Асиброкс таблетки шип. 200 мг № 20

Таблетки шипучі по 200 мг: по 2 таблетки у стрипі, по 10 стрипів у картонній коробці.

Таблетки шипучі.

Основні фізико-хімічні властивості: плоскоциліндричні таблетки білого кольору з фаскою, допускається легка мармуровість, з характерним запахом.

N-ацетилцистеїн має муколітичну дію. Наявність у структурі ацетилцистеїну сульфгідрильних груп сприяє розриву дисульфідних зв'язків кислих мукополісахаридів мокротиння, що призводить до деполяризації мукопротеїнів та зменшення в'язкості слизу. Препарат зберігає активність за наявності гнійного мокротиння.

Тому ацетилцистеїн можна застосовувати для лікування гострих та хронічних захворювань респіраторної системи, що супроводжуються густою та в'язкою секрецією.

Завдяки своїй молекулярній структурі, ацетилцистеїн може легко проникати через клітинні мембрани. Всередині клітини ацетилцистеїн деацитилюється до L-цистеїну. амінокислоті, яка необхідна для синтезу глютатіону.

Глютатіон – це високореактивний трипептид, що є вираженим фактором внутрішньоклітинного захисту не тільки від окисних токсинів як екзогенного, так і ендогенного походження, а й низки цитотоксичних речовин.

Ацетилцистеїн повністю абсорбується при пероральному прийомі. Через метаболізм у стінках кишечника та ефект першого проходження біодоступність ацетилцистеїну при пероральному прийомі дуже низька (приблизно 10 %). Максимальна концентрація в плазмі досягається через 1-3 години після прийому і залишається високою протягом 24 годин.

Ацетилцистеїн поширюється як у незміненому вигляді (20 %), так і у вигляді метаболітів (80 %), переважно розподіляється в печінці, нирках, легенях та бронхіальному секреті.

Об'єм розподілу ацетилцистеїну – від 0,33 до 0,47 л/кг. Зв'язок із білками становить близько 50 % через 4 години після прийому та зменшується до 20 % через 12 годин.

Ацетилцистеїн після перорального прийому швидко метаболізується у стінках кишечника та печінки.

Близько 30 % виводиться нирками. Т1/2 NAC становить 6,25 години.

Муколітичні засоби. Код ATX R05C B01.

Застосування разом з ацетилцистеїном протикашльових засобів може посилити застій мокротиння через придушення кашльового рефлексу.

При одночасному застосуванні з такими антибіотиками, як тетрацикліни (за винятком доксицикліну), ампіцилін, амфотерицин В можлива їхня взаємодія з тіоловою групою ацетилцистеїну, що призводить до зниження активності обох препаратів. Тому інтервал між застосуванням цих препаратів має бути не менше ніж 2 години.

Одночасний прийом ацетилцистеїну та нітрогліцерину може призвести до посилення судиннорозширювальної та дезагрегантної дії останньої.
Активоване вугілля знижує ефективність ацетилцистеїну.

Не рекомендується розчинення в одній склянці ацетилцистеїну з іншими препаратами.

Ацетилцистеїн знижує токсичні ефекти парацетамолу.

Вплив на лабораторні дослідження. Ацетилцистеїн може впливати на колориметричне дослідження саліцилатів та визначення уратів та кетонових тіл.

Особливості застосування. Пацієнти, хворі на бронхіальну астму, повинні бути під строгим контролем під час лікування через можливий розвиток бронхоспазму. При виникненні бронхоспазму лікування ацетилцистеїном слід негайно припинити.
Рекомендується з обережністю приймати препарат пацієнтам з виразкою шлунка та дванадцятипалої кишки в анамнезі, особливо при супутньому прийомі інших лікарських засобів, що подразнюють слизову оболонку шлунка.

Застосування ацетилцистеїну, головним чином на початку лікування, може призвести до розрідження бронхіального секрету та збільшити його обсяг. Якщо пацієнт не здатний ефективно відкашлювати мокротиння, необхідні постуральний дренаж та бронхоаспірація.

Легкий сірчаний запах не є ознакою зміни препарату, а специфічний для діючої речовини.
Необхідно враховувати вміст натрію пацієнтам, які дотримуються дієти з контролем споживання натрію.

Лікарський засіб містить сорбіт. Якщо у вас встановлена ​​непереносимість деяких цукрів, проконсультуйтеся з лікарем, перш ніж приймати цей лікарський засіб.

