немає.
Боцепревір 800 мг 3 рази на добу, 7 днів
40 мг разова доза 2,3 Специфічних рекомендацій немає.
1 Показник співвідношення між випадками застосування комбінації препаратів з аторвастатином та монотерапії аторвастатином.
2 Для отримання інформації про клінічну значущість див. розділи «Особливості застосування» та «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій».
3 Містить один або декілька компонентів, що інгібують CYP3 A4, і можуть збільшити концентрацію лікарських засобів в плазмі крові. Вживання однієї 240 мл склянки грейпфрутового соку також призвело до зниження на 20,4 % AUC активного ортогідрокси метаболіту. Велика кількість грейпфрутового соку (понад 1,2 л на добу протягом 5 днів) збільшувала AUC аторвастатину в 2,5 рази та AUC активних інгібіторів ГМК-КоА-редуктази (аторвастатину та метаболітів) в 1,3 раза.
4 Поодинокий зразок, взятий через 8–16 год після прийому дози препарату.
5 Супроводжується зниженням концентрації аторвастатину у плазмі крові приблизно на 35 % але при цьому гіполіпідемічна дія аторвастатину не змінювалась.
Таблиця 2. Вплив аторвастатину на фармакокінетику лікарських засобів, які приймають одночасно
Аторвастатин Одночасно застосовуваний лікарський засіб та режим дозування
Препарат/доза (мг) Співвідношення AUC1 Клінічні рекомендації
80 мг 1 раз на добу впродовж 15 днів Антипірин, 600 мг 1 раз на добу - Специфічних рекомендацій немає.
80 мг 1 раз на добу впродовж 10 днів Дигоксин 0,25 мг 1 раз на добу, 20 днів 1.15 Рекомендується проводити клінічний моніторинг стану пацієнтів.
40 мг 1 раз на добу впродовж 22 днів
Пероральні контрацептиви 1 раз на добу, 2 місяці
– норетистерон 1 мг
– етинілестрадіол 35 мкг
1.28
1.19
Специфічних рекомендацій немає.
80 мг 1 раз на добу впродовж 15 днів Феназон 600 мг одноразова доза 3 1.03 Специфічних рекомендацій немає.
10 мг 1 раз на добу Типранавір 500 мг 2 рази на добу/ ритонавір 200 мг 2 рази на добу, 7 днів 1.08 Специфічних рекомендацій немає.
10 мг 1 раз на добу впродовж 4 днів Фосампренавір 1400 мг 2 рази на добу, 14 днів 0.73 Специфічних рекомендацій немає.
10 мг 1 раз на добу впродовж 4 днів Фосампренавір 700 мг 2 рази на добу /ритонавір 100 мг 2 рази на добу, 14 днів 0.99 Специфічних рекомендацій немає.
1 Показник співвідношення між випадками застосування комбінації препаратів з аторвастатином та монотерапії аторвастатином.
2 аторвастатин не впливає на фармакокінетику антипірину, взаємодії з іншими лікарськими засобами, що метаболізуються за допомогою тих самих ізомічних цитохромів, не очікуються.
3 При одночасному застосуванні декількох доз аторвастатину та феназону зміни кліренсу феназону незначні або не виявлені.