Аккупро 10 мг N10 таблетки

По 10 таблеток у блістерній упаковці, по 3 блістери у картонній коробці.

Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

У пацієнтів з артеріальною гіпертензією квінаприл знижує артеріальний тиск у положенні лежачи і стоячи без компенсаторного підвищення частоти серцевих скорочень.

Під час досліджень гемодинаміки квінаприл викликав значне зменшення периферичного артеріального опору. Зазвичай клінічно значущі зміни ниркового струму плазми та швидкості клубочкової фільтрації відсутні.

Початок антигіпертензивної дії спостерігається в межах 1 години, а максимальний ефект досягається зазвичай приблизно через 2-4 години після прийому препарату.

Максимальний гіпотензивний ефект певної дози квінаприлу переважно спостерігався через 3-4 тижні. При використанні добової добової дози антигіпертензивний ефект зберігається навіть при тривалій терапії.

Раптове припинення застосування квінаприлу не спричиняє швидкого надмірного підвищення артеріального тиску (феномен віддачі).

Дослідження гемодинаміки у пацієнтів із серцевою недостатністю показали, що квінаприл спричиняє зниження периферичного системного опору та підвищення ємності вен. Це призводить до зменшення перед- та постнавантаження серця (зниження тиску наповнення шлуночків). На додаток, при лікуванні квінаприлом спостерігалося збільшення серцевого викиду, ударного індексу та толерантності до фізичного навантаження.

Дослідження ONTARGET проводили за участю пацієнтів із серцево-судинними або цереброваскулярними захворюваннями в анамнезі або цукровим діабетом II типу з ознаками ураження органів-мішеней. Дослідження VA NEPHRON-D проводилося за участю пацієнтів із цукровим діабетом 2-го типу та діабетичною нефропатією.

Ці дослідження не продемонстрували значного сприятливого впливу на ниркові та/або серцево-судинні наслідки та летальність, тоді як спостерігалося підвищення ризику гіперкаліємії, гострого ураження нирок та/або артеріальної гіпотензії в порівнянні з монотерапією. Враховуючи схожі фармакодинамічні властивості, ці результати стосуються також інших інгібіторів АПФ і блокаторів рецепторів ангіотензину II.

Тому пацієнтам з діабетичною нефропатією не слід одночасно застосовувати інгібітори АПФ та блокатори рецепторів ангіотензину ІІ.

Дослідження ALTITUDE (Aliskiren Trial in Type 2 Diabetes Using Cardiovascular and Renal Disease Endpoints / дослідження застосування аліскіреном пацієнтам з цукровим діабетом II типу з використанням серцево-судинних захворювань та захворювань нирок як кінцевих точок) проводили для оцінки переваг додавання аліскіреном до стандарту інгібітором АПФ або блокатором рецепторів ангіотензину II у пацієнтів з цукровим діабетом II типу та хронічним захворюванням нирок, серцевих захворювань або двома хворобами одночасно. Це дослідження було припинено передчасно через підвищений ризик небажаних наслідків. Кількісно, як летальний результат від серцево-судинних захворювань, так і інсульт спостерігалися частіше у групі застосування аліскіреном у порівнянні з групою плацебо, а побічні реакції та деякі тяжкі побічні реакції (гіперкаліємія, артеріальна гіпотензія та порушення функції нирок) частіше виникали у групі застосування аліскіреном. порівняно із групою плацебо.

Діти.

У рандомізованому дослідженні із застосуванням квінаприлу у цільових дозах 2,5; 5, 10 та 20 мг, які проводили за участю 112 дітей та дорослих з гіпертензією або граничним підвищенням артеріального тиску протягом 8 тижнів (2 тижні застосування препарату у подвійному сліпому режимі та 6 тижнів розширеного дослідження), не вдалося досягти головної мети ─ зниження діастолічного артеріального тиску після 2-х тижнів лікування Що стосується систолічного артеріального тиску (другорядна мета при оцінці ефективності), на 2-му тижні спостерігалася лише статистично значуща лінійна залежність реакції від дози препарату у всіх групах лікування, причому показники пацієнтів, які отримували квінаприл у дозі 20 мг 1 раз на добу, значно відрізнялися. від показників пацієнтів, які отримували плацебо.

Довготривалий вплив квінаприлу на зростання, статеве дозрівання та загальний розвиток не досліджувався.

