Адециклол порошок 400 мг/5 мл

5 флаконів з порошком та 5 ампул з розчинником по 5 мл у контурній комірчастій упаковці. По одній контурній комірчастій упаковці в пачці.

Порошок та розчинник для ін'єкцій.

Основні фізико-хімічні властивості:

• порошок: гігроскопічний порошок білого або майже білого кольору;
• розчинник: рідина світло-жовтого кольору;
• Приготовлений розчин: прозорий розчин світло-жовтого кольору.

Молекула адеметіоніну, або сульфур-аденозил-L-метіоніну, присутній у тканинах і рідинах організму, де вона бере участь у важливих біологічних процесах як донор метилу в численних реакціях трансметилювання і як прекурсор сірчаних сполук (цистеїн, таурин, глутатіон, т.д.) у реакціях транссульфатування.

Перенесення метилової групи (трансметилювання) з адеметіоніну до біологічних молекул (гормони, нейромедіатори, нуклеїнові кислоти, білки, фосфоліпіди) – це основний шлях метаболічних процесів в організмі.

У дитячому та підлітковому віці рівень адеметіону високий, у дорослих він суттєво знижується і продовжує падати у людей похилого віку.

У депресивних осіб спостерігається дефіцит адеметіоніну в спинномозковій рідині.

Експериментальні дані, отримані при дослідженні тварин і людей, показали, що адеметіонін здатний перетинати гематоенцефалічний бар'єр, підвищуючи концентрацію речовини в мозку та спинномозковій рідині.

Підвищення концентрації адеметіоніну може впливати на процеси трансметилювання, які відіграють важливу роль на церебральному рівні завдяки їх дії на метаболізм катехоламінергічних (допамін, норадреналін, адреналін), індоламінергічних (серотонін та мелатонін) та імідозалін.

Під час лікування адеметіоніном підвищується оборот деяких нейромедіаторів, наприклад серотоніну та норадреналіну.

Ще одна важлива фармакологічна дія адеметіоніну відбувається на рівні нейронних мембран, де правильне метилювання фосфоліпідів дуже важливе для нормальної плинності мембран.

При зниженні плинності мембран знижується також активність В-рецепторів, як, наприклад, у процесі старіння; експериментальні дані довели, що в таких випадках тривале лікування адеметіоніном відновлює правильне метилювання фосфоліпідів та нормальне функціонування рецепторів.

Аналіз опублікованих даних та метааналіз клінічних досліджень показали, що адеметіонін має значну антидепресивну дію у пацієнтів з депресіями різних типів (ендогенні, одно- та біполярні, невротичні депресії, дистимічні порушення).

Антидепресивна дія проявляється протягом 5-7 днів лікування без побічних ефектів, зокрема, антихолінергічного типу.

Препарат можна поєднувати з іншими антидепресантами, зокрема трициклічними антидепресантами та інгібіторами моноамінооксидази.

Крім того, діаграми ЕЕГ-ППП (електроенцефалограми та пов'язані з подіями потенціали) визначили S-аденозилметіонін (SAMe) як антидепресант. При парентеральному застосуванні SAMe коригує зміни в еритроцитах у хворих на алкоголізм.

Доведено, що SAMe відновлює нормальну функцію печінки, покращуючи синтез глутатіону, фосфатидилхоліну та фосфатидилетаноламіну.

Досвід показує, що SAMe відіграє роль у зменшенні запалення завдяки підвищенню синтезу протеоглікана та аналгетичної дії. При поліартриті пальців магнітно-резонансна томографія вказує на те, що SAMe збільшує інтенсивність сигналу хряща, що можна вважати структурним поліпшенням.

При внутрішньовенному введенні людині фармакокінетичний профіль адеметіоніну має біекспоненційний характер із швидкою фазою розподілу в тканинах та елімінаційною фазою з періодом напіввиведення близько 1,5 години.

При внутрішньом'язовому введенні препарат адсорбується майже повністю (96%); максимальна концентрація адеметіону в плазмі досягається через 45 хвилин після введення.

Адеметіонін слабко зв'язує білки плазми і швидко розподіляється в тканинах та клітинах.

При пероральному застосуванні адеметіонін адсорбується у шлунково-кишковому тракті та спричиняє значне підвищення концентрації речовини у плазмі.

Крім того, підтверджено, що організм використовує екзогенний адеметіонін через метаболічні шляхи, характерні для ендогенних засобів (трансметилювання, транссульфатування, декарбоксилювання тощо).

Засоби, що впливають на травну систему та метаболізм. Амінокислоти та їх похідні. Адеметіонін. Код АТХ А16А А02.

Повідомляли про розвиток серотонінового синдрому у пацієнта, який застосовував адеметіонін на тлі прийому кломіпраміну. У зв’язку з цим, хоча можливість взаємодії припускається теоретично, слід з обережністю застосовувати адеметіонін одночасно зі селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС), трициклічними антидепресантами (такими як кломіпрамін), препаратами та рослинними засобами, що містять триптофан (див. розділ «Особливості застосування»).

діюча речовина:адеметіонін;

1 флакон з порошком містить 760 мг адеметіоніну (S-аденозил-L-метіонін 1,4-бутанди-сульфонату), що відповідає 400 мг катіону адеметіоніну;

інші складові: відсутні.

1 ампула з розчинником містить: L-лізин (50% водний розчин), у перерахунку на L-лізин, гідроксид натрію, воду для ін'єкцій.

У деяких пацієнтів при застосуванні адеметіоніну може виникнути запаморочення. Пацієнтам слід утриматися від керування транспортними засобами або роботи з іншими механізмами, доки не буде повної впевненості, що терапія адеметіоніном не впливає на швидкість реакції.

Застосування високих доз адеметіоніну у III триместрі вагітності не викликало жодних побічних реакцій. Адециклол у І та ІІ триместрі вагітності слід застосовувати лише після ретельної оцінки лікарем співвідношення користі для вагітної/ ризик для плода.

У період годування груддю адеметіонін застосовують лише тоді, коли потенційна користь від його застосування перевершує потенційний ризик немовляти.

Безпека та ефективність застосування адеметіону дітям не встановлені.

• внутрішньопечінковий холестаз у дорослих, у тому числі у хворих на хронічний гепатит різної етіології та цироз печінки;
• внутрішньопечінковий холестаз у вагітних;
• депресивні синдроми.

• Генетичні дефекти, що впливають на метіоніновий цикл та/або спричиняють гомоцистинурію та/або гіпергомоцистеїнемію (наприклад, недостатність цистатіонін-бета-синтази, дефект метаболізму вітаміну В₁₂).
• Підвищена чутливість до будь-якого з компонентів препарату (див. розділ «Склад»).

Лікування зазвичай починають з парентерального введення препарату з подальшим застосуванням адеметіоніну у формі таблеток або одночасно із застосуванням таблеток.

Порошок необхідно розчинити у спеціальному розчиннику, що додається, безпосередньо перед застосуванням.

Адеметіонін не слід змішувати з лужними розчинами або розчинами, що містять іони кальцію.

Препарат можна вводити за допомогою внутрішньом'язових або внутрішньовенних ін'єкцій. Внутрішньовенне введення проводити дуже повільно. Невикористану частину розчину слід викинути.

Рекомендована доза становить 5–12 мг/кг маси тіла на добу. Звичайна початкова доза становить 400 мг на добу, загальна добова доза не повинна перевищувати 800 мг на добу. Тривалість початкової парентеральної терапії становить 15-20 днів при лікуванні депресивних синдромів і 2 тижні при лікуванні захворювань печінки.

Тривалість терапії залежить від тяжкості та перебігу захворювання та визначається індивідуально.

Пацієнти похилого віку.

На основі наявного клінічного досвіду не виявлено відмінностей у реакціях на лікування між пацієнтами похилого віку та молодшими пацієнтами. Лікування пацієнтів похилого віку рекомендується починати з найменшої дози, що рекомендується, враховуючи зниження печінкової, ниркової або серцевої функції, наявність супутніх патологічних станів та застосування інших лікарських засобів.

Особливості застосування.

Перед використанням порошок слід розвести в розчиннику. Внутрішньовенну ін'єкцію слід вводити дуже повільно. У разі застосування препарату можлива депресія, що супроводжується

підвищеним ризиком суїцидальних думок, заподіяння самоушкодження та суїциду (суїцид/пов'язані явища). Ризик залишається до виникнення значної специфічної ремісії. Оскільки протягом перших тижнів лікування чи періоду безпосередньо після лікування поліпшення може статися, пацієнти повинні перебувати під постійним контролем. Клінічна практика доводить, що ризик суїциду підвищується на ранніх етапах покращення.

Медикаментозна терапія антидепресантами повинна супроводжуватися постійним наглядом за пацієнтами, зокрема пацієнтами з групи високого ризику, особливо на початку лікування та після змін у дозуванні. Пацієнтів (або тих, хто піклується про них) потрібно попередити про необхідність відслідковувати та негайно інформувати лікаря про будь-яке погіршення клінічного стану, появу суїцидальної поведінки чи думок, а також змін у поведінці.

Оскільки недостатність вітаміну В12 та фолієвої кислоти (фолатів) може викликати зменшення концентрації адеметіоніну, у пацієнтів із групи ризику (анемія, захворювання печінки, вагітність, ймовірність розвитку вітамінної недостатності через інші хвороби або спосіб харчування, такий як вегетаріанство) необхідно регулярно проводити аналіз крові для перевірки плазмових рівнів цих речовин Якщо виявлена недостатність, рекомендується лікування вітаміном В12 та/або фолієвою кислотою (фолатами) до або під час застосування адеметіоніну. У разі неможливості проведення зазначених досліджень пацієнтам групи ризику рекомендується застосування вітаміну В12 та/або фолієвої кислоти (фолатів) відповідно до інструкцій для медичного застосування цих лікарських засобів.

