Натрия хлорид р-р д/инф. 0,9% бут. стекл. 100 мл

По 100 мл, 250 мл або 500 мл у скляних пляшках.

Розчин для інфузій. Основні фізико-хімічні властивості: прозора безбарвна рідина. Іонний склад на 1 л препарату: Na⁺ – 154 ммоль, Cl^¯ – 154 ммоль. Теоретична осмолярність — 308 мосмоль/л, рH 4,5–7,0.

Фармакодинаміка. Фармакодинамічні властивості розчину обумовлені властивостями іонів натрію та хлориду, що беруть участь у підтримці водно-електролітного балансу організму. Іони, такі як натрій, проникають через клітинну мембрану, використовуючи різні механізми транспорту, у тому числі натрієвий насос (Na-K-ATФаза). Натрій відіграє важливу роль у синаптичній передачі нервових імпульсів, електрофізіологічних процесах у серці, а також метаболічних процесах норок. Більшість хлоридів є позаклітинними аніонами. Внутрішньоклітинні хлориди присутні у значних концентраціях в еритроцитах та слизовій оболонці шлунка. Реабсорбція хлоридів відбувається після реабсорбції натрію. Фармакокінетика. Натрій виводиться переважно нирками, але значна його кількість проходить реабсорбцію в нирках. Невелика кількість натрію виводиться з калом та при потовиділенні.

Кровозамінники та перфузійні розчини. Розчини електролітів. Код АТХ В05Х А03.

Лікарський засіб слід з обережністю застосовувати пацієнтам, які лікуються літієм. Нирковий кліренс натрію та літію може підвищуватися під час введення натрію хлориду 0,9%. Застосування натрію хлориду 0,9% може призвести до зниження рівня літію. Кортикоїди/стероїди і карбеноксолон пов'язані із затримкою натрію і води (з набряком та гіпертонією) (див. розділ «Особливості застосування»). Незважаючи на те, що натрію хлорид сумісний з більшістю розчинників і лікарських засобів, слід перевірити їхню сумісність, ознайомившись з інструкцією для застосування лікарського засобу , призначеного для введення одночасно з натрію хлоридом.

Дітям при ізотонічній екстрацелюлярній дегідратації та гіпонатріємії вводити від 20 до 100 мл/кг маси тіла/добу, залежно від віку та маси тіла. Необхідно ретельно контролювати концентрації електролітів у плазмі крові, оскільки здатність регулювати водно-електролітний баланс у пацієнтів дитячого віку може бути знижена. Повторні інфузії натрію хлориду слід проводити лише після визначення рівня натрію в сироватці крові.

Для лікування ізотонічної екстрацелюлярної дегідратації. Для лікування гіпонатріємії. Для розведення сумісних лікарських засобів для парентерального введення.

Гіперчутливість до діючої або допоміжних речовин. Розчин протипоказаний пацієнтам із гіпернатріємією або гіперхлоремією. У разі використання лікарського засобу як розчинника необхідно враховувати протипоказання, що стосуються лікарських засобів, які розчиняються.

Рекомендована доза може розраховуватись в мЕкв або ммоль натрію, масі іонів натрію або масі хлориду натрію (1 г NaCl = 394 мг Na⁺ або 17,1 мЕкв або 17,1 ммоль Na⁺ та Cl^¯). Доза, швидкість та тривалість введення повинні бути розраховані відповідно до кількох чинників, включаючи вік, вагу, клінічний стан, супутнє лікування та, зокрема, стан гідратації пацієнта та відповідь на лