Аспаркам №50 таблетки

По 50 таблеток у блістерах.

Таблетки.
Основні фізико-хімічні властивості: таблетки білого кольору з плоскою поверхнею, ризиком та фаскою.

Аспаркам належить до лікарських засобів, що регулюють метаболічні процеси. Механізм дії пов'язаний із властивістю аспарагінатів переносити іони магнію та калію у внутрішньоклітинний простір та участю їх у метаболічних процесах.
Іони калію та магнію, як важливі внутрішньоклітинні катіони, включаються в роботу ряду ферментів, у процес зв'язування макромолекул із субцелюлярними елементами та в механізм м'язового скорочення на молекулярному рівні.

Співвідношення поза- та внутрішньоклітинної концентрації іонів калію, кальцію, натрію та магнію впливає на скорочувальну здатність міокарда. Аспарагінат, як ендогенна речовина, є переносником іонів калію і магнію, має виражений афінітет до клітин, його солі піддаються дисоціації лише в незначній мірі.
Внаслідок цього іони проникають у внутрішньоклітинний простір у вигляді комплексних сполук. Магнію аспарагінат та калію аспарагінат покращують метаболізм міокарда. Недостатній вміст калію та магнію в організмі підвищує ризик розвитку АГ, атеросклеротичного ураження коронарних судин, порушень ритму серця, патології міокарда.

Не вивчалась.

Мінеральні добавки. Препарати магнію (різні солі у комбінації). Код АТХ А12С C30.

У зв'язку з наявністю у складі препарату іонів калію при застосуванні Аспаркаму з калійсбе-рігаючими діуретиками, інгібіторами АПФ, бета-адреноблокаторами, циклоспорином збільшується ризик розвитку гіперкаліємії (необхідний контроль рівня калію в плазмі крові) і посилюється кишечника. 

Препарат гальмує всмоктування пероральних форм тетрацикліну, солей заліза та фториду натрію (необхідно дотримуватися 3-годинного інтервалу між прийомами).

Аспаркам посилює ефект лікарських засобів, що стимулюють трофічні процеси у міокарді; запобігає розвитку гіпокаліємії, зумовленої застосуванням салуретиків, кортикостероїдів, серцевих глікозидів. 

Аспаркам зменшує кардіотоксичну дію серцевих глікозидів.

При одночасному застосуванні з антидеполяризуючими міорелаксантами посилюється нервово-м'язова блокада, із засобами для наркозу (кетамін, гексанал, фторотан) — пригнічується центральна нервова система. 

Аспаркам може знижувати ефективність неоміцину, поліміксину В, тетрацикліну та стрептоміцину.

діючі речовини: магнію аспарагінат, калію аспарагінат;
1 таблетка містить магнію аспарагінат 175 мг (0,175 г) і калію аспарагінат 175 мг (0,175 г);
допоміжні речовини: крохмаль кукурудзяний, кальцію стеарат, тальк.

Не впливає.

Даних щодо застосування препарату у період вагітності або годування груддю немає.

Досвіду застосування препарату дітям немає, тому препарат не слід застосовувати цій категорії пацієнтів.

Додаткова терапія при хронічних захворюваннях серця (при серцевій недостатності, у постінфарктний період), порушеннях ритму серця, насамперед при шлуночкових аритміях.
Додаткова терапія при лікуванні препаратами наперстянки.
Як доповнення для збільшення магнію та калію, що надходять із їжею.

• Підвищена чутливість до компонентів препарату;
• гостра та хронічна ниркова недостатність;
• хвороба Аддісона;
• гіперкаліємія, гіпермагніємія;
• атріовентрикулярна блокада ІІ-ІІІ ступеня;
• кардіогенний шок (АТ < 90 мм.рт.ст.);
• олігурія;
• анурія.

Особливі заходи безпеки

Препарат необхідно з обережністю застосовувати пацієнтам з міастенією гравіс; при станах, які можуть призводити до гіперкаліємії, таких як гостра дегідратація, поширене ушкодження тканин, зокрема, при тяжких опіках. У цій категорії пацієнтів рекомендується регулярно досліджувати концентрацію електролітів у сироватці крові. Не слід призначати пацієнтам із гастродуоденальними виразками або обструкцією.

Під час тривалого застосування препарату необхідно контролювати рівень калію та магнію в крові, а також необхідний регулярний моніторинг даних ЕКГ.

Таблетки Аспаркам приймати перорально. Звичайна добова доза для дорослих становить 1-2 таблетки тричі на добу. Дозу можна збільшувати до 3 таблеток 3 рази на день. Шлунковий сік здатний знижувати ефективність препарату, тому рекомендується приймати пігулки після їди.

Термін лікування визначає лікар залежно від характеру та перебігу захворювання.

Побічні реакції розвиваються дуже рідко:

з боку травного тракту: нудота, блювання, діарея, біль у животі, відчуття дискомфорту або печіння в епігастральній ділянці, шлунково-кишкова кровотеча, виразки слизової оболонки травного тракту, сухість у роті;

з боку серцево-судинної системи: порушення провідності міокарда, зниження артеріального тиску, AV-блокада;

з сторони центральної та периферичної нервової системи: парестезії, гіпорефлексія, судоми;

алергічні реакції: реакції гіперчутливості, включаючи свербіння, почервоніння шкіри обличчя, висипання;

з боку дихальної системи: можливе пригнічення дихання (обумовлене гіпермагією);

інші: відчуття жару.

Досі випадки передозування не зареєстровані. Теоретично при передозуванні можуть розвинутися симптоми гіперкаліємії (нудота, блювання, діарея, біль у животі, металевий присмак у роті, брадикардія, слабкість, дезорієнтація, м'язовий параліч, парестезії кінцівок) та гіпермагніємії (нудота, блювання, сонливість, бради, , двоїння в очах, почервоніння шкіри обличчя, спрага, артеріальна гіпотензія, гіпорефлексія, порушення нервово-м'язової передачі, пригнічення дихання, аритмія, судоми, при дуже високих плазмових концентраціях магнію може розвинутись параліч м'язів, зупинка дихання та зупинка серця).
На електрокардіограмі реєструється підвищення висоти зубця Т, зниження амплітуди зубця Р, розширення комплексу QRS. Надзвичайно висока концентрація калію в плазмі може призвести до смерті від пригнічення серцевої діяльності, аритмії або зупинки серця.

Лікування: відміна препарату, симптоматична терапія (внутрішньовенне введення розчину кальцію хлориду в дозі по 100 мг/хв), за потреби — гемодіаліз.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25°С.
Зберігати у недоступному для дітей місці.

Ці ліки призначені для заповнення в організмі нестачі калію, магнію.
Іони калію та магнію є важливими внутрішньоклітинними катіонами і потрібні для нормальної роботи низки ферментів. Вони забезпечують процес м'язового скорочення, впливають на скорочувальну здатність міокарда (серцевого м'яза).