Альбувен р-н д/інф. 10% фл. 100 мл

По 50 мл, 100 мл препарату у флаконах. По 1 флакону у пачці з картону.

Розчин для інфузій. Основні фізико-хімічні властивості: прозора в’язка рідина від жовтуватого до світло-коричневого кольору, допускається зеленуватий відтінок.

Фармакодинаміка. Альбумін людини кількісно становить більше половини усього протеїну плазми крові і приблизно 10% загальної кількості протеїну, синтезованого печінкою. Альбумін виявляє відповідний гіперонкотичний ефект. Найважливіша фізіологічна функція альбуміну — це участь в онкотичному тиску крові та її транспортних функціях. Альбумін стабілізує циркулюючий об’єм крові і є носієм гормонів, ензимів, лікарських засобів та токсинів.

Фармакокінетика. За нормальних умов загальний об’єм обміну альбуміну становить 4–5 г/кг маси тіла, з яких 40–45% — в інтраваскулярному і 55–60% — в екстраваскулярному просторі. При таких станах, як тяжкі опіки або септичний шок, може виникнути аномальний розподіл, що пов’язано зі збільшенням проникності капілярів та зміною кінетики альбуміну. В нормальних умовах середній час напіввиведення альбуміну становить приблизно 19 днів. Баланс між синтезом і розпадом зазвичай досягається за допомогою регуляції зі зворотним зв’язком. Елімінація відбувається переважно внутрішньоклітинно з участю протеази лізосом. У здорових осіб менше 10% введеного альбуміну залишає внутрішньосудинний простір протягом перших 2 годин після введення. Спостерігається значна індивідуальна варіація у впливі на об’єм плазми крові. У деяких пацієнтів об’єм плазми крові може залишатися підвищеним протягом кількох годин. Однак у пацієнтів у критичному стані альбумін може витікати з судинного простору в значній кількості з непрогнозованою швидкістю. Дані доклінічних досліджень безпеки. Альбумін людини є звичайним компонентом плазми крові людини та діє як фізіологічний альбумін. Дотепер не надходило повідомлень про зв’язок між альбуміном людини та токсичністю для ембріона і плода, онкогенним або мутагенним потенціалом. Ніяких ознак гострої токсичності не спостерігалося на експериментальних моделях тварин.

Кров і споріднені препарати. Кровозамінники та білкові фракції плазми крові. Альбумін. Код АТХ В05А А01.

При одночасному застосуванні альбуміну з інгібіторами АПФ (ангіотензинперетворюючий фермент) підвищується ризик розвитку артеріальної гіпотензії, особливо у пацієнтів, які отримують лікувальний плазмаферез. Специфічні взаємодії альбуміну людини з іншими лікарськими засобами невідомі.

діюча речовина: human albumin; 1 мл препарату містить альбуміну людини 100 мг; допоміжні речовини: натрію каприлат, натрію хлорид, натрію гідроксид, вода для ін’єкцій.

Не спостерігалося впливу на здатність керувати автотранспортом чи іншими механізмами.

Безпека застосування препарату АЛЬБУВЕН 10 % вагітним жінкам у контрольованих клінічних дослідженнях не встановлена. Однак клінічний досвід застосування альбуміну не виявив шкідливого впливу на перебіг вагітності, плід та новонародженого. Вплив альбуміну на фертильність у контрольованих клінічних дослідженнях не вивчали. Експериментальних досліджень на тваринах недостатньо для оцінки безпеки щодо репродуктивної функції, розвитку ембріона або плода, перебігу вагітності, пери- та післяпологового розвитку. Проте альбумін людини – це звичайна складова крові людини.

Дані щодо застосування дітям альбуміну людини обмежені.

Відновлення і підтримання об’єму циркуляції крові при проявах недостатності об’єму і необхідності застосування колоїдів. Застосування альбуміну або штучного колоїду залежить від індивідуальної клінічної ситуації для кожного пацієнта згідно з офіційними рекомендаціями.

Підвищена чутливість до білкових препаратів крові або будь-якої з допоміжних речовин.

Концентрацію препарату альбуміну, дозування та швидкість інфузії необхідно підбирати залежно від індивідуальних потреб пацієнта. Необхідна доза залежить від маси тіла пацієнта, ступеня тяжкості травми або хвороби, від ступеня втрати рідини та протеїну. При введенні альбуміну людини необхідно регулярно перевіряти гемодинамічні характеристики, що включають: артеріальний тиск крові і частоту пульсу; центральний венозний тиск; тиск заклинювання легеневої артерії; діурез; концентрацію електролітів; гематокрит/гемоглобін; клінічні прояви кардіологічної/респіраторної недостатності (наприклад, задишка); клінічні прояви підвищення внутрішньочерепного тиску (наприклад, головний біль). Альбумін людини 10% можна вводити безпосередньо внутрішньовенно або розводити ізотонічним розчином (наприклад 5% розчином глюкози або 0,9% розчином натрію хлориду). Швидкість введення має бути встановлена залежно від клінічного стану окремого пацієнта. При плазмаферезі швидкість інфузії необхідно підбирати відповідно до швидкості виведення. При введенні великих об’ємів слід нагріти препарат до кімнатної температури або до температури тіла перед застосуванням. Не використовувати, якщо розчин мутний або містить осад. Це може вказувати на нестабільність протеїнів або забруднення розчину. Не використовувати при пошкодженні пакування. Знищити при виявленні витікання. Після відкриття флакона препарат слід використати негайно! Усі невикористані залишки розчину слід утилізувати згідно з місцевими вимогами.

Критерії оцінки частоти розвитку побічних реакцій лікарського засобу: дуже часті (≥ 1/10); часті (≥ 1/100 до < 1/10); нечасті (≥ 1/1000 дo < 1/100); поодинокі (≥ 1/10000 дo < 1/1000); рідкісні (< 1/10000). У разі виникнення серйозних реакцій, таких як анафілактичний шок, набряк легенів, ангіоневротичний набряк тощо, слід припинити введення та розпочати відповідне лікування.

Системи органів	Реакції	Частота
З боку імунної системи	Анафілактичний шок	Рідкісні
	Анафілактична реакція	Рідкісні
	Гіперчутливість	Рідкісні
	Алергічні реакції, включаючи, шкірні реакції, ангіоневротичний набряк, пропасницю	Рідкісні
З боку нервової системи	Головний біль	Поодинокі
З боку серця	Тахікардія	Поодинокі
	Брадикардія	Поодинокі
З боку судин	Артеріальна гіпертензія	Поодинокі
	Артеріальна гіпотензія	Поодинокі
	Почервоніння обличчя (припливи)	Поодинокі
З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння	Задишка	Рідкісні
	Набряк легенів	Рідкісні
	Підвищення частоти дихання	Рідкісні
З боку шлунково-кишкового тракту	Нудота	Поодинокі
	Блювання	Поодинокі
З боку шкіри та підшкірних тканин	Кропив’янка	Поодинокі
	Еритематозний висип	Поодинокі
	Свербіж	Поодинокі
	Реакції у місці введення, включаючи набряк, біль, висипання на шкірі, гіперемію, відчуття печіння	Поодинокі
Загальні порушення та реакції в місці введення	Гіпертермія	Поодинокі
	Озноб	Поодинокі
	Гарячка	Поодинокі
	Відчуття жару, холоду	Поодинокі
	Оніміння	Поодинокі
	Тремтіння кінцівок	Поодинокі
	Набряки	Поодинокі
	Слабкість	Поодинокі
	Біль у попереку, м’язах, животі, грудній клітці	Поодинокі
	Холодний піт	Поодинокі

Зазвичай загальні порушення та реакції в місці введення швидко зникають після уповільнення швидкості введення препарату або припинення інфузії. Щодо запобігання передачі через препарат збудників інфекцій див. розділ «Особливості застосування». Повідомлення про підозрювані небажані реакції Повідомлення про підозрювані небажані реакції після реєстрації лікарського препарату є важливими. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношення користі та ризику при застосуванні лікарського препарату. Лікарів просять повідомляти про будь-які підозрювані небажані реакції виробнику та/або в регуляторний орган.

Якщо доза або швидкість інфузії занадто високі, можливий розвиток гіперволемії. При перших же клінічних проявах симптомів перевантаження серцево-судинної системи (головний біль, задишка, розширення яремних вен) або при підвищенні артеріального і/або центрального венозного тиску і розвитку набряку легенів слід негайно припинити введення препарату і ретельно контролювати гемодинамічні показники пацієнта. Крім того, необхідно вирішити питання форсованого діурезу або симпатоміметичної підтримки після додаткового обстеження хворого.

Зберігати в оригінальній упаковці для захисту від дії світла при температурі не вище 25 °С. Зберігати в недоступному для дітей місці.