Оцінка побічних ефектів заснована на інформації про їх частоту: дуже часто (≥ 1/10), часто (≥ 1/100, <1/10), нечасто (≥ 1/1000, <1/ 100), рідко (≥ 1 / 10000, <1/1000), дуже рідко (<1/10000), частота невідома (не можна оцінити з доступних даних).
На початку лікування алопуринолом можуть виникати реактивні напади подагри.
Прояви побічних реакцій часті при нирковій та/або печінковій недостатності або при одночасному застосуванні з ампіциліном або амоксициліном.
З боку крові: рідко - тяжке пошкодження кісткового мозку (тромбоцитопенія1, агранулоцитоз1, апластична анемія1), особливо у пацієнтів з нирковою недостатністю дуже рідко - зміни показників крові (лейкопенія, лейкоцитоз, гранулоцитоз та еозинофілія), справжня еритроцитарна аплазія.
З боку імунної системи: рідко - реакції гіперчутливості сповільненого типу2, що супроводжуються лихоманкою, шкірними висипаннями, васкулітом, лімфаденопатією, псевдолімфома, артралгією, лейкопенія, еозинофілія, гепатоспленомегал печінки (оборотне підвищення трансаміназ та лужної фосфатази); гострий холангіт та ксантинове каміння; дуже рідко – анафілактичні реакції, у т. ч. анафілактичний шок, ангіоімунобластна Т-клітинна лімфома.
З боку травного тракту: рідко - нудота, блювання, діарея; дуже рідко – гематемезис, стеаторея, стоматит, порушення випорожнень.
З боку печінки: рідко - порушення функції печінки5 від асимптоматичного підвищення показників функції печінки до гепатиту (включаючи некроз печінки та гранулематозний гепатит);
З боку шкіри: дуже рідко - висипання, синдром Стівенса - Джонсона (ССД) / токсичний епідермальний некроліз (ТЕН) 6; алопеція, фурункульоз, набряк Квінке7, знебарвлення волосся, дерматит.
З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: дуже рідко - стенокардія.
З боку нервової системи: дуже рідко - атаксія, периферичний неврит, порушення смакових відчуттів, кома, головний біль, нейропатія, параліч, запаморочення, сонливість, парестезії.
З боку серцево-судинної системи: дуже рідко - брадикардія, артеріальна гіпертензія.
Метаболічні порушення: дуже рідко - цукровий діабет, гіперліпідемія.
З боку психіки: дуже рідко - депресія.
З боку репродуктивної системи: дуже рідко – гінекомастія, імпотенція, безпліддя.
З боку сечовивідної системи: дуже рідко - гематурія, уремія, азотемія.
З боку органів зору: дуже рідко - катаракта, дегенерація сітківки, порушення зору.
З боку кістково-м'язової системи: дуже рідко - м'язовий біль.
Загальні порушення: дуже рідко - загальне нездужання, астенія, набряки, пірексія.
З боку органів слуху: запаморочення.
Дослідження: підвищення рівня ТТГ у крові.
_______________________
1 Дуже рідко повідомлялося про виникнення тромбоцитопенії, агранулоцитозу та апластичної анемії, особливо у осіб з порушеннями функції нирок та/або печінки, що потребує більш пильної уваги до таких пацієнтів.
2 Реакції гіперчутливості уповільненого типу (DRESS-синдром) з лихоманкою, висипом, васкулітом, лімфаденопатією, псевдолімфомою, артралгією, лейкопенією, еозинофільною гепатомегалією, порушенням функції печінки, включаючи руйнування і зникнення всередині. Також можуть бути уражені інші органи (наприклад, печінка, легені, нирки, підшлункова залоза, міокард та товста кишка). Якщо виникають такі реакції, алопуринол слід негайно скасувати і не призначати його повторно. При виникненні реакцій гіперчутливості, включаючи ССД/ТЕН, не слід призначати повторно алопуринол. Для подолання шкірних реакцій гіперчутливості можна використати кортикостероїди. При виникненні генералізованих реакцій гіперчутливості зазвичай є ниркові та/або печінкові розлади, особливо у разі летальних наслідків.
3 Повідомлялося дуже рідко про ангіоімунобластну Т-клітинну лімфому після біопсії генералізованої лімфаденопатії. Це захворювання виявилося зворотним при скасуванні алопуринолу.
4 У ранніх клінічних дослідженнях повідомлялося про нудоту та блювоту при лікуванні алопуринолом. Цієї проблеми можна уникнути, приймаючи алопуринол після їжі.
5 Повідомлялося про дисфункцію печінки без виникнення генералізованої реакції гіперчутливості.
6 Шкірні реакції є найпоширенішими і можуть виникати у будь-який час при лікуванні. Ці реакції можуть проявлятися у вигляді пурпуроподібного, макулопапульозного, скваматозного або ексфоліативного висипання (ССД/ТЕН). Найбільший ризик виникнення ССД/ТЕН або інших серйозних реакцій гіперчутливості існує у перші тижні лікування. Рання діагностика та негайне припинення застосування будь-якого підозрюваного препарату дозволяє уникнути серйозніших наслідків. Якщо такі реакції виникають, алопуринол слід негайно відмінити. Після відновлення застосування алопуринолу лікування бажано починати з невеликої дози (наприклад, 50 мг/добу) та поступово її підвищувати. Показано, що аллель HLA-B*5801 пов'язана з ризиком розвитку алергічних реакцій та виникнення ССД/ТЕН при застосуванні алопуринолу. Однак використання генотипування як засобу скринінгу для прийняття рішення щодо лікування алопуринолом не встановлено. Якщо при лікуванні алопуринолом висипи виникають повторно, препарат слід негайно відмінити, оскільки може розвинутись більш серйозна гіперчутливість. Якщо розвитку ССД/ТЕН або інших серйозних реакцій гіперчутливості не можна виключити, не потрібно повторно застосовувати алопуринол, оскільки це може призвести до серйозних або навіть летальних реакцій. Клінічний діагноз ССД/ТЕН залишається основним для прийняття рішень. Якщо такі реакції виникають під час лікування, то застосування алопуринолу слід негайно припинити.
7 Повідомлялося про виникнення ангіоневротичного набряку з/без ознак та симптомів генералізованої реакції гіперчутливості.
8 Повідомлялося про виникнення лихоманки з/без ознак та симптомів генералізованої реакції гіперчутливості.
9 Виявлення підвищеного рівня ТТГ у відповідних дослідженнях не свідчить про вплив на рівень вільного Т4, або цей рівень ТТГ свідчить про СГ.