Концентрацію альбуміну, дози та швидкість введення слід коригувати відповідно до індивідуальних потреб пацієнта.
Дозування
Необхідна доза залежить від маси пацієнта, тяжкості травми або захворювання, а також від ступеня втрати рідини та білків. Для визначення необхідної дози слід виміряти об'єм циркулюючої крові, а не рівні альбуміну у плазмі.
Якщо призначається альбумін людини, слід регулярно контролювати геодинамічні показники, що включають:
- артеріальний тиск та частоту пульсу;
- центральний венозний тиск;
- тиск заклинювання в легеневій артерії;
- діурез;
- концентрацію електролітів;
- гематокрит/гемоглобін;
- клінічні прояви кардіологічної/респіраторної недостатності (наприклад, задишка);
- клінічні прояви підвищення внутрішньочерепного тиску (наприклад, головний біль).
Альбумін людини можна вводити безпосередньо внутрішньовенним шляхом, або його можна розчинити в ізотонічному розчині (наприклад, у 5% розчині глюкози або 0,9% розчині натрію хлориду).
Швидкість інфузії слід коригувати відповідно до стану, показників та показань окремого пацієнта.
При заміщенні плазми швидкість інфузії слід коригувати відповідно до швидкості виведення.
При введенні великих обсягів препарат слід нагріти до кімнатної температури або до температури тіла перед застосуванням.
Не використовувати, якщо розчин каламутний або містить осад. Це може свідчити про нестабільність протеїнів або забруднення розчину.
Не використовувати при пошкодженні упаковки. Знищити, якщо виявлено витік.
Після відкриття флакона препарат слід використовувати негайно! Усі невикористані залишки розчину слід утилізувати відповідно до місцевих вимог.
Особливості застосування
До складу лікарського засобу входить калій, який є компонентом плазми крові людини і не додається спеціально як допоміжна речовина.
Підозрія на алергічні або анафілактичні реакції потребує миттєвого припинення введення препарату. У разі шоку слід здійснити стандартне медичне лікування шоку.
Альбумін необхідно застосовувати з обережністю за наявності особливого ризику гіперволемії та її наслідків або гемодилюції для пацієнта, наприклад, у випадку:
- декомпенсована серцева недостатність;
- гіпертензії;
- варикозне розширення стравоходу;
- набряк легенів;
- геморагічного діатезу;
- тяжка анемія;
- ниркової або постренальної анурії.
У пацієнтів у критичному стані з черепно-мозковою травмою регідратація з використанням альбуміну пов'язана з більш високим ризиком смертності, ніж регідратація з використанням сольового розчину. Рекомендується бути обережним при застосуванні альбуміну пацієнтам з тяжкою черепно-мозковою травмою.
Колоїдно-осмотичний ефект альбуміну людини 200 або 250 г/л приблизно в 4 рази перевищує колоїдно-осмотичний ефект плазми. Отже, при введенні концентрованого альбуміну необхідно бути обережними, забезпечуючи належну гідратацію (поповнення втрати рідини) пацієнта. Пацієнти повинні перебувати під ретельним наглядом для запобігання навантаженню кровообігу та гіпергідратації.
Розчини альбуміну людини 200-250 г/л мають відносно низький вміст електролітів у порівнянні з розчинами альбуміну людини 40-50 г/л. При застосуванні альбуміну слід контролювати електролітний стан пацієнта та вживати відповідних заходів для відновлення або підтримання електролітного балансу.
Розчини альбуміну не можна розбавляти водою для ін'єкцій, оскільки це може спричинити гемоліз у пацієнтів.
Якщо вводяться великі обсяги, препарат слід нагріти до кімнатної температури або температури тіла перед його використанням.
Не можна застосовувати розчини, які помутніли або мають осад. Це може вказувати на те, що білок є нестабільним або розчин забруднений.
Щойно флакон відкрили, його зміст слід негайно використовувати.
Невикористаний розчин слід утилізувати відповідно до вимог місцевого законодавства.
При необхідності заміщення порівняно великих обсягів необхідний контроль показників коагуляції та гематокриту. Слід бути обережними при забезпеченні відповідного заміщення інших компонентів крові (факторів згортання крові, електролітів, тромбоцитів та еритроцитів).
Може виникнути гіперволемія, якщо доза та швидкість інфузії не скориговані відповідно до стану кровообігу пацієнта. При виявленні перших клінічних ознак серцево-судинного навантаження (головний біль, задишка, застій у яремній вені) або підвищенні кров'яного тиску, підвищенні венозного тиску та легеневому набряку інфузію слід негайно припинити.
Лікарський препарат містить 7,2-8,0 ммоль/14,4-16,0 ммоль натрію на 50 мл/100 мл флакон розчину альбуміну. Слід бути обережними при застосуванні у пацієнтів, які застосовують натрій-контрольовану дієту.
Лікарський препарат містить не більше 1 ммоль калію на один флакон 100 мл альбуміну 200 г/л та максимум 1,25 ммоль калію на один флакон 100 мл альбуміну 250 г/л. Слід бути обережними при застосуванні пацієнтів зі зниженою функцією нирок або тим, хто застосовує калій-контрольовану дієту.
Стандартні заходи щодо попередження інфекцій, що передаються в результаті використання лікарських препаратів, виготовлених з крові людини або плазми крові, включають: відбір донорів, перевірка окремих порцій крові та пулів плазми крові на наявність специфічних маркерів інфекцій та включення до виробничого процесу ефективних етапів інактивації /Видалення вірусів. Незважаючи на це, при застосуванні лікарських препаратів, виготовлених із крові людини або плазми, неможливо повністю виключити ймовірність передачі інфекційних агентів. Це стосується невідомих або нових вірусів та інших патогенних мікроорганізмів.
Немає повідомлень, що підтверджують факт передачі вірусів під час застосування альбуміну, виготовленого відповідно до вимог Європейської фармакопеї.
Рекомендується при кожному введенні лікарського засобу Альбунорм реєструвати назву препарату та номер серії для того, щоб можна було відстежити дію препарату конкретної серії на пацієнта.