Абсорбція лікарського засобу знижується при одночасному застосуванні з ацетилсаліциловою кислотою, пероральними контрацептивними засобами, при вживанні лужного пиття, свіжих фруктових або овочевих соків.
Аскорбінова кислота в дозі ≥ 1 г збільшує біодоступність пероральних контрацептивів (естрогенів, у т.ч. етинілестрадіолу), підвищує концентрацію в крові саліцилатів, посилюючи їх побічну дію (ризик кристалурії, вплив на слизову оболонку шлунка).
Ацетилсаліцилова кислота, барбітурати, тетрацикліни: підвищення екскреції аскорбінової кислоти з сечею.
Пеніцилін (у т.ч. бензилпеніцилін), тетрациклін, препарати заліза: високі дози аскорбінової кислоти можуть підвищувати їх абсорбцію та концентрацію в крові.
Дефероксамін: при одночасному застосуванні вітаміну С і дефероксаміну підвищується абсорбція заліза, екскреція його з сечею; підвищується тканинна токсичність заліза, особливо кардіотоксичність, що може призвести до декомпенсації системи кровообігу. Повідомлялося про порушення функції серця (зазвичай оборотні після відміни вітаміну С) у пацієнтів з ідіопатичним гемохроматозом і таласемією, які застосовували дефероксамін та високі дози аскорбінової кислоти (більше 500 мг на добу). Така комбінація у даної категорії пацієнтів потребує обережності та ретельного моніторингу серцевої функції. Аскорбінову кислоту можна застосовувати лише через 2 години після ін’єкції дефероксаміну.
Гепарин, непрямі антикоагулянти, фенотіазини, флуфеназин, сульфаніламідні лікарські засоби, антибіотики групи аміноглікозидів: зменшення ефективності цих препаратів.
Циклоспорин А: можливе зниження його біодоступності.
При одночасному застосуванні з вітамінами групи В відзначається взаємне посилення терапевтичної дії. Високі дози аскорбінової кислоти впливають на резорбцію вітаміну В12.
При застосуванні високих доз аскорбінової кислоти збільшується період напіввиведення кортикостероїдів та парацетамолу (ця взаємодія не має клінічних наслідків при застосуванні терапевтичних доз).
Кальцитонін: збільшується швидкість засвоєння аскорбінової кислоти.
При застосуванні високих доз аскорбінової кислоти підвищується ниркова екскреція амфетаміну.
Алюмінієві антациди: слід враховувати, що аскорбінова кислота сприяє всмоктуванню алюмінію з кишечнику; можливе збільшення елімінації алюмінію з сечею. Сумісне застосування антацидів та аскорбінової кислоти не рекомендується, особливо для пацієнтів з нирковою недостатністю.
При тривалому застосуванні (понад 4 тижні) лікарський засіб не слід призначати одночасно з серцевими глікозидами, антигіпертензивними засобами або нестероїдними протизапальними лікарськими засобами, оскільки він може посилювати їх дію.
Аскорбінова кислота підсилює виділення оксалатів з сечею, таким чином підвищуючи ризик формування у сечі оксалатних каменів.
Комбіноване застосування дуже високих доз аскорбінової кислоти з амигдалином (комплементарна медицина) може підвищити ризик ціанідної токсичності.
Паління, алкоголь: зменшують концентрацію аскорбату у плазмі крові.
Дисульфірамін: тривале застосування великих доз аскорбінової кислоти гальмує реакцію дисульфірам-алкоголь.
Аскорбінова кислота у великих дозах (понад 2 г/добу) може впливати на результати біохімічних визначень рівнів креатиніну, сечової кислоти і глюкози у зразках крові і сечі, на визначення рівня неорганічних фосфатів, ферментів печінки і білірубіну в крові. Скринінг-тест калу на приховану кров може бути хибно-негативним.