Після прийому внутрішньо максимальна концентрація АККУПРО в плазмі досягається в межах 1 години. Об'єм абсорбції становить приблизно 60% і не залежить від їжі. Після абсорбції АККУПРО деетерифікується до основного активного метаболіту - квінаприлату та незначних неактивних метаболітів. Очевидний період напіввиведення АККУПРО становить приблизно 1 годину. Максимальні концентрації квінаприлату в плазмі спостерігаються приблизно через 2-3 години після прийому внутрішньо квінаприлу. Зв'язування квінаприлу та квінаприлату з білками крові становить приблизно 97%. Близько 60% введеної дози квінаприлу виводиться нирками, а 40% – з калом. Головним чином, Квінаприлат видаляється шляхом ниркової екскреції та має напівперіод ефективної акумуляції приблизно 3 години, напівперіод дисоціації АПФ становить близько 26 годин.

Нормальна динаміка рівнів квінаприлу та квінаприлату у плазмі крові спостерігалася у пацієнтів з нирковою недостатністю, кліренс креатиніну у яких становив до 60 мл/хв. У пацієнтів з кліренсом креатиніну менше 60 мл/хв рівні квінаприлату вищі, час досягнення максимального рівня у плазмі крові збільшується, а також збільшується період напіввиведення.

Фармакокінетичні дослідження, проведені за участю пацієнтів із захворюванням нирок термінальної стадії, які перебували на постійному гемодіалізі або на амбулаторному перитонеальному діалізі, показали, що діаліз лише незначно впливає на виведення квінаприлу та квінаприлату.

Виведення квінаприлату також знижено у пацієнтів похилого віку (> 65 років) та у пацієнтів із серцевою недостатністю тяжкого ступеня. Уповільнене виведення корелює із порушенням функції нирок, яке часто спостерігається у людей похилого віку. Тому у пацієнтів з порушенням функції нирок середнього ступеня (кліренс креатиніну 30-60 мл/хв) або тяжкого ступеня (10-30 мл/хв) та у пацієнтів похилого віку може виникнути потреба у зниженні дози квінаприлу.

У хворих на алкогольний цироз печінки концентрації квінаприлату знижені внаслідок порушення деетерифікації АККУПРО. Дослідження на щурах показали, що АККУПРО та його метаболіти не перетинають гематоенцефалічний бар'єр.

Біодоступність.

Грунтуючись на результатах визначення лікарського засобу в сечі, рівень абсорбції квінаприлу після перорального застосування становить близько 60%.

Період годування груддю

Після одноразового прийому квінаприлу в дозі 20 мг у шести жінок, які годують груддю, співвідношення концентрації квінаприлу у молоці та плазмі крові становило 0,12. Квінаприл не виявлявся в молоці через 4 години після введення. Рівні квінаприлату в молоці були нижчими за межу визначення (5 мкг/л) у кожний з моментів дослідження. Вважається, що разом із грудним молоком дитина може отримати близько 1,6% материнської дози квінаприлу, скоригованої відповідно до ваги.

Діти

Фармакокінетика квінаприлу вивчалася в ході дослідження з одноразовим введенням препарату (0,2 мг/кг) 24 дітям віком від 2,5 місяця до 6,8 року та дослідження з багаторазовим введенням препарату (0,016-0,468 мг/кг) 38 дітям 5-16 років із середньою масою тіла 66 кг (діти молодшого шкільного віку) або 98 кг (підлітки).

Як і у дорослих, квінаприл швидко перетворювався на Квінаприлат. Максимальні концентрації квінаприлату, як правило, досягаються через 1-2 години після введення препарату, після чого знижувалися, причому середній період напіввиведення становив 2,3 години. У немовлят та дітей молодшого віку експозиція після одноразового введення 0,2 мг/кг порівнюється з експозицією у дорослих після одноразового введення 10 мг. У ході дослідження з багаторазовим введенням препарату дітям шкільного віку та підліткам показники AUC та Cmax квінаприлату лінійно збільшувалися при підвищенні дози квінаприлу в мг/кг.

Інгібітори АПФ (АПФ). Код АТХ С09А А06.

Наступні взаємодії спостерігалися між препаратом АККУПРО або іншими інгібіторами АПФ та наступними засобами при їх спільному застосуванні.

Поварена сіль. Послаблення антигіпертензивної дії препарату АККУПРО.

Антигіпертензивні препарати. Потенціювання гіпотензивного ефекту АККУПРО, особливо у разі застосування з діуретиками.

Знеболювальні засоби. Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗЗ), у тому числі селективні інгібітори циклооксигенази-2 (інгібітори ЦОГ-2). Застосування нестероїдних протизапальних засобів (зокрема інгібіторів ЦОГ-2) може послаблювати гіпотензивну дію інгібіторів АП. Нестероїдні протизапальні засоби (в тому числі інгібітори ЦОГ-2) та інгібітори АПФ мають адитивну дію щодо підвищення концентрації калію в сироватці крові та можуть викликати погіршення функції нирок. Зазвичай ці ефекти є оборотними. В окремих випадках може розвиватися гостра ниркова недостатність, особливо у пацієнтів з порушенням функції нирок, пацієнтів похилого віку або пацієнтів зі зниженим об'ємом циркулюючої крові (зокрема пацієнти, які отримують терапію діуретиками).

Діуретики. Посилення гіпотензивної дії препарату АККУПРО (рекомендується зниження початкової дози препарату АККУПРО та медичне спостереження за пацієнтом протягом 2 годин після застосування першої дози препарату АККУПРО).

Літій. Підвищення рівня літію в плазмі крові (необхідний регулярний контроль!), Зростання ризику прояву його кардіо- та нейротоксичності.

Алкоголь. Посилення дії алкоголю, потенціювання ортостатичної гіпотензії.

Алопуринол, цитостатичні та імуносупресивні засоби, системні кортикостероїди або прокаїнамід. Зниження кількості лейкоцитів у крові (лейкопенія).

Анестетики. Посилене зниження артеріального тиску (анестезіолог слід повідомити про лікування препаратом АККУПРО ).

Оральні протидіабетичні лікарські засоби (наприклад, сульфонілсечовина/бігуанід), інсулін. Посилення цукрознижувального ефекту АККУПРО (необхідний регулярний контроль!)

Нейролептики та іміпрамін. Потенціюють гіпотензивну дію АККУПРО.

Тетрациклін та інші препарати, що взаємодіють з магнієм. Знижена абсорбція.

Препарати золота. Повідомлялося про рідкісні випадки нітритоїдних реакцій у пацієнтів, які отримували ін'єкції препаратів золота одночасно з терапією інгібіторами АПФ.

Барбітурати. Потенціювання ортостатичної гіпотензії.

Наркотичні речовини. Посилене зниження артеріального тиску (анестезіолог слід повідомити про лікування препаратом АККУПРО ), потенціювання ортостатичної гіпотензії.

Антациди. Можливе зниження біодоступності квінаприлу.

Лікарські засоби, які підвищують рівень калію у сироватці крові. Слід з обережністю проводити одночасне застосування з калійзберігаючими діуретиками (в т.ч. спіронолактон, амілорид, тріамтерен), солями калію або іншими лікарськими засобами, що підвищують концентрацію калію в сироватці крові, оскільки це призводить до значного підвищення рівня калію в сироватці крові (необхідний регулярний нагляд!, Див. розділ «Особливості застосування»). Одночасне введення інгібіторів АПФ з сульфаметоксазолом/тріметопримом пацієнтам похилого віку та пацієнтам з порушенням функції нирок було асоційовано з виникненням тяжкої гіперкаліємії. Передбачається, що це може бути наслідком взаємодії із триметопримом. Тому слід дотримуватися обережності при одночасному застосуванні засобів, що містять квінаприл і триметоприм, а також регулярно контролювати рівень калію в сироватці крові.

Подвійна блокада ренін-ангіотензин-(РААС). Дані клінічних досліджень показали, що подвійна блокада ренін-ангіотензин-(РААС) при одночасному застосуванні інгібіторів АПФ, блокаторів рецепторів ангіотензину II або аліскіреном, пов'язана з більшою частотою розвитку побічних реакцій як гіпотензія, гіперкаліємія та знижена функція нирок (включаючи ГНН), порівняно із застосуванням тільки РААС активних засобів (див. розділи «Протипоказання», «Особливості застосування», «Фармакологічні» Необхідно проводити ретельний моніторинг артеріального тиску, функції нирок, концентрації електролітів у пацієнтів, які одночасно з квінаприлом застосовують інші активні речовини, що впливають на ренін-ангіотензин-альдостеронову систему.