Діюча речовина:ацетилцистеїн;

1 таблетка шипуча містить ацетилцистеїну 200 мг;

допоміжні речовини: кислота аскорбінова, натрію карбонат безводний, натрію гідрокарбонат, кислота лимонна безводна, сорбіт (Е 420), макрогол 6000, натрію цитрат, сахарин натрію, ароматизатор «Лимон».

Даних немає.

При вагітності та в період годування груддю застосування ацетилцистеїну можливе лише в тому випадку, якщо передбачувана користь для жінки перевищує потенційний ризик для плода або дитини.

Таблетки по 200 мг застосовують дітям віком від 2 років. Таблетки по 600 мг застосовують дітям віком від 14 років.

Муколітичний засіб для лікування гострих та хронічних захворювань бронхолегеневої системи, що супроводжуються підвищеним утворенням мокротиння.

• Підвищена чутливість до ацетилцистеїну, до інших речовин з подібною хімічною будовою або до інших допоміжних речовин лікарського засобу.
• Виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки у стадії загострення, кровохаркання, легенева кровотеча.
• Дитячий вік до 2 років.

Таблетки по 200мг.

Дорослим:

400-600 мг на добу у 2-3 прийоми в залежності від клінічних умов.

Дітям:

2-6 років – 200-400 мг/доба за 1-2 прийоми;

6-12 років – 400-600 мг на добу у 2-3 прийоми залежно від клінічних умов.

У віці від 12 років – дози як для дорослих.

Тривалість курсу лікування лікар визначає індивідуально, залежно від характеру захворювання (гостре або хронічне)

Застереження для пацієнтів з дієтою з обмеженим вмістом натрію:

Кожна шипуча таблетка містить 191 мг натрію.
Таблетки по 600 мг.

Дорослі та діти віком від 14 років - по одній шипучій таблетці один раз на добу (еквівалентно 600 мг ацетилцистеїну на добу).

Застереження для пацієнтів, які дотримуються дієти з обмеженим вмістом натрію

Кожна таблетка шипучої містить 150 мг натрію.

При гострих неускладнених захворюваннях препарат застосовують не більше 4-5 днів без спостереження лікаря.
Термін лікування хронічних захворювань визначає лікар. Препарат рекомендується приймати після їди. Шипучу таблетку розчиняють ½ склянки води, соку чи холодного чаю. При розчиненні ацетилцистеїну слід користуватися скляним посудом, уникати контакту з металевими та гумовими поверхнями. Чи не вводити в цей розчин інші препарати. Для посилення муколітичного ефекту ацетилцистеїну рекомендується додаткове вживання рідини.

З боку імунної системи: реакції гіперчутливості, анафілактоїдні реакції, анафілактичний шок, набряк Квінке.

З боку нервової системи: головний біль.

З боку органів слуху: дзвін у вухах.

З боку серцево-судинної системи: тахікардія.

Судинні розлади: геморагії.

З боку дихальної системи: бронхоспазм, диспное.

З боку шлунково-кишкового тракту: стоматити, абдомінальний біль, нудота, блювання, діарея, диспепсія.

З боку шкіри та її придатків: кропив'янка, висипання, ангіоневротичний набряк, свербіж.

Загальні порушення: гіпертермія, набряк обличчя.

Результати досліджень: зниження АТ.

Дуже рідко повідомлялося про випадки анемії. У поодиноких випадках можливі важкі шкірні реакції, такі як синдром Стівенса-Джонсона, синдром Лайєлла.

Відзначалися випадки зниження агрегації тромбоцитів, але клінічне значення цього не визначено.

Немає даних про випадки передозування лікарських форм ацетилцистеїну, призначених для прийому внутрішньо.

Ацетилцистеїн при прийомі в дозах 500 мг/кг/день не викликає ознак та симптомів передозування.

Симптоми.

Передозування може виявлятися шлунково-кишковими симптомами, такими як нудота, блювання та діарея.

Лікування.

Специфічного антидота при отруєнні ацетилцистеїном немає, симптоматична терапія.

Для таблеток у стрипі: зберігати при температурі не вище ніж 25 °С у сухому, захищеному від світла та недоступному для дітей місці.

Асиброкс - препарат для лікування гострих та хронічних захворювань бронхолегеневої системи, що супроводжуються підвищеним утворенням мокротиння.