Адеметіонін не рекомендується для застосування пацієнтам із біполярними психозами. Повідомлялося про пацієнтів, у яких відбувся перехід від депресії до гіпоманії або манії під час лікування адеметіоніном.

Були повідомлення про короткочасну появу або посилення відчуття тривоги у пацієнтів, які приймають адеметіонін. Найчастіше у перериванні терапії був потреби. Іноді відчуття тривоги зникало після зменшення дози або припинення терапії.

Вплив на імунологічний аналіз гомоцистеїну.

Адеметіонін впливає на імунологічний аналіз гомоцистеїну, результати якого можуть помилково вказувати на підвищений рівень гомоцистеїну в плазмі у пацієнтів, які приймають адеметіонін. У зв'язку з цим таким пацієнтам рекомендується застосовувати неімунологічні методи визначення рівня гомоцистеїну в плазмі.

Ніркова недостатність. Клінічні дані щодо застосування адеметіоніну пацієнтам з нирковою недостатністю обмежені. Таким пацієнтам слід застосовувати адеметіонін з обережністю.

Печовинна недостатність. Фармакокінетичні характеристики не відрізняються у здорових добровольців та пацієнтів із хронічним захворюванням печінки.

Пацієнти похилого віку.

Клінічні дослідження адеметіоніну не включали достатню кількість пацієнтів віком від 65 років, щоб встановити, чи є різниця у відповіді на лікування порівняно з молодшими пацієнтами. На основі наявного клінічного досвіду не виявлено відмінностей у реакціях на лікування між пацієнтами похилого віку та молодшими пацієнтами. В цілому, підбір дози для пацієнтів похилого вікуросту необхідно проводити обережно, починаючи з найменшої дози, що рекомендується, враховуючи збільшену частоту зниження печінкової, ниркової або серцевої функції, наявність супутніх патологічних станів та інших лікарських засобів.

Чаще під час лікування адеметіоніном повідомлялося про головний біль, діарею та нудоту.

Побічні реакції класифіковані за системами органів (відповідно до MedDRA) та за частотою виникнення: дуже часті (≥1/10), часті (≥1/100, <1/10), нечасті (≥1/1000) , <1/100) , одиничні (≥1/10000, <1/1000), рідкісні (<1/10000).

З боку травної системи: часті – біль у животі, діарея, нудота; нечасті – сухість у роті, диспепсія, метеоризм, шлунково-кишковий біль, шлунково-кишкова кровотеча, шлунково-кишкові розлади, блювання; одиничні – здуття живота, езофагіт.

Загальні розлади та реакції у місці введення: рідкісні – астенія, набряк, гіпертермія, озноб, реакції у місці введення, некроз у місці введення; одиничні – нездужання.

З боку імунної системи: нечасті – гіперчутливість, анафілактоїдні реакції або анафілактичні реакції (наприклад, гіперемія, диспное, бронхоспазм, біль у спині, дискомфорт у грудній клітці, зміни артеріального тиску (гіпотензія, гіпертензія) або частоти пульсу (тахікардія, брадикардія)).

Інфекції та інвазії: рідкісні – інфекції сечовивідних шляхів.

З боку опорно-рухової системи та сполучної тканини: рідкісні – артралгія, м'язові судоми.

З боку нервової системи: часті – головні болі; рідкісні – запаморочення, парестезії.

З боку психіки: часті – тривога, безсоння; нечасті – ажитація, сплутаність свідомості.

З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: нечасті – набряк гортані.

З боку шкіри та підшкірної клітковини: часті – свербіння; нечасті – гіпергідроз, ангіоневротичний набряк, алергічні шкірні реакції (наприклад, висипання, свербіж, кропив'янка, еритема).

З боку серцево-судинної системи: рідкісні – припливи, гіпотензія, флебіт.

Рідко були повідомлення про суїцидальні думки/поведінки (див. розділ «Особливості застосування»).

Рідко повідомлялося про випадки передозування адеметіоніном. При передозуванні рекомендується спостереження за пацієнтом та застосування симптоматичного лікування у разі потреби.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25°С.

Розчин, отриманий після відновлення розчинником, зберігати не більше 6 годин при температурі від 2°С до 8°С і не більше 2 годин при температурі не вище 25°С.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

Несумісність.

Адециклол не змішувати з лужними розчинами або препаратами, що містять кальцій.

Адециклол - засіб, що впливає на травну систему та метаболізм для лікування внутрішньопечінкового холестазу у дорослих, у тому числі у хворих на хронічний гепатит різної етіології та цироз печінки.