1 мл розчину для прийому внутрішньо та інгаляцій = 25 крапель.
Розчин для інгаляцій
Дорослі та діти старше 6 років: 1-2 інгаляції по 2-3 мл розчину на добу.
Діти віком до 6 років: 1-2 інгаляції по 2 мл розчину на добу.
Препарат можна використовувати у всіх сучасних інгаляційних приладах (крім парових інгаляторів).
Слід розводити у пропорції 1:1 з фізіологічним розчином для забезпечення оптимального зволоження повітря, що вивільняється апаратом.
Не слід змішувати з кромогліцієвою кислотою. Його також не слід змішувати з іншими розчинами, суміші з якими рН розчину перевищує 6,3, наприклад, з лужною сіллю для інгаляцій (Emser Salt). Завдяки підвищенню рН може статися підвищення здатності до преципітації вільної основи гідрохлориду амброксолу або помутніння розчину.
Зазвичай рекомендується підігрівати розчин для інгаляції до температури тіла до початку інгаляції.
Враховуючи, що процес інгаляції може провокувати кашель, рекомендується пацієнтам дихати нормально під час інгаляції.
Пацієнтам із бронхіальною астмою перед інгаляцією слід застосовувати бронхоспазмолітики для відкриття легень.
Розчин для прийому внутрішньо
Дорослі та діти старше 12 років: по 4 мл 3 рази на добу протягом перших 2-3 днів, становить 90 мг амброксолу на добу, потім по 2 мл 3 рази на добу, що становить 45 мг амброксолу на добу.Дозування по 4 мл 3 рази на день може бути продовжено після консультації з лікарем;
- діти 6-12 років: по 2 мл 2-3 рази на добу, що становить 30-45 мг амброксолу на добу;
- діти віком від 2 до 6 років: по 1 мл (25 крапель) 3 рази на добу, що становить 22,5 мг амброксолу на добу;
- діти віком до 2 років: по 1 мл (25 крапель) 2 рази на добу, що становить 15 мг амброксолу на добу.
Препарат можна розводити у воді, чаї, фруктовому соку, молоці. Можна приймати незалежно від їди.
Препарат слід застосовувати довше 4-5 днів без консультації з лікарем.
При гострих захворюваннях слід проконсультуватися з лікарем, якщо симптоми не зникають або посилюються, незважаючи на прийом препарату.
Особливості застосування
Усього кілька повідомлень надійшло про тяжкі ураження шкіри: синдром Стівенса-Джонсона та токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла), пов'язані із застосуванням відхаркувальних засобів, таких як амброксолу гідрохлорид. Здебільшого їх можна було пояснити тяжкістю перебігу основного захворювання у пацієнтів чи одночасним застосуванням іншого препарату.
Також на початковій стадії синдрому Стівенса-Джонсона або синдрому Лайєлла у пацієнтів можуть бути неспецифічні, подібні до ознак грипу симптоми, такі як лихоманка, ломота, риніт, кашель і біль у горлі.
Помилково при таких неспецифічних, подібних до ознак грипу симптомах можна застосувати симптоматичне лікування препаратами від кашлю та застуди. Тому при появі нових уражень шкіри або слизових оболонок слід негайно звернутися за медичною допомогою та припинити лікування амброксолу гідрохлоридом.Таблетки Амброксол містять 684 мг лактози у максимально рекомендованій добовій дозі (120 мг).
Пацієнтам з рідкісними спадковими станами непереносимості галактози, дефіцитом лактази Лаппа або порушенням всмоктування глюкози та галактози не слід приймати цей лікарський засіб.
Оскільки амброксол може посилювати секрецію слизу, лікарський засіб Амброксол слід застосовувати з обережністю при порушенні бронхіальної моторики та посиленої секреції слизу (наприклад, при такому рідкому захворюванні, як первинна циліарна дискінезія).
Амброксол слід застосовувати з обережністю пацієнтам з порушеннями функції нирок або тяжким захворюванням печінки (а саме – інтервал між застосуванням слід збільшити або дозу слід зменшити).
Накопичення метаболітів, що утворюються в печінці, очікується у пацієнтів із тяжкою нирковою недостатністю.
Пацієнтам з порушеною функцією нирок або тяжким ступенем печінкової недостатності слід приймати Амброксол тільки після консультації з лікарем. При застосуванні амброксолу, як і будь-якої діючої речовини, яка метаболізується у печінці, а потім виводиться нирками, відбувається накопичення метаболітів, які утворюються у печінці у пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю.