Аллеста таблетки в/о 20 мг № 30

По 30 штук в упаковці.

Таблетки, покриті плівковою оболонкою. 

Основні фізико-хімічні властивості: круглі двоопуклі таблетки червоно-рожевого кольору з ризиком з одного боку.

Після прийому внутрішньо симвастатин, що є неактивним лактоном, гідролізується в печінці з утворенням відповідного бета-гідроксикислотного похідного, що володіє високою інгібуючою активністю щодо ГМГ-КоА-редуктази (3-гідрокси-3-метилглютарил- перетворення ГМГ-КоА на мевалонат, початкову та найбільш значущу стадію біосинтезу холестерину. Доведено, що симвастатин знижує нормальний рівень холестерину ліпопротеїнів низької густини (ХС-ЛПНЩ). Ліпопротеїни низької щільності (ЛПНЩ) утворюються з ліпопротеїнів дуже низькою щільності (ЛПДНЩ) і катаболізуються головним чином рецепторами з високою спорідненістю до ЛПНЩ.

Механізм ЛПНЩ-знижувального ефекту симвастатину може складатися як зі зниження концентрації ХС-ЛПДНЩ, так і по стимуляції рецепторів ЛПНЩ, призводячи до зменшеного продукування та збільшеного катаболізму холестерину ЛПНЩ. Рівень аполіпопротеїну B також значно знижується під час лікування симвастатином. Крім того, симвастатин значно збільшує холестерин ліпопротеїнів високої щільності (ХС-ЛПВЩ) та знижує рівень тригліцеридів у плазмі крові. Внаслідок цих змін знижується співвідношення загального ХС до ХС-ЛПВЩ та ХС-ЛПНЩ до ХС-ЛПВЩ.

Симвастатин є неактивним лактоном, легко гідролізується, перетворюючись in vivo на бета-гідроксикислоти, потужний інгібітор ГМГ-КоА-редуктази. Гідроліз відбувається головним чином печінці; швидкість гідролізу в плазмі людини дуже мала. 

Абсорбція. У людини симвастатин добре всмоктується та проходить екстенсивний первинний печінковий метаболізм. Виділення печінку залежить від кровотоку в печінці. Печінка є первинним центром дії активної форми. Було виявлено, що доступність бета-гідроксикислоти у системний кровотік після прийому дози симвастатину. становить менше ніж 5% дози. Максимальна концентрація активних інгібіторів у плазмі досягається через 1-2 години після прийому симвастатину. Супутній прийом їжі не впливає на абсорбцію. Фармакокінетика одноразової та багаторазової дози симвастатину продемонструвала, що не відбувається ніякого накопичення лікарського препарату після багаторазового дозування.

Розподіл. Зв'язування симвастатину та його активного метаболіту з білками плазми становить> 95%.

Висновок. Симвастатин є субстратом CYP3A4. Найбільшими метаболітами симвастатину, представленими в плазмі крові людини, є бета-гідроксикислоти та чотири додаткові активні метаболіти. Після введення людині пероральної дози радіоактивного симвастатину за 96 годин 60% міченого препарату було виділено у випорожненнях та 13% – у сечі. Виявлена ​​у випорожненнях кількість представляє еквівалентний абсорбований лікарський препарат, що виділяється з жовчю, а також неабсорбований лікарський препарат. Після ін'єкції метаболіту бета-гідроксикислоти його період напіввиведення становить середньому 1,9 години. У формі інгібіторів із сечею виводиться в середньому лише 0,3% дози.

Симвастатинова кислота активно захоплюється гепатоцитами за допомогою переносника OATP1B1.

Гіполіпідемічні препарати, монокомпонентні. Інгібітори ГМГ-КоА-редуктази. Код АТХ С10А А01.

Дослідження взаємодії проводили лише за участю дорослих.

Фармакодинамічна взаємодія

Взаємодії з ліпідознижувальними лікарськими засобами, які при прийомі окремо можуть викликати міопатії.

Фармакокінетична взаємодія

Взаємодія з іншими лікарськими засобами, асоціюється з підвищеним ризиком міопатії/рабдоміолізу.

