Чутливість до антибіотика відрізняється залежно від регіону та може змінюватися з часом. У разі необхідності слід звернутися до місцевих даних щодо чутливості до антибіотика. Зазвичай тривалість лікування становить 7 днів (може становити від 5 до 10 днів).
Для кращого засвоєння препарат рекомендується приймати після їди.
Дозування препарату для дорослих та дітей залежно від інфекції наведено у таблицях 1, 2.
Таблиця 1. Дорослі та діти (≥40 кг).
Показання |
Дозування |
Гострий тонзиліт і фарингіт, гострий бактеріальний синусит |
250 мг двічі на добу |
Гострий середній отит |
500 мг двічі на добу |
Загострення хронічного бронхіту |
500 мг двічі на добу |
Цистит |
250 мг двічі на добу |
Пієлонефрит |
250 мг двічі на добу |
Неускладні інфекції шкіри та м’яких тканин |
250 мг двічі на добу |
Хвороба Лайма |
500 мг двічі на добу протягом
14 днів (діапазон від 10 до 21 дня)
|
Таблиця 2. Діти (<40 кг).
Показання |
Дозування |
Гострий тонзиліт і фарингіт, гострий бактеріальний синусит |
10 мг/кг двічі на добу до максимум
125 мг два рази на добу
|
Діти віком від 2 років та старші з середнім отитом або, за необхідності, при більш серйозних інфекціях |
15 мг/кг два рази на добу до максимум 250 мг два рази на добу |
Цистит |
15 мг/кг два рази на добу до максимум 250 мг два рази на добу |
Пієлонефрит |
15 мг/кг двічі на добу до максимум 250 мг два рази на добу протягом 10-14 днів
|
Нескладні інфекції шкіри та м’яких тканин |
15 мг/кг два рази на добу до максимум 250 мг два рази на добу |
Хвороба Лайма |
15 мг/кг 2 рази на добу, максимальна доза – 250 мг 2 рази на добу протягом 14 днів (від 10 до 21 дня) |
Дітям рекомендується призначати препарат у формі суспензії.
Таблетки цефуроксиму ацетилу та гранули цефуроксиму ацетилу для приготування суспензії не біоеквівалентні, тому ці лікарські форми не є взаємозамінними при перерахунку в міліграмах.
Цефуроксим випускають також у вигляді натрієвої солі для парентерального застосування. Це дає можливість проводити послідовну терапію одним антибіотиком при переході з парентерального введення на пероральне, якщо для цього є клінічні показання.
Препарат ефективний для послідовного лікування загострень хронічного бронхіту після попереднього парентерального застосування цефуроксиму натрію.
Послідовна терапія
Загострення хронічного бронхіту: 750 мг препарату у формі ін’єкцій 2-3 рази на добу (внутрішньовенно або внутрішньом’язово) протягом 48-72 годин із подальшим застосуванням препарату у формі таблеток по 500 мг 2 рази на добу перорально протягом 5-10 днів. Тривалість як парентерального, так і перорального лікування визначається тяжкістю інфекції та станом хворого.
Пацієнти з нирковою недостатністю
Цефуроксим виводиться головним чином нирками. У пацієнтів із вираженим порушенням функції нирок рекомендується зменшити дозу цефуроксиму, щоб компенсувати його повільнішу екскрецію (див. таблицю нижче).
Таблиця 3. Рекомендовані дози препарату при порушеннях функції нирок.
Кліренс креатиніну |
T1/2 (години) |
Рекомендоване дозування |
≥30 мл/хв |
1,4–2,4 |
Корегування дози не потрібно (застосовувати стандартну дозу від 125 мг до 500 мг 2 рази на добу) |
10-29 мл/хв |
4,6 |
Стандартна індивідуальна доза кожні 24 години |
<10 мл/хв |
16,8 |
Стандартна індивідуальна доза кожні 48 годин |
Упродовж гемодіалізу |
2–4 |
Одну додаткову стандартну дозу слід застосовувати після кожного діалізу |
Пацієнти з печінковою недостатністю
Немає даних про застосування цього лікарського засобу пацієнтам з порушенням функцій печінки. Цефуроксим виводиться головним чином нирками, тому очікується, що наявні порушення функції печінки не впливатимуть на фармакокінетику цефуроксиму.
Пацієнти літнього віку
Спеціальних застережень для цієї групи пацієнтів немає. Застосовувати звичайні дози, максимально 1 г на добу.
Особливості застосування
Реакції гіперчутливості
З особливою обережністю препарат призначати пацієнтам, у яких відзначалися реакції гіперчутливості на пеніциліни або інші бета-лактамні антибіотики, оскільки існує ризик появи перехресної чутливості. Як і при застосуванні усіх бета-лактамних протимікробних лікарських засобів, були зафіксовані серйозні та поодинокі летальні випадки реакцій гіперчутливості. У випадку появи тяжких реакцій гіперчутливості лікування цефуроксимом слід негайно припинити та надати пацієнту відповідну невідкладну медичну допомогу.
Перед початком терапії необхідно визначити, чи спостерігалися у пацієнта в минулому тяжкі реакції підвищеної чутливості до цефуроксиму, інших цефалоспоринів або бета-лактамних лікарських засобів інших типів. Цефуроксим слід з обережністю призначати пацієнтам, які в анамнезі мають випадки нетяжких реакцій підвищеної чутливості до інших бета-лактамних лікарських засобів.
Надмірний ріст нечутливих мікроорганізмів
Застосування цефуроксиму аксетилу (так само, як і інших антибіотиків) може призвести до надмірного росту Candida. Тривале лікування може також призвести до надмірного росту інших нечутливих мікроорганізмів (наприклад Enterococci, Clostridium difficile), що може, у свою чергу, вимагати припинення лікування.
При застосуванні антибіотиків широкого спектра дії може спостерігатися псевдомембранозний коліт, що може проявлятися від легкої форми до загрозливого для життя стану. Тому важливо мати це на увазі, якщо у пацієнтів виникає тяжка діарея під час або після антибактеріальної терапії. Якщо виникає тривала або виражена діарея або пацієнт відчуває різкий переймоподібний біль у животі, лікування необхідно негайно припинити, і пацієнту слід провести ретельне обстеження.
Реакція Яриша-Герксгеймера
Під час лікування цефуроксимом аксетилом хвороби Лайма спостерігалася реакція Яриша-Герксгеймера, яка виникає безпосередньо через бактерицидну дію цефуроксиму аксетилу на мікроорганізм, що спричиняє хворобу Лайма, спірохету Borrelia burgdorferi. Пацієнтам необхідно пояснити, що це звичайний наслідок антибіотикотерапії хвороби Лайма, що минає без лікування.
При проведенні послідовної терапії час переходу з парентеральної терапії на пероральну визначається тяжкістю інфекції, клінічним станом пацієнта та чутливістю патогенного мікроорганізму. При відсутності клінічного покращення протягом 72 годин парентеральну терапію слід продовжувати. Перед початком проведення послідовної терапії слід ознайомитися з відповідною Інструкцією для медичного застосування цефуроксиму натрію.