Препарат Актовегін є депротеїнізованим гемодериватом із крові телят, що містить лише фізіологічні речовини з молекулярною масою менше 5000 дальтон.
Для препарату Актовегін притаманні три основні ефекти: метаболічний, нейропротекторний та мікроциркуляторний. Інозитолфосфат-олігосахариди (ІФО), що входять до складу препарату Актовегін, відповідальні за покращення утилізації та поглинання кисню, а також за покращення енергетичного метаболізму та поглинання глюкози.
Така дія потенційно може приносити користь після уражень або пошкоджень тканин та органів, зокрема головного мозку, та знижувати утворення лактату.
Визначено кілька шляхів, якими здійснюється нейропротекторний механізм дії препарату Актовегін, через вплив на структуру бета-амілоїдних пептидів (Aß25-35), які індукують апоптоз. Бета-амілоїдні пептиди виступають у ролі тригерів у ряді молекулярних та клітинних процесів, у тому числі при оксидативному стресі та запаленні, що в результаті призводить до смерті нейрона, а це, у свою чергу, призводить до порушення пам'яті та когнітивних функцій.
Ядерний фактор каппа В (NF-KB) виконує численні функції у процесах як у центральній, так і в периферичній нервовій системі. Він регулює процес запалення, що погіршує перебіг дегенеративних та судинних розладів, і є фактором, який залучений до формування больового синдрому, до процесів навчання, пам'яті та нейропротекції.
Актовегін активує репортерний ген експресії NF-KB дозозалежним чином, і ця транзиторна активація може щонайменше частково пояснити нейропротекторні властивості препарату актовегін.
Інший важливий механізм дії актовегіну пов'язаний з ядерним ферментом полі (АДФ-рибоза) полімерази (ПАРП). УАРП відіграє важливу роль у виявленні одноланцюгових розривів ДНК та в процесі репарації, проте надмірна активація цього ферменту може викликати в клітині процеси, що призводять до завершення оксидативного метаболізму.
Ці процеси в кінцевому підсумку можуть призвести до загибелі клітини внаслідок вичерпання запасів енергії. Виявлено, що Актовегін знижує активність ПАРП, що покращує функціонування та оптимізує морфологічну структуру центральної та периферичної нервової системи.
Позитивний вплив препарату Актовегін на мікроциркуляцію обумовлений такими його ефектами, як збільшення швидкості кровотоку в капілярах, зменшення перикапілярної зони та зниження тонусу гладких м'язів прекапілярних артеріол та капілярних сфінктерів, зниження артеріоло-венулярного шунтування крові зі збільшенням кровотоку ендотеліальної оксидсинтази мікроциркуляторного русла.
Клінічна ефективність та безпека.
Розлади мозкового кровообігу, у тому числі постінсультні когнітивні порушення та деменція.
Препарат Актовегін продемонстрував позитивний ефект у симптоматичному лікуванні деменції та пов'язаних з деменцією станів у понад 450 пацієнтів у межах кількох невеликих рандомізованих клінічних досліджень. Була продемонстрована ефективність порівняно з плацебо по кінцевих точках, що стосуються когнітивних функцій, повсякденної активності та загальної клінічної відповіді, у той час як статистично значущого покращення у швидкості когнітивних процесів виявлено не було.
У рамках 12-місячного рандомізованого, подвійного сліпого, плацебо-контрольованого дослідження з оцінки безпеки та ефективності ефект препарату Актовегін у пацієнтів з постінсультними когнітивними порушеннями порівнювали з плацебо. Було рандомізовано 503 пацієнтів (250 пацієнтів отримували препарат Актовегін) у період з 5-го до 7-го дня після виникнення ішемічного інсульту. 6-місячний період лікування включав ≤ 20 інфузій (2000 мг щодня) з наступним прийомом препарату у формі таблеток (2 таблетки по 200 мг три рази на добу), після чого проводилося 6-місячне лікування-спостереження, протягом якого пацієнтів вели відповідно до стандартної клінічної практики.
На 6-му та 12-му місяцях у пацієнтів, які отримували препарат Актовегін, відзначалися статистично значущі зміни в кількості балів за розширеною когнітивною шкалою оцінки хвороби Альцгеймера (ADAS-cog +) та за Монреальською шкалою оцінки когнітивних функцій (MoCA) порівняно з пацієнтами, які отримували плацебо. На 3-му, 6-му та 12-му місяцях у більшій частині пацієнтів групи, яка отримувала препарат Актовегін, спостерігалася відповідь на лікування згідно з шкалою ADAS-cog +.
Частота серйозних небажаних явищ та смертельних випадків була подібною до обох груп лікування. Загальна частота повторного ішемічного інсульту в ході дослідження була в передбачуваних для цієї популяції пацієнтів межах, проте дещо вище частота спостерігалася у групі, яка отримувала препарат Актовегін порівняно з групою плацебо.
Порушення периферичного кровотоку та їх наслідки.
Приблизно 190 пацієнтів із захворюваннями периферичних артерій отримували лікування Актовегін протягом періоду від 10 до 42 днів в рамках кількох невеликих порівняльних рандомізованих досліджень, у яких було показано короткострокову перевагу інфузій препарату Актовегін порівняно з плацебо. Поліпшення у вигляді збільшення відстані ходьби на 35-42% продемонстровано у групі, яка отримувала препарат Актовегін у порівнянні з групою плацебо.
У рамках відкритого рандомізованого дослідження 60 пацієнтів із великими трофічними виразками нижніх кінцівок на фоні венозної недостатності отримували стандартну схему терапії з додаванням препарату Актовегін або без нього. Препарат Актовегін вводився у вигляді щоденних внутрішньовенних інфузій 250 мл 10% розчину протягом 4 тижнів.
Середній час загоєння виразок становив 31 день (у групі, яка отримувала препарат Актовегін) та 42 дні (у групі, яка не отримувала препарат Актовегін). Поліпшення кількості балів за шкалою інтенсивності болю порівняно з вихідним рівнем спостерігалося в обох групах, зокрема в групі, що отримувала препарат Актовегін, відзначалося зменшення кількості балів по 4,47 до 1,77, а в іншій досліджуваній групі - з 4,13 до 2,07.
Діабетична полінейропатія (ДПН).
У дослідженні, в якому взяли участь 70 пацієнтів з діабетичною полінейропатією, було продемонстровано статистично значущі зміни у відстані ходьби, швидкості проведення нервового імпульсу та больової чутливості у пацієнтів, які отримували лікування препаратом Актовегін у порівнянні з групою плацебо. Різниця в терапевтичному ефекті плацебо становила приблизно 6,5 м на відстані ходьби, 0,9 м/с. швидкості проведення нервового імпульсу та 6,8 бала за шкалою больової чутливості (за 100-бальною шкалою).
У рамках 6-місячного подвійного сліпого, рандомізованого, плацебо-контрольованого дослідження з оцінки безпеки та ефективності 567 пацієнтів з цукровим діабетом 2-го типу та з симптоматичною діабетичною дистальною полінейропатією отримували 20 внутрішньовенних інфузій препарату Актовегін (200 n = 281) або плацебо (n = 286) один раз на добу протягом 20-36 днів, після чого отримували по 3 таблетки препарату Актовегін (1800 мг/добу) або плацебо три рази на добу протягом 140 днів.
При застосуванні препарату Актовегін спостерігався кращий ефект порівняно з плацебо згідно з оцінкою кінцевої точки за шкалою загальної оцінки симптомів (TSS), включаючи позитивні нейропатичні больові симптоми, печіння, парестезію та оніміння стоп або ніг, зменшувалися порушення вібраційної чутливості та покращувалася якість життя пацієнтів. Між групою лікування та контрольною групою не було виявлено значних відмінностей у розподілі небажаних явищ.