При інфекціях помірного або середнього ступеня тяжкості рекомендовані наступні дози:
Дорослі (включаючи пацієнтів літнього віку): внутрішньо 500-750 мг 2 рази на добу або 500 мг 3 рази на добу.
Діти з масою тіла <40 кг
Добова доза для дітей становить 40-90 мг/кг/добу, розділивши на 2-3 прийоми (не перевищувати дозу 3 г/добу), залежно від показань, тяжкості захворювання і чутливості мікроорганізмів (див. розділи «Особливості застосування», «Фармакологічні властивості»).
Дані фармакокінетики та фармакодинаміки показують, що застосування тричі на добу володіє кращою ефективністю, ніж при прийомі двічі на добу (рекомендуються, якщо дози становлять верхню межу рекомендованих доз).
Дітям з масою тіла більше 40 кг слід застосовувати в рекомендованих для дорослих дозах.
Спеціальні рекомендації.
Тонзиліт: 50 мг/кг/добу, розділивши на 2 прийоми.
Гострий середній отит: у зоні високої поширеності пневмококу зі зниженою чутливістю до пеніцилінів, дозовий режим повинен відповідати національним/локальним рекомендаціям.
Рання стадія хвороби Лайма (ізольована еритема мігрантів): 50 мг/кг/добу, розподіливши на 3 прийоми, протягом 14-21 днів.
Профілактика ендокардиту: 50 мг амоксициліну/кг маси тіла, при прийомі разової дози за 1 годину до планової хірургічної процедури.
Гонорея (гостра, неускладнена): прийом разової дози 3 г.
При лікуванні інфекцій з тяжкодоступними вогнищами, наприклад, гострий середній бактеріальний отит, переважним є трьохкратний прийом препарату.
При лікуванні хронічних захворювань, при рецидивах, інфекціях тяжкого перебігу рекомендується прийом препарату 3 рази на добу в дозах по 750-1000 мг 3 рази на добу; дітям – до 60 мг/кг/добу (розподілених на 3 прийоми).
Тривалість застосування.
У випадку інфекцій легкого та середнього ступеня тяжкості препарат приймати протягом 5-7 днів. Однак у випадку інфекцій, спричинених стрептококом, тривалість лікування повинна становити не менше 10 днів.
При лікуванні хронічних захворювань, локальних інфекційних уражень, інфекцій тяжкого перебігу дози препарату повинні визначатися клінічною картиною захворювання.
Прийом препарату треба продовжувати протягом 48 годин після зникнення симптомів захворювання.
Пацієнти з порушеннями функції нирок.
Необхідно зменшити дозу препарату у пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю.
У пацієнтів з кліренсом креатиніну нижче 30 мл/хв, рекомендовано збільшувати інтервал між прийомом препарату і зменшувати добову дозу препарату (див. розділ «Особливості застосування»).
Ниркова недостатність у дорослих пацієнтів (включаючи пацієнтів літнього віку)
Кліренс креатиніну, мл/хв |
Доза |
Інтервал між прийомом |
>30 |
Відсутня необхідність у корекції дози |
- |
10-30 |
500 мг |
12 год |
<10 |
500 мг |
24 год |
Гемодіаліз: у кінці процедури гемодіалізу необхідно прийняти 500 мг амоксициліну.
Ниркова недостатність у дітей з масою тіла менше 40 кг
Кліренс креатиніну, мл/хв |
Доза |
Інтервал між прийомом |
>30 |
Звичайна доза |
Відсутня необхідність у зміні |
10-30 |
Звичайна доза |
12 годин (відповідно до 2/3 дози) |
<10 |
Звичайна доза |
24 годин (відповідно до 1/3 дози) |
Пацієнти з порушеннями функції печінки.
Порушення функції печінки не впливає на період напіввиведення препарату.
Спосіб застосування. Препарат призначати незалежно від прийому їжі (до їди, під час прийому їжі, після їди). Амоксил ДТ можна проковтнути, запивши 1 склянкою води; можна також розвести у воді (у 20 мл - ½ склянки), з утворенням солодкуватої суспензії, що має приємний лимонно-мандариновий смак.
Діти.
Дітям з масою тіла <40 кг добова доза становить 40-90 мг/кг/добу, розділивши на 2-3 прийоми (не перевищувати дозу 3 г/добу), залежно від показань, тяжкості захворювання і чутливості мікроорганізмів.
Дані фармакокінетики/фармакодинаміки показують, що відзначається краща ефективність при прийомі 3 рази на добу, тому прийом двічі на добу рекомендований тільки, якщо застосовується доза верхньої рекомендованої межі.
Дітям з масою тіла більше 40 кг слід застосовувати в рекомендованих для дорослих дозах.
Особливості застосування
Гіперчутливість.
Перед початком лікування амоксициліном необхідно точно визначити наявність в анамнезі реакцій гіперчутливості до пеніцилінів, цефалоспоринів або до інших алергенів.
Серйозні, а часом навіть летальні випадки гіперчутливості (анафілактоїдні реакції) спостерігаються у пацієнтів під час терапії пеніциліном. Такі реакції вірогідніше виникають у хворих з наявністю гіперчутливості до пеніцилінів в анамнезі або наявності гіперчутливості до різних алергенів. У разі виникнення алергічної реакції терапію амоксициліном слід припинити та призначити відповідне лікування.
Інфекційний мононуклеоз.
У пацієнтів з інфекційним мононуклеозом або лейкемоїдними реакціями лімфатичного типу часто (у 60-100 % випадків) відзначалася екзантема, яка не є наслідком гіперчутливості до пеніцилінів. Таким чином, антибіотики класу ампіциліну не слід застосовувати пацієнтам з мононуклеозом.
Амоксицилін не рекомендується застосовувати для лікування хворих із гострим лімфолейкозом через підвищений ризик еритематозних висипань на шкірі.
Перехресна резистентність. Може існувати перехресна гіперчутливість та перехресна резистентність між пеніцилінами та цефалоспоринами.
Резистентність.
Тривале застосування препарату іноді може спричиняти надмірний ріст нечутливої до препарату мікрофлори. Як і при застосуванні інших пеніцилінів широкого спектра дії, можуть виникати суперінфекції.
Псевдомембранозний коліт.
При застосуванні практично всіх антибактеріальних препаратів, включаючи амоксицилін, повідомлялося про розвиток антибіотикоасоційованого коліту від легкого ступеня до такого, що становить загрозу життю. При виникненні антибіотикоасоційованого коліту слід вжити відповідних заходів. Слід також вжити необхідні заходи при виникненні геморагічних колітів або реакцій гіперчутливості.
Ниркова недостатність.
У пацієнтів з нирковою недостатністю, виведення амоксициліну може знижуватися залежно від ступеня ниркової недостатності. При тяжкій нирковій недостатності необхідно зменшувати дозу амоксициліну.
У пацієнтів з порушенням функції нирок у поодиноких випадках можуть виникати судоми.
При застосуванні високих доз препарату необхідно вживати достатню кількість рідини для профілактики кристалурії, яка може бути спричинена амоксициліном. Наявність високої концентрації амоксициліну у сечі може спричинити випадання осаду в сечовому катетері, тому його слід візуально перевіряти через певні проміжки часу.
Поява на початку лікування генералізованої еритеми з гарячкою, асоційованої з пустулами, може бути симптомом гострого генералізованого екзантематозного пустульозу. У такому разі необхідно припинити лікування і в подальшому протипоказано застосовувати амоксицилін.
При лікуванні протягом тривалого часу рекомендовано періодично оцінювати функцію систем організму, включаючи ниркову, печінкову та гемопоетичну систему. Під час терапії високими дозами слід регулярно контролювати показники крові.
Застереження для недоношених дітей і в неонатальному періоді: слід контролювати функцію нирок, печінки та крові.
Комбінована терапія для ерадикації Helicobacter pylori: при застосуванні амоксициліну в складі комбінованої терапії для ерадикації Helicobacter pylori слід ознайомитися з інструкцією для медичного застосування інших лікарських засобів, що застосовуються для комбінованої терапії.