Вплив інших лікарських засобів на симвастатин

Взаємодія з інгібіторами CYP3A4

Симвастатин – це субстрат цитохрому P450 3A4. Потужні інгібітори цитохрому P450 3A4 підвищують ризик виникнення міопатії та рабдоміолізу шляхом підвищення концентрації інгібуючої активності ГМГ-КоА-редуктази в плазмі під час лікування симвастатином. До таких інгібіторів належать ітраконазол, кетоконазол, посаконазол, вориконазол, еритроміцин, кларитроміцин, телитроміцин, інгібітори ВІЛ-протеази (наприклад нелфінавір), боцепревір, тілапревір та нефазодон. Одночасний прийом ітраконазолу призводить до підвищення більш ніж 10 разів експозиції симвастатинової кислоти (активний метаболіт бета-гідроксикислоти). Телітроміцин призводить до 11-кратного підвищення експозиції симвастатинової кислоти.

Флуконазол

Зрідка повідомлялося про випадки рабдоміолізу, пов'язаного з супутнім прийомом симвастатину та флюконазолу.

Циклоспорин

Ризик виникнення міопатії/рабдоміолізу підвищується при одночасному прийомі циклоспорину з симвастатином, тому застосування з циклоспорином протипоказане. Хоча механізм дії повністю вивчений, було продемонстровано, що циклоспорин збільшує AUC інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази. Збільшення AUC для симвастатину відбувається насамперед частково через інгібування CYP3A4.

Даназол

Ризик розвитку міопатії та рабдоміолізу зростає при одночасному прийомі даназолу з симвастатином, тому застосування з даназолом протипоказане.

Гемфіброзіл

Гемфіброзил збільшує AUC симвастатинової кислоти в 1,9 раза, можливо, за рахунок інгібування глюкуронізації. Одночасне застосування з гемфіброзилом протипоказане.

Фузідієва кислота

Ризик міопатії, включаючи рабдоміоліз, може підвищуватися при супутньому прийомі системної фузидієвої кислоти та статинів. Одночасне застосування цієї комбінації може призвести до підвищення концентрації обох препаратів у плазмі крові. Механізм такої взаємодії (фармакодинаміка або фармакокінетика, або обидва механізми) нині невідомий. Були повідомлення про рабдоміоліз (включно з летальними випадками) у пацієнтів, які приймали цю комбінацію. Якщо вважається за необхідне застосування фузидієвої кислоти, лікування симвастатином слід припинити на час лікування фузидієвою кислотою.

Аміодарон

Ризик розвитку міопатії та рабдоміолізу підвищується при одночасного прийому симвастатину з аміодароном. Тому доза симвастатину не повинна перевищувати 20 мг для пацієнтів, які приймають цей препарат одночасно з аміодароном.

Блокатори кальцієвих каналів

Верапаміл

Ризик розвитку міопатії та рабдоміолізу підвищується при супутньому прийомі верапамілу з симвастатином у дозі 40 мг або 80 мг. Тому доза симвастатину не повинна перевищувати 20 мг для пацієнтів, які приймають цей препарат одночасно з верапамілом.

Ділтіазем

Ризик розвитку міопатії та рабдоміолізу підвищується при супутньому прийомі дилтіазему з симвастатином у дозі 80 мг. Тому доза симвастатину не повинна перевищувати 20 мг для пацієнтів, які приймають цей препарат одночасно з дилтіаземом.

Амлодипін

Пацієнти, які приймають амлодипін одночасно з симвастатином, мають підвищений ризик розвитку міопатії. Тому доза симвастатину не повинна перевищувати 20 мг для пацієнтів, які приймають цей препарат одночасно з амлодипіном.

Помірні інгібітори CYP3A4

Пацієнти, що приймають інші лікарські засоби, марковані як такі, що мають помірний інгібуючий ефект на CYP3A4, одночасно з симвастатином, особливо з високими дозами. симвастатину можуть мати підвищений ризик виникнення міопатії.

Інгібітори білка-переносника OATP1B1: симвастатнова кислота є субстратом білка-переносника OATP1B1. Одночасне призначення лікарських засобів, які відомі як інгібітори білка-переносника OATP1B1, може призводити до збільшення концентрації симвастатинової кислоти в плазмі крові та підвищення ризику розвитку міопатії.

Ніацин (нікотинова кислота)

Сік грейпфруту

Колхіцин

Були повідомлення про міопатію та рабдоміоліз при одночасному прийомі колхіцину та симвастатину у пацієнтів з нирковою недостатністю. Рекомендується частий клінічний моніторинг пацієнтів, які приймають цю комбінацію.

Ріфампіцин

Оскільки рифампіцин є потужним стимулятором CYP3A4, у пацієнтів, які проходять тривалу терапію рифампіцином (наприклад, при лікуванні туберкульозу), можлива втрата ефективності симвастатину.

Вплив симвастатину на фармакокінетику інших лікарських засобів

Симвастатин не має інгібуючого впливу на цитохром P450 3A4. Тому очікується, що симвастатин впливатиме на концентрації в плазмі речовин, що метаболізуються за участю цитохрому P450 3A4.

Пероральні антикоагулянти

У пацієнтів, які приймають кумаринові антикоагулянти, протромбіновий час слід визначати до початку лікування симвастатином, а також досить часто - на початку терапії, щоб переконатися, що не відбувалося жодного значного впливу на протромбіновий час. Якщо протромбіновий час досягає стабільного рівня, то далі цей показник перевіряють з інтервалами, які зазвичай рекомендуються пацієнтам, які приймають кумаринові антикоагулянти.

Під час зміни дозування або припинення прийому симвастатину також необхідно проводити контроль протромбінового часу. Терапія симвастатином не асоціюється з виникненням кровотечі або змінами протромбінового часу у пацієнтів, які не приймали антикоагулянти.

Діюча речовина: симвастатин; 1 таблетка, покрита оболонкою, містить симвастатину 10 мг або 20 мг, 40 мг;

Допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна лактоза моногідрат, лимонна кислота моногідрат, аскорбінова кислота; магнію стеарат бутилгідрокситолуол (Е 321) крохмаль кукурудзяний; повідон, опадрай II рожевий.

Симвастатин не має жодного або має незначний вплив на здатність керувати автомобілем та іншими механізмами. Однак при керуванні автомобілями або іншими механізмами слід врахувати, що протягом періоду постмаркетингових досліджень зрідка надходили повідомлення про запаморочення.

Симвастатин протипоказаний у період вагітності, оскільки безпека застосування препарату вагітним не встановлена. Не було проведено жодних контрольованих клінічних досліджень за участю вагітних.

Рідко повідомлялося про вроджені аномалії після внутрішньоматкової експозиції інгібіторів ГМК-КоА-редуктази. Однак при аналізі даних, отриманих при подальшому спостереженні близько 200 вагітних, симвастатин або інші аналогічні інгібітори ГМГ-КоА-редуктази в I Триместрі вагітності, було встановлено, що частота виникнення вродженої патології була порівнянна з частотою загальної популяції. Спостереження такої кількості вагітностей було статистично достатньо, щоб унеможливити підвищення частоти вроджених аномалій у 2,5 рази та вище порівняно з початковою частотою.

Невідомо, чи проникає симвастатин або його метаболіти у грудне молоко. Оскільки значна кількість лікарських засобів проникає у грудне молоко, а також через високий ризик серйозних побічних реакцій жінкам, які приймають симвастатин, слід відмовитись від годування груддю.

Досвід застосування симвастатину дітям підліткового віку обмежений.

• Гіперхолестеринемія.

Лікування первинної гіперхолестеринемії або змішаної дисліпідемії як доповнення до дієти, коли відповідь на дієту та інші не медикаментозні засоби лікування (наприклад фізичні вправи, зниження маси тіла) недостатньо.

Лікування гомозиготної сімейної гіперхолестеринемії як доповнення до дієти та іншої ліпідознижуючої лікування (наприклад аферезу ліпідів низької щільності) або, якщо такі методи лікування не є належними.

• Серцево-судинна профілактика.

Зниження ризику летальності у пацієнтів із серцево-судинним захворюванням та захворюваності у пацієнтів з явною атеросклеротичною серцево-судинною хворобою або цукровим діабетом з нормальними або підвищеними рівнями холестерину, як додаткова терапія для корекції інших факторів ризику та до іншої Карді. >

• гіперчутливість до симваститину або будь-якого компонента цього препарату;
• захворювання печінки на гострій стадії або незрозуміле персистуюче підвищення рівня трансаміназ сироватки крові
• одночасний прийом потужних інгібіторів CYP3A4 (препаратів, збільшує AUC приблизно в 5 разів або більше), (таких як ітраконазол, кетоконазол, Посаконазол, вориконазол, інгібітори ВІЛ-протеази (наприклад, нелфінавір), боцепревір, тілапревіцин, та нефазодон;

Діапазон дозування – від 5 до 80 мг перорально 1 раз на добу ввечері. Підбір дози препарату, у разі потреби, слід здійснювати з інтервалами не менше 4 тижнів до досягнення максимальної добової дози 80 мг, слід приймати 1 раз на добу ввечері. Доза 80 мг рекомендується лише для пацієнтів з тяжкою гіперхолестеринемією та високим ризиком розвитку серцево-судинних ускладнень, у яких необхідні результати не були досягнуті при застосуванні низьких доз, а також, коли очікується, що користь переважатиме потенційні ризики.

