Симптоматичне лікування захворювань травного тракту, що супроводжуються підвищеною кислотністю шлункового соку. Дорослим та дітям старше 14 років – по 5-10 мл (1-2 мірні ложки) 3 рази на добу або по 1 пакетику 3 рази на добу. При необхідності разову дозу можна збільшити до 15 мл – 3 мірні (дозувальні) ложки. Після досягнення терапевтичного ефекту добову дозу зменшити до 5 мл 3-4 рази на добу протягом 2-3 місяців.
Протягом 15 хвилин після застосування лікарського засобу не слід пити воду.
З метою досягнення симптоматичної антацидної дії Алмагель застосовувати зазвичай через 45-60 хвилин після їжі та ввечері перед сном. Для профілактики. Дорослим та дітям старше 14 років - по 5-15 мл (1-3 мірні ложки) або 1 пакетик за 15 хвилин до прийому ліків, що дратують слизову оболонку стравоходу, шлунка або дванадцятипалої кишки.
Дітям від 10 до 14 років призначати половину рекомендованої дози для дорослих.
Рекомендована тривалість лікування - 12 днів.
У разі призначення препарату в разовій дозі 5 або 15 мл рекомендується використовувати Алмагель у флаконах, оскільки в даному виді упаковки передбачена дозувальна ложка, яка дає можливість точно відміряти необхідний обсяг препарату.
Перед вживанням суспензію необхідно ретельно гомогенізувати шляхом струшування флакона або розминання пакетика. Відмірювання необхідної кількості препарату з флакону відбувається шляхом використання ложки дози, яка міститься в комплекті. При використанні препарату в пакетиках необхідно дотримуватися наступних рекомендацій: тримати пакет вертикально, відрізати або відірвати один із кутів у зазначеному місці. Вміст пакетика вилити через отвір пакетика в ложку або безпосередньо в ротову порожнину.
Пацієнти з нирковою недостатністю. При лікуванні хворих з порушеною функцією нирок необхідно зменшити дозу або збільшити інтервал між прийомами.
Особливості застосування
Не рекомендується застосування лікарського засобу хворим при дивертикульозі, при порушеннях кислотно-лужної рівноваги в організмі при наявності метаболічного алкалозу, при цирозі печінки, при тяжкій серцевій недостатності, при токсикозі вагітних, при ниркових порушеннях (через небезпеку розвитку гіпермагніємії та інтоксикації алюмінієм).
Алюмінію гідроксид може призвести до запору, а передозування солей магнію може зумовити гіпокінезію кишечнику. Застосування цього продукту у високих дозах може спричинити або ускладнити обструкцію кишечнику та кишкову непрохідність, особливо у пацієнтів з підвищеним ризиком таких ускладнень, наприклад у пацієнтів з нирковою недостатністю або у пацієнтів літнього віку.
Алюмінію гідроксид в незначній кількості всмоктується в шлунково-кишковому тракті, і тому у пацієнтів з нормальною функцією нирок рідко спостерігають системну дію. Незважаючи на це, при тривалому застосуванні у високих дозах у пацієнтів, які дотримуються дієти з низьким рівнем фосфатів, можливий розвиток фосфатної недостатності (через зв’язування алюмінію з фосфатами), що супроводжується підвищеною резорбцією кісткової тканини, гіперкальціурією і ризиком остеомаляції. Тривале лікування пацієнтів із ризиком розвитку фосфатного дефіциту слід проводити під медичним наглядом.
При тривалому застосуванні препарату необхідно забезпечити надходження до організму достатньої кількості фосфору, оскільки алюмінію гідроксид зв’язується з фосфатами та знижує їх всмоктування з травного каналу. Підвищується виведення кальцію із сечею, що може призвести до порушень кальцієво-фосфатної рівноваги та створити умови для розвитку остеомаляції (симптоми – скарги на слабкість та біль у кістках).
У пацієнтів з порушенням функції нирок можливе підвищення плазмових концентрацій алюмінію і магнію. У цих пацієнтів тривале застосування високих доз солей алюмінію і магнію може викликати енцефалопатію, деменцію, мікроцитарну анемію або посилити остеомаляцію, спричинену діалізом. При тривалому застосуванні (понад 14 днів) необхідний регулярний контроль лікаря і відстеження сироваткового рівня магнію та алюмінію при лікуванні хворих із нирковою недостатністю. У даної категорії пацієнтів необхідно також контролювати у динаміці показники стану нирок, розмір виразки, появу діареї.
Алюмінію гідроксид може бути небезпечним при застосуванні пацієнтам, хворим на порфірію, які перебувають на гемодіалізі, оскільки доведено, що алюміній може призводити до порушень метаболізму порфірину.
Застосування антацидів, що містять алюміній, хворим літнього віку слід обмежувати. У пацієнтів літнього віку можливе погіршення стану існуючих захворювань кісток і суглобів, а також прогресування хвороби Альцгеймера.
Довгострокове застосування антацидів може маскувати симптоми більш серйозних захворювань, а саме виразки шлунково-кишкового тракту або раку. Пацієнтам треба звернутися до лікаря у випадку зменшення маси тіла, виникнення утруднень при ковтанні або при постійному відчутті дискомфорту у животі, розладах травлення, що з’явилися вперше, або при зміні перебігу існуючих порушень травлення.
Під час лікування не рекомендується вживання алкоголю і кофеїну через зменшення дії препарату.
Допоміжні речовини
Якщо у пацієнта встановлена непереносимість деяких цукрів, необхідно проконсультуватися з лікарем, перш ніж приймати цей лікарський засіб. Препарат містить сорбіт, що дозволяє приймати його хворим на цукровий діабет, але не слід застосовувати хворим із вродженою непереносимістю фруктози, оскільки це може спричинити подразнення шлунка та діарею.
Алмагель містить парабени, які можуть викликати алергічні реакції, спровокувати кропив’янку. Можливі алергічні реакції уповільненого типу, дуже рідко – алергічні реакції миттєвого типу – спазм бронхів.
Лікарський засіб містить 2,5 об.% етанолу (5 мл препарату містить 98,1 мг етанолу, що еквівалентно 2,5 мл пива та 1 мл вина; 10 мл препарату містить 196,2 мг етанолу, що еквівалентно 5 мл пива та 2 мл вина; 15 мл препарату містить 294,3 мг етанолу, що еквівалентно 7,5 мл пива та 3 мл вина).
Шкідливий для пацієнтів, хворих на алкоголізм. Слід бути обережним при застосуванні вагітним та жінкам, які годують груддю, дітям і пацієнтам з груп високого ризику, наприклад з захворюваннями печінки, з епілепсією.