Анальгін розчин, 500мг/мл, по 2 мл ампули, 10 шт.

По 2 мл в ампулі; по 5 ампул у контурній упаковці; по 2 контурні упаковки у пачці.

Розчин для ін’єкцій.
Основні фізико-хімічні властивості: прозора безбарвна або злегка жовтуватого кольору рідина.

Знеболювальний, жарознижувальний, спазмолітичний (діє на гладку мускулатуру сечовивідних і жовчних шляхів) засіб групи похідних піразолону. Протизапальна дія виражена слабко.

Механізм дії обумовлений інгібуванням циклооксигенази, що спричиняє зниження синтезу простагландинів, які обумовлюють у вогнищі запалення розвиток болю, підвищення температури і збільшення тканинної проникності, а також порушенням проведення больових екстра- і пропріорецептивних імпульсів, підвищенням порога збудження таламічних центрів больової чутливості, підвищенням тепловіддачі.

Після введення метамізол гідролізується до активного метаболіту (при внутрішньовенному введенні незмінений метамізол виявляється в плазмі в незначних кількостях).

Зв'язок активного метаболіту з білками - 50-60%. Метаболізується в печінці, виводиться нирками. Проникає через плацентарний бар'єр і в грудне молоко.

Анальгетики та антипіретики. Метамізол натрію.
Код АТХ N02В В02.

Через високу імовірність розвитку фармацевтичної несумісності не можна змішувати з іншими лікарськими засобами в одному шприці.

Етанол – посилюється седативна дія етанолу.
Хлорпромазин або інші похідні фенотіазину – одночасне застосування може призвести до розвитку вираженої гіпотермії.
Рентгеноконтрастні речовини, колоїдні кровозамінники та пеніцилін – не слід застосовувати у ході лікування метамізолом натрію.
Циклоспорин – при одночасному застосуванні знижується концентрація циклоспорину у крові.
Пероральні гіпоглікемічні препарати, непрямі антикоагулянти, глюкокортикостероїди, фенітоїн, ібупрофен та індометацин – метамізол натрію збільшує активність цих препаратів шляхом витіснення їх зі зв’язку з білком.
Фенілбутазон, глютетимід, барбітурати та інші індуктори мікросомальних ферментів печінки – при одночасному застосуванні зменшують ефективність метамізолу натрію.
Трициклічні антидепресанти, гормональні контрацептиви та алопуринол – одночасне застосування метамізолу натрію з цими препаратами може призвести до посилення його токсичності.
Інші нестероїдні протизапальні препарати – потенціюється їх знеболювальна та жарознижувальна дія та збільшується імовірність адитивних небажаних побічних ефектів.
Седативні засоби та транквілізатори (сибазон, триоксазин, валокордин) – посилюють знеболювальну дію метамізолу натрію.
Сарколізин, мерказоліл (тіамазол), препарати, що пригнічують активність кісткового мозку, у т.ч. препарати золота – збільшується імовірність гематотоксичності, у т.ч. розвитку лейкопенії.
Кодеїн, гістамінові Н2 - блокатори та пропранолол – посилюють ефект метамізолу натрію.
Необхідна обережність при одночасному застосуванні препарату з сульфаніламідними цукрознижувальними препаратами (посилюється гіпоглікемічна дія) та діуретиками (фуросемід).
Метотрексат – метамізол у високих дозах може призвести до збільшення концентрації метотрексату у плазмі крові та посилення його токсичних ефектів (на травну систему і систему кровотворення).

Діюча речовина: metamizole sodium;
1 мл розчину містить метамізолу натрію 500 мг;
Допоміжні речовини: натрію сульфіт безводний (Е 221), натрію формальдегід сульфоксилат дигідрат, кислота хлористоводнева розведена, вода для ін’єкцій.

У період лікування не можна керувати автотранспортом і займатися іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги і швидкості психомоторних реакцій.

Вагітність
Є лише обмежені дані щодо застосування метамізолу вагітним жінкам. Відповідно до опублікованих даних, у вагітних жінок, які протягом першого триместру приймали метамізол (n=568), не було виявлено жодних доказів прояву тератогенних або ембріотоксичних ефектів. В окремих випадках одноразові дози метамізолу протягом першого та другого триместру вагітності можуть бути прийнятними, якщо не існує інших альтернативних варіантів лікування. Однак, в цілому, застосування метамізолу протягом першого та другого триместру вагітності не рекомендовано. Використання метамізолу в період третього триместру пов’язано з проявами фетотоксичності (порушення функції нирок і звуження артеріальної протоки), таким чином, застосування лікарського засобу протипоказано протягом третього триместру вагітності (див. розділ «Протипоказання»). У разі ненавмисного застосування метамізолу протягом третього триместру стан амніотичної рідини та артеріальної протоки слід контролювати ультразвуковими методами діагностики і ехокардіографією.
Метамізол проникає через плацентарний бар’єр.
У тварин метамізол викликав репродуктивну токсичність, але не проявляв тератогенний вплив.

Годування груддю
Продукти розпаду метамізолу проникають у грудне молоко у значних кількостях, і ризик впливу на немовля, що знаходиться на грудному вигодовуванні, не може бути виключений. Тому, застосування метамізолу, особливо багаторазового, під час годування груддю слід уникати. У разі одноразового введення метамізолу рекомендовано припинити годування груддю протягом 48 годин після введення дози.

Дітям застосовують під наглядом лікаря за серйозними та життєвими показаннями.

Больовий синдром малої і середньої інтенсивності різного походження і локалізації (головний, зубний біль, опіки, біль у післяопераційному періоді, дисменорея, артралгії, невралгії, радикуліти, міозити); гіпертермічний синдром, гарячкові стани (при грипі, гострих респіраторних та інших інфекціях); ниркова і печінкова коліки (у комбінації із спазмолітичними засобами).

• Підвищена індивідуальна чутливість до метамізолу натрію, до інших похідних піразолону або до інших компонентів лікарського засобу.
• Напади бронхіальної астми, спричиненої ацетилсаліциловою кислотою.
• Порушення кровотворення (агранулоцитоз, цитостатична або інфекційна нейтропенія).
• Печінкова і/або ниркова недостатність.
• Спадкова гемолітична анемія, пов’язана з дефіцитом глюкозо-6-фосфатдегідрогенази.
• Біль у животі невстановленого генезу.
• Анемія, лейкопенія.
• Захворювання нирок: пієлонефрит, гломерулонефрит, у т. ч. в анамнезі.
• Політравма. Шок.
• Порфірія.
• Третій триместр вагітності.

Не можна вводити внутрішньовенно хворим із систолічним артеріальним тиском нижче 100 мм рт. ст.

Призначати внутрішньом’язово і внутрішньовенно струминно. Спосіб введення та доза залежать від тяжкості захворювання і визначаються індивідуально з урахуванням чутливості до лікарського засобу. Важливо призначати найменшу ефективну дозу.

Розчин, який вводиться, повинен мати температуру тіла. Щоб запобігти різкому зниженню артеріального тиску, внутрішньовенне введення потрібно проводити дуже повільно, пацієнт повинен знаходитись у положенні лежачи, необхідний контроль артеріального тиску, частоти серцевих скорочень і дихання. Процедура вимагає наявності умов для проведення протишокової терапії. При внутрішньовенному введенні необхідно використовувати довгу голку.

Для дітей та підлітків віком до 14 років можливе застосування 8–16 мг метамізолу на кілограм маси тіла у вигляді одноразової дози. У випадку лихоманки доза 10 мг метамізолу на кілограм маси тіла, як правило, достатня для дітей. Дорослим та підліткам віком від 15 років (> 53 кг) можливе застосування до 1000 мг у вигляді одноразової дози.

Добова доза може бути розділена на 4 прийоми з інтервалом 6–8 годин.

Ефект від лікарського засобу слід очікувати через 30 хвилин після парентерального введення.

В таблиці наведено рекомендовані одноразові дози та максимальні добові дози залежно від маси тіла або віку:

Побічні ефекти

З боку гепатобіліарної системи: гепатит.
З боку сечовидільної системи: олігурія, анурія, протеїнурія, інтерстиціальний нефрит, забарвлення сечі у червоний колір.
З боку серцево-судинної системи: зниження артеріального тиску, тахікардія.
З боку системи крові та лімфатичної системи: агранулоцитоз, лейкопенія, тромбоцитопенія, анемія, гранулоцитопенія.
З боку імунної системи: реакції гіперчутливості, включаючи висипання на шкірі та слизових оболонках, гіперемія шкіри, свербіж, кропив’янка, кон’юнктивіт, набряк Квінке; рідко – синдром Стівенса – Джонсона, синдром Лайєлла, бронхоспастичний синдром, анафілактоїдні реакції, анафілактичний шок.
Загальні розлади і зміни у місці введення: інфільтрати у місці введення (при внутрішньом’язовому введенні), гіперемія, набряк, місцеві висипи та свербіж шкіри у місці введення.