Гіперхолестеринемія

Пацієнту слід призначити стандартну холестерину зменшувальну дієту, якої він повинен дотримуватися протягом усього курсу лікування симвастатином. Зазвичай початкова доза становить 10-20 мг на добу одноразово ввечері. Для пацієнтів, яким необхідне значне (більш ніж на 45%) зниження рівня холестерину ЛПНЩ, початкова доза може становити 20-40 мг 1 раз на добу ввечері. Підбір дози, за необхідності, потрібно здійснювати у спосіб, викладений вище.

Гомозиготна сімейна гіперхолестеринемія

Рекомендована початкова доза симвастатину - 40 мг на добу одноразово ввечері. Симвастатин слід застосовувати як доповнення до іншого ліпідознижувального лікування (наприклад аферез ЛПНЩ) або якщо таке лікування недоступне.

Серцево-судинна профілактика

Зазвичай доза симвастатину пацієнтам з високим ризиком розвитку ішемічної хвороби серця (у поєднанні з гіперліпідемією або без неї) становить 20-40 мг на добу одноразово ввечері. Медикаментозну терапію можна розпочати одночасно з дієтою та фізкультурою. Підбір дози, за необхідності, потрібно здійснювати у спосіб, викладений вище.

Супутня терапія

Симвастатин ефективний як монотерапія, а також у поєднанні з СЕКВЕСТРАНТИ жовчних кислот. Препарат слід приймати не пізніше ніж за 2 години до або не раніше ніж через 4 години після прийому секвестрантів жовчних кислот.

Застосування для дітей (10-17 років)

Дітям (хлопці вікової стадії Таннера ІІ та старші та дівчата, у яких принаймні один рік присутній менструальний цикл) у віці 10-17 років з гетерозиготною сімейною гіперхолестеринемією, початкова доза, що рекомендується, становить 10 мг 1 раз на добу ввечері.

До початку лікування симвастатином дітям слід призначити стандартну холестерину зменшувальну дієту, якої слід дотримуватися при лікуванні симвастатином.

Рекомендовані дози - 10-40 мг на добу максимальна рекомендована доза становить 40 мг на добу. Дозу слід підбирати індивідуально, відповідно до цілей лікування, за рекомендаціями лікування в педіатрії. Підбір дози слід проводити з інтервалами 4 тижні або більше.

З боку крові та лімфатичної системи:

Рідко анемія.
Психічні порушення
Дуже рідко безсоння.
Невідомо: депресія.

З боку нервової системи:

Рідко головний біль, парестезії, запаморочення, периферична невропатія.
Дуже рідко порушення пам'яті.

З боку респіраторного тракту, органів грудної клітки та середостіння:

Невідомо: інтерстиційна хвороба легень.

З боку шлунково-кишкового тракту:

Рідко запор, біль у животі, метеоризм, диспепсія, діарея, нудота, блювання, панкреатит.

З боку гепатобіліарного тракту:

Рідко гепатит / жовтяниця.
Дуже рідко летальна та нелетальна печінкова недостатність.

З боку шкіри та підшкірних тканин:

Рідко висип, свербіж, алопеція.

З боку кістково-м'язового апарату та сполучної тканини:

Рідко міопатія (включаючи міозит), рабдоміоліз з або без гострої ниркової недостатності, міалгія, м'язові спазми.
Невідомо: тендинопатія, іноді утруднена розривом.

З боку репродуктивної системи та молочних залоз:

Невідомо: еректильна дисфункція.

Порушення загального стану та пов'язані зі способом застосування препарату:

Рідко астенія.

Зрідка повідомляли про синдром гіперчутливості, що включав деякі з таких проявів: ангіоневротичний набряк, вовчаковоподібний синдром, ревматична поліміалгія, дерматоміозит, васкуліт, тромбоцитопенія, еозинофілія, підвищена ШОЕ, артрит та артралгірад, кропивниця, кропивниця .

В даний час відомі кілька випадків передозування. Максимальна прийнята доза становила 3,6 г. Усі пацієнти одужали без наслідків. Немає специфічного лікування передозування. У разі передозування слід застосовувати симптоматичні та підтримуючі заходи.

Зберігати при температурі не вище 25°С у недоступному для дітей місці.

Препарат для лікування гіперхолестеринемії.