Арикстра 12.5 мг/мл 0.6 мл (7.5 мг) №10 розчин для ін'єкцій у шприці

По 10 заповнених шприців з автоматичною системою безпеки в картонній коробці.

Розчин для ін'єкцій.

Фондапарінукс — синтетичний селективний інгібітор активованого фактора Х(Ха) Антитромботична активність фондупаринуксу — результат селективного пригнічення фактора Ха опосередкованого антитромбіном III (АТ III). Виборчо зв'язуючись з АТ III, фондапарінукс потенціює (приблизно в 300 разів) вихідну нейтралізацію фактора Ха антитромбіном III. Нейтралізація фактора Ха перериває ланцюжок коагуляції та інгібує як утворення тромбіну, так і формування тромбів. Фондапаринукс не інактивує тромбін (активований фактор ІІа) і не впливає на тромбоцити. У рекомендованих дозах фондапаринукс не впливає на результати звичайних коагуляційних тестів, таких як активований частковий тромбопластиновий час (АЧТВ), активований час згортання або протромбіновий час/міжнародне нормалізоване відношення (МНО) у плазмі крові, час кровотечі та фібринолітична активність. Однак отримані поодинокі повідомлення про збільшення АЧТП при застосуванні препарату у дозі 2,5 мг. Фондапаринукс не вступає в перехресні реакції з плазмою крові хворих на гепарин-індуковану тромбоцитопенію.

Всмоктування. Після підшкірного введення фондапаринукс швидко всмоктується (абсолютна біодоступність – 100%). При одноразовому підшкірному введенні в дозі 2,5 мг фондапаринуксу молодим здоровим добровольцям Сmax у плазмі крові (в середньому 0,34 мг/л) досягалася через 2 години після введення препарату. Концентрація у плазмі крові, що становить половину Сmax, досягається через 25 хв після введення. У здорових осіб похилого віку фармакокінетика фондапаринуксу лінійна в діапазоні доз 2-8 мг п/к.

При введенні 1 раз на добу стійка рівноважна концентрація в плазмі крові досягається через 3-4 дні при підвищенні в 1,3 рази Сmax і AUC. Середні (СV%) фармакокінетичні параметри фондапаринуксу у рівноважному стані у пацієнтів, які перенесли операції на тазостегновому суглобі та отримували фондапаринукс у дозі 2,5 мг на добу, становили: Сmax у плазмі крові — 0,39 мг/л (31%), час її досягнення — 2,8 год (18%), мінімальна концентрація — 0,14 мг/л (56%).

У пацієнтів похилого віку, які перенесли операції з приводу перелому стегнової кістки, рівноважні концентрації фондупаринуксу склали: Сmax — 0,50 мг/л (32%), мінімальна — 0,19 мг/л (58%).

При лікуванні гострого тромбозу глибоких вен і тромбоемболії легеневої артерії у хворих, отримували Арикстру в дозі 5 мг (маса тіла 50 кг), 7,5 мг (маса тіла 50 – 100 кг включно) та 10 мг (маса тіла 100 кг) 1 раз на добу, середні фармакотерапевтичні параметри були подібними.

Розподіл. У здорових добровольців після підшкірного та внутрішньовенного введення фондапаринукс розподіляється таким чином, що більша його частина знаходиться в крові і лише незначний обсяг — в екстрасудинній рідині. Об'єм розподілу фондапарінукса становить 7-11 л. In vitro фондапаринукс високою мірою (не менше 94%) і специфічно зв'язується з білком АТ III. Зв'язування фондапаринуксу з іншими білками плазми, у тому числі з тромбоцитарним фактором IV та еритроцитами, незначне.

Метаболізм. In vivo метаболізм фондапаринуксу не вивчали, оскільки у пацієнтів з нормальною функцією нирок більша частина введеної дози виводиться у незміненому вигляді із сечею.

Виведення. Фондапаринукс виділяється головним чином нирками в незміненому вигляді, у здорових осіб 64–77% одноразової дози виводиться із сечею протягом 72 год. Т½ становить близько 17 год у молодих здорових людей і близько 21 год — у здорових осіб похилого віку.

Особливі групи пацієнтів

Порушення функції нирок. за порівняно з пацієнтами з нормальною функцією нирок (кліренс креатиніну (КК) 80 мл/хв), кліренс в 1,2–1,4 рази нижче у пацієнтів з легкими порушеннями функції нирок (КК 50–80 мл/хв) та в середньому в 2 рази нижче у пацієнтів з помірними порушеннями функції нирок (КК 30–50 мл/хв). При тяжких порушеннях функції нирок (КК 30 мл/хв) кліренс приблизно в 5 разів нижче, ніж у разі нормальної функції нирок. Відповідний кінцевий Т½ становив 29 год при нирковій недостатності помірної та 72 год — тяжкого ступеня. Аналогічна взаємозв'язок між кліренсом фондапаринуксу та ступенем тяжкості ниркової недостатності спостерігався при лікуванні пацієнтів з тромбозом глибоких вен та тромбоемболією легеневої артерії.

Порушення функції печінки. Відповідно до фармакокінетики препарату очікують, що концентрація незв'язаного фондупаринуксу залишиться без змін у пацієнтів з печінковою недостатністю легкого та помірного ступеня, і тому немає потреби в корекції дози.

Після одноразового підшкірного введення фондапаринуксу пацієнтам з помірною печінковою недостатністю (клас B за шкалою Чайлда — П'ю) Cmax і AUC фондапаринуксу зменшувалися на 22 і 39% відповідно в порівнянні з пацієнтами без порушення функції нирок. Нижча концентрація фондапаринуксу в плазмі пояснюється зниженням ступеня зв'язування з АТ III, оскільки у пацієнтів з печінковою недостатністю концентрація АТ III в плазмі нижче.

Діти. Застосування фондапаринукса у дітей не вивчали. Пацієнти похилого віку. Функція нирок може знижуватися з віком, тому виведення фондапаринуксу у пацієнтів старше 75 років. років може погіршуватися.

Пол. При корекції дози по масі тіла не виявлено розбіжностей у фармакокінетиці хворих на чоловіків та жінок.

Раса. Планових досліджень фармакокінетичних відмінностей не проводили. Проте результати досліджень за участю здорових представників монголоїдної раси не продемонстрували розбіжностей у фармакокінетичному профілі порівняно зі здоровими представниками європеоїдної раси. Не відмічено розбіжностей у кліренсі препарату з плазми крові хворих на негроїдну та  европеоидной расы, перенесших ортопедические операции.

Масса тела. Клиренс фондапаринукса из плазмы крови возрастает с увеличением массы тела (9% на каждые 10 кг массы тела).

Антитромботичні засоби. Код АТХ В01А Х05.

препарати, що підвищують ризик кровотечі, не слід застосовувати одночасно з Арикстрой, за винятком антагоністів вітаміну К, що застосовуються для лікування венозної тромбоемболії (див. ОСОБЛИВІ ВКАЗІВКИ).

Якщо таке поєднане застосування необхідне, його слід проводити під ретельним контролем. В результаті клінічних досліджень фондапаринуксу було доведено, що його поєднане застосування з пероральними антикоагулянтами (варфарином), антиагрегантами (ацетилсаліцилової кислотою), нестероїдними протизапальними засобами (піроксикамом) та серцевими глікозидами (дигоксин) істотно не впливає на фармакокінетику фондупаринуксу.

Подальша терапія іншими антикоагулянтами. Якщо необхідно розпочати подальше лікування гепарином або низькомолекулярним гепарином, першу ін'єкцію зазвичай роблять через 1 день після останньої ін'єкції фондапаринукса. Якщо необхідно подальше лікування антагоністом вітаміну К, терапію фондапарінуксом слід продовжувати до досягнення цільового значення МНО.

діюча речовина: фондапаринукс натрію;

1 шприц (0,6 мл) містить 7,5 мг фондапаринуксу натрію;

інші складові: натрію хлорид, вода для ін'єкцій, натрію гідроксид або хлористоводнева кислота.

Вагітність. Клінічний досвід застосування препарату у вагітних сьогодні обмежений. Досліджень на тваринах недостатньо для визначення впливу на перебіг вагітності, ембріофетальний розвиток, пологи та постнатальний розвиток через обмежену експозицію. Тому Арикстру не слід призначати вагітним, за винятком випадків, коли очікувана користь від застосування перевищує потенційний ризик для плода.

Годування грудьми. Арикстра екскретується у молоко щурів, але невідомо, чи проникає препарат у грудне молоко жінки. Під час лікування препаратом годування груддю не рекомендується. Однак пероральне всмоктування препарату в організм дитини є малоймовірним.

Застосування фондупаринуксу дітям не вивчалося.

Профілактика венозних тромбоемболічних ускладнень у пацієнтів після великих ортопедичних операцій на нижніх кінцівках, таких як операції при переломі стегна (включаючи пролонговану профілактику), ендопротезування колінного або кульшового суглоба. Профілактика венозних тромбоемболічних ускладнень у пацієнтів після операцій на органах черевної порожнини з високим ризиком тромбоемболічних ускладнень, наприклад, у пацієнтів після операції на черевній порожнині у зв'язку з онкологічним. захворюванням. Профілактика венозних тромбоемболічних ускладнень у пацієнтів з високим ризиком виникнення таких ускладнень у зв'язку з тривалим обмеженням рухливості в період гострої фази захворювання, як серцева недостатність та/або гострі респіраторні порушення та/або гострі інфекційні чи запальні захворювання.

 Лікування нестабільної стенокардії або інфаркту міокарда без підйому сегмента ST у пацієнтів, яким не показано невідкладне (<120 хв) інвазивне втручання (надшкірне коронарне втручання — ЧКВ) (див. ОСОБЛИВІ ВКАЗІВКИ). Лікування інфаркту міокарда з підйомом сегмента ST у пацієнтів, які лікуються тромболітиками, або у тих, хто спочатку не набував інших форм реперфузійної терапії. Р-р для ін'єкцій 7,5 мг Лікування гострого тромбозу глибоких вен, лікування гострої тромбоемболії легеневої артерії, крім гемодинамічно нестабільних пацієнтів або пацієнтів, яким потрібні тромболіз або легенева емболектомія.

Встановлена ​​алергія на діючу речовину або компоненти препарату; активна клінічно значуща кровотеча; гострий бактеріальний ендокардит; тяжка ниркова недостатність (КК <20 мл/хв).

Арикстра призначена для підшкірної або внутрішньовенної ін'єкції. Не застосовувати в/м. Арикстру вводять методом глибокої підшкірної ін'єкції, хворий повинен знаходитися в положенні лежачи.

Місце введення слід змінювати — ліва та права передньобокова або ліва та права задньобокова стінки живота. Щоб уникнути втрати препарату, не слід видаляти пляшечку повітря з попередньо наповненого шприца перед ін'єкцією. Голку слід вводити на всю довжину перпендикулярно до складки шкіри, затиснутої між великим і вказівним пальцями; протягом всього введення складку шкіри необхідно тримати затиснутою.

Арикстру застосовувати тільки під контролем лікаря. П/к ін'єкцію вводити так само, як і у разі застосування класичного шприца. Перед застосуванням розчину для ін'єкцій необхідно візуально оглянути на предмет відсутності зважених частинок та зміни забарвлення. В/в ін'єкція (тільки перша доза при лікуванні хворих на інфаркт міокарда з підйомом сегмента ST). Вводиться в/в через наявну внутрішньовенну систему безпосередньо без розведення або з розведенням у невеликому обсязі (25 або 50 мл) 0,9% натрію хлориду. Щоб уникнути втрат препарату, не слід видаляти пляшечку повітря з попередньо наповненого шприца перед ін'єкцією.

Систему або катетер після ін'єкції необхідно добре промити 0,9% розчином натрію хлориду для того, щоб переконатися, що лікарський засіб було введено повністю. При розведенні Арикстри 0,9% розчином натрію хлориду введення слід проводити протягом 1-2 хв.

Арикстра 1. Ретельно вимити руки водою з милом і висушити їх рушником.

2. Вийняти шприц із упаковки та переконатися, що: термін придатності не закінчився, розчин прозорий і безбарвний, а також не містить частинок, шприц не був відкритий або пошкоджений.

3. Зайняти зручне положення сидячи або лежачи. Вибрати місце в нижній частині абдомінальної області (живота), принаймні на 5 см нижче за пупок. Використовувати по черзі ліву та праву сторону нижньої частини живота під час проведення кожної ін'єкції. Це допоможе зменшити неприємні відчуття в місці ін'єкції.

Якщо проведення ін'єкції в нижню частину абдомінальної області неможливе, слід звернутися до медсестри або лікаря.

4. Очистити місце ін'єкції спиртовою серветкою.

5. Зняти ковпачок голки, спочатку повернувши його, а потім потягнувши прямою лінією від корпусу шприца. Утилізувати ковпачок голки. Важлива примітка. Не торкатися голки і не допускати, щоб голка торкалася будь-якої поверхні перед ін'єкцією. Вважається нормальним, якщо виявлено невеликі бульбашки повітря у цьому шприці. Не слід намагатися видалити ці бульбашки повітря перед ін'єкцією — можлива втрата певної частини препарату.

6. Обережно стиснути очищену шкіру, щоб утворилася складка. Утримувати складку між великим та вказівним пальцем протягом усієї ін'єкції. 7. Тримати шприц кінчиками пальців. Ввести голку на всю довжину під прямим кутом у складку шкіри.

8. Введіть вміст шприца, натискаючи на поршень до упору.

9. Відпустити поршень і голка автоматично вийде зі шкіри і повернеться в захисний ковпачок, де буде закрита назавжди. Не викидати використаний шприц у побутові відходи.

Утилізувати його згідно з інструкцією. Профілактика венозних тромбоемболій Великі ортопедичні та абдомінальні оперативні втручання. Рекомендована доза для дорослих становить 2,5 мг 1 раз на добу після операції у вигляді підшкірної ін'єкції. Початкову дозу вводити не раніше ніж через 6 годин після завершення операції за умови досягнення гемостазу. Лікування слід проводити до зниження ризику розвитку тромбоемболії, зазвичай до переведення хворого на амбулаторне лікування, не менше 5-9 діб після операції.

Досвід показує, що у хворих, які перенесли операцію з приводу перелому стегна, протягом більше 9 діб існує ризик тромбозу глибоких вен. Таким пацієнтам рекомендується додаткове профілактичне застосування Арикстри терміном до 24 діб. Хворі на ризик виникнення тромбоемболічних ускладнень у зв'язку з тривалим обмеженням рухливості.

Хворим, яким показано перкутанне коронарне втручання в період лікування Арикстрой, слід застосовувати нефракціонований гепарин під час такого втручання, враховуючи потенційний ризик виникнення кровотечі у пацієнта, включаючи час після введення останньої дози фондапаринуксу (див. ОСОБЛИВІ ВКАЗІВКИ). Час поновлення підшкірного застосування Арикстри після видалення катетера визначають на підставі клінічного стану пацієнта.

Лікування слід починати якнайшвидше після встановлення діагнозу і продовжувати до 8 діб або до виписки. Хворим, яким необхідно проводити непервинне перкутанне коронарне втручання протягом лікування Арикстрой, слід застосовувати нефракціонований гепарин під час такого втручання, враховуючи потенційний ризик виникнення кровотечі у пацієнта, включаючи час після введення останньої дози фондапаринуксу (див. ОСОБЛИВІ ВКАЗІВКИ).

Час поновлення підшкірного застосування Арикстри після видалення катетера слід визначати на підставі клінічного стану пацієнта. У клінічному дослідженні щодо нестабільної стенокардії/інфаркту міокарда з підйомом сегмента ST відновлення лікування Арикстрой розпочинали не раніше ніж через 3 години після видалення катетера.

Пацієнти, яким призначено коронарне шунтування. Пацієнтам з інфарктом міокарда з підйомом сегмента ST або з нестабільною стенокардією/ інфарктом міокарда без підйому сегмента ST, яким призначено коронарне шунтування, по можливості не слід застосовувати фондапаринукс протягом 24 годин до хірургічного втручання, а відновити його введення можна через 48 годин після операції.

Лікування гострого тромбозу глибоких вен і гострої тромбоемболії легеневої артерії. Рекомендована доза Арикстри для підшкірного введення: 5 мг — для пацієнтів з масою тіла <50 кг; 7,5 мг — для пацієнтів з масою тіла 50 – 100 кг; 10 мг — для пацієнтів з масою тіла 100 кг. Ін'єкцію вводять 1 раз на добу, тривалість лікування повинна становити не менше 5 днів і припиняти його можна не раніше, ніж виникне можливість проведення адекватної терапії пероральними антикоагулянтами (значення МНО 2).

Особливі групи хворих

Діти. Безпека та ефективність застосування Арикстри у дітей не встановлені. Профілактика венозних тромбоемболічних ускладнень після хірургічного втручання. У разі хірургічного втручання слід суворо дотримуватися часу першої ін'єкції фондапаринукса у пацієнтів у віці 75 років та/або масою тіла 50 кг, та/або з порушенням функції нирок з КК 20 – 50 мл/хв. Першу дозу фондапаринуксу слід вводити не раніше ніж через 6 годин після закриття хірургічної рани. Ін'єкцію не слід проводити до встановлення гемостазу (див. ОСОБЛИВІ ВКАЗІВКИ).

Пацієнти похилого віку (>75 років). Арикстру слід застосовувати з обережністю у хворих літнього віку, оскільки з віком знижується функція нирок (див. ОСОБЛИВІ ВКАЗІВКИ). тіла <50 кг Профілактика венозних тромбоемболічних ускладнень та лікування нестабільної стенокардії/інфаркту міокарда без підйому сегмента ST та інфаркту міокарда з підйомом сегмента ST. У пацієнтів з масою тіла 50 кг існує підвищений ризик розвитку кровотечі. Виведення фондапарінукса знижується зі зменшенням маси тіла. У таких пацієнтів фондапіринукс слід застосовувати з обережністю (див. ОСОБЛИВІ ВКАЗІВКИ). Ниркова недостатність Профілактика венозних тромбоемболій.

Пацієнтам з легким порушенням функції нирок (КК 50 мл/хв) корекції дози не потрібно. Пацієнтам з КК 20–50 мл/хв за призначенням лікаря рекомендується застосовувати препарат у дозі 1,5 мг/добу (див. ОСОБЛИВІ ВКАЗІВКИ та ФАРМАКОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ, Фармакокінетика). Пацієнтам з КК <20 мл/хв. Арикстру застосовувати не рекомендується.

Нестабільна стенокардія/інфаркт міокарда без підйому сегмента ST та інфаркт міокарда з підйомом сегмента ST. Арикстру не слід застосовувати для лікування пацієнтів з КК 20 мл/хв (див. ПРОТИПОКАЗАННЯ).

У хворих з тяжким ступенем печінкової недостатності Арикстру слід застосовувати з обережністю, оскільки цю групу пацієнтів не досліджували (див. ОСОБЛИВІ ВКАЗІВКИ та ФАРМАКОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ, Фармакокінетика). Діти. Безпека та ефективність застосування Арикстри у дітей не встановлені.

Найчастіше реєстровані серйозні небажані реакції при застосуванні фондапаринукса – це геморагічні ускладнення (у різних ділянках, включаючи рідкісні випадки внутрішньочерепної/внутрішньомозкової та ретроперитонеальної кровотечі). Фондапаринукс слід з обережністю застосовувати пацієнтам із підвищеним ризиком виникнення кровотечі (див. розділ «Особливості застосування»).

Безпеку фондапаринуксу оцінювали у 2517 пацієнтів, яких лікували від венозних тромбоемболій і яким застосовували фондарининукс у середньому протягом 7 днів. Найчастішими побічними реакціями були геморагічні ускладнення (див. розділ «Особливості застосування»).

Наведені нижче побічні реакції наведено за органами та системами та за частотою виникнення. Частота виникнення класифікується як дуже часті (≥ 1/10), часті (≥ 1/100,      < 1/10), нечасті (≥ 1/1000, < 1/100), поодинокі (≥ 1/10000, < 1/1000), дуже поодинокі        (< 1/10000); побічні реакції зазначено в порядку зменшення серйозності.

 

Система органів
/> Побічні явища(1)
 
Інфекції та інвазії
 Поодинокі: післяопераційні ранові інфекції.
 
Кров та лімфатична система
 Часті: кровотеча (шлунково-кишкова кровотеча, гематурія, гематома, носова кровотеча, кровохаркання, матково-вагінальна кровотеча, гемартроз, крововилив у око, пурпура, синці).

Нечасті: анемія, тромбоцитопенія, поява аномальних тромбоцитів, порушення коагуляції.

Поодинокі: інші кровотечі (печінкова, ретроперитонеальна, внутрішньочерепна/ внутрішньомозкова), тромбоцитемія.
 
Імун /> Поодинокі: алергічні реакції (включаючи дуже рідкі випадки ангіоневротичного набряку,

анафілактоїдних/анафілактичних реакцій).
 
Метаболізм та розлади травлення 
&nb ;Поодинокі: гіпокаліємія,  підвищення рівня небілкового азоту (Npn)(2).
 
Нервова система 
 Нечасті: головний біль. 

Поодинокі: тривога, сонливість , вертиго, запаморочення, сплутаність свідомості.
 
Серцево-судинна система
&Nbsp;Поодинокі: артеріальна гіпотензія.
 
Дихальна система та органи грудної клітки< br /> Поодинокі: задишка, кашель.
 
Травний тракт
 Нечасті: нудота, блювання. 

Поодинокі: диспепсія, абдомінальний біль .
 
Гепатобіліарна система
 Нечасті: збільшення рівня печінкових ферментів, порушення функціональних печінкових тестів.
 
Шкіра та підшкірні тканини
  ;Нечасті: еритематозні висипання, свербіж.
 
Загальні порушення та порушення у місці введення 
 Нечасті: біль, набряк, периферичний набряк, гарячка, виділення з рани.

Поодинокі: біль у грудях, біль у ногах,  гіперемія, набряк /> Поодинокі: задишка, кашель.
 
Травний тракт
 Нечасті: нудота, блювання. 

Поодинокі: диспепсія, абдомінальний біль .
 
Гепатобіліарна система
 Нечасті: збільшення рівня печінкових ферментів, порушення функціональних печінкових тестів.
 
Шкіра та підшкірні тканини
  ;Нечасті: еритематозні висипання, свербіж.
 
Загальні порушення та порушення у місці введення 
 Нечасті: біль, набряк, периферичний набряк, гарячка, виділення з рани.

Поодинокі: біль у грудях, біль у ногах,  гіперемія, набряк />Повідомлення щодо підозрюваних побічних реакцій після реєстрації лікарського засобу є важливим. Це дає змогу постійно спостерігати за співвідношенням користь/ризик препарату. Медичних працівників просять повідомляти про підозрювані побічні реакції.

перевищення рекомендованих доз. Арикстри може призвести до підвищеного ризику кровотечі. Відомого антидоту для фондапаринукса немає. У разі передозування, що супроводжується геморагічні ускладнення, слід припинити лікування та з'ясувати основну причину кровотечі. Слід розглянути питання про призначення відповідної терапії, такої як хірургічний гемостаз, поповнення крововтрати, переливання свіжої плазми, плазмаферез.

При температурі не вище 25 °C.

Розчин для ін'єкцій Арикстра показаний для профілактики венозних тромбоемболічних ускладнень