Передозування

Симптоми: гіпотермія, виражене зниження артеріального тиску, відчуття серцебиття, задишка, шум у вухах, нудота, блювання, гастралгія, слабкість, олігурія, анурія, сонливість, марення, порушення свідомості, тахікардія, судомний синдром; можливий розвиток гострого агранулоцитозу, геморагічного синдрому, гострої ниркової і печінкової недостатності, паралічу дихальних м’язів.

Лікування: індукція блювання, зондове промивання шлунка, призначення сольових проносних, активованого вугілля. Проведення форсованого діурезу, гемодіалізу, олужнювання крові, симптоматична терапія, спрямована на підтримку життєво важливих функцій. При розвитку судомного синдрому проводять внутрішньовенне введення діазепаму і швидкодіючих барбітуратів.

Умови зберігання

Зберігати при температурі не вище 25°С в оригінальній упаковці. Не заморожувати. Зберігати у недоступному для дітей місці.

Опис

Препарат усуває головний, зубний біль, опіки, біль у післяопераційному періоді, дисменорею, артралгію, невралгії, радикуліти, міозити

Часті запитання

• Яка ціна на Анальгін розчин, 500мг/мл, по 2 мл ампули, 10 шт. ?

  
  Ціна на препарат Анальгін розчин, 500мг/мл, по 2 мл ампули, 10 шт. в Україні від 52.7 до 114.6

• Яка діюча речовина у препарату Анальгін розчин, 500мг/мл, по 2 мл ампули, 10 шт.

  
  Діючі речовини у Анальгін розчин, 500мг/мл, по 2 мл ампули, 10 шт. є Метамізол натрію

• Анальгін розчин, 500мг/мл, по 2 мл ампули, 10 шт. відпускається за рецептом?

  
  Анальгін розчин, 500мг/мл, по 2 мл ампули, 10 шт. є безрецептурним препаратом, та відпускається без рецепту

• Чи можна Анальгін розчин, 500мг/мл, по 2 мл ампули, 10 шт. приймати перед тим як сідати за кермо?

  
  Анальгін розчин, 500мг/мл, по 2 мл ампули, 10 шт. дозволено приймати перед керуванням транспорту

• Чи можна Анальгін розчин, 500мг/мл, по 2 мл ампули, 10 шт. приймати вагітним?

  
  Анальгін розчин, 500мг/мл, по 2 мл ампули, 10 шт. приймати вагітним

• Чи можна Анальгін розчин, 500мг/мл, по 2 мл ампули, 10 шт. приймати під час грудного вигодовування?

  
  Анальгін розчин, 500мг/мл, по 2 мл ампули, 10 шт. приймати під час грудного вигодовування

• Чи можна Анальгін розчин, 500мг/мл, по 2 мл ампули, 10 шт. приймати алергетикам ?

  
  Анальгін розчин, 500мг/мл, по 2 мл ампули, 10 шт. з обережністю приймати алергетикам

• Чи можна Анальгін розчин, 500мг/мл, по 2 мл ампули, 10 шт. приймати діабетикам ?

  
  Анальгін розчин, 500мг/мл, по 2 мл ампули, 10 шт. з обережністю приймати діабетикам

• Яка температура для зберігання Анальгін розчин, 500мг/мл, по 2 мл ампули, 10 шт. ?

  
  Рекомендована температура для зберігання Анальгін розчин, 500мг/мл, по 2 мл ампули, 10 шт. від 5°C до 25°C

• Який термін зберігання Анальгін розчин, 500мг/мл, по 2 мл ампули, 10 шт. ?

  
  Рекомендований термін зберігання Анальгін розчин, 500мг/мл, по 2 мл ампули, 10 шт. 2 роки

Відгуки про товар

(0)

Ще немає відгуків про товар.Будь першим, хто залишить відгук.

Залишити відгук

Залишити відгук

Маса тіла		Одноразова доза		Максимальна добова доза
кг	вік	мл	мг	мл	мг
5–8	3–11 місяців	0,1–0,2	50–100	0,4–0,8	200–400
9–15	1–3 роки	0,2–0,5	100–250	0,8–2,0	400–1000
16–23	4–6 років	0,3–0,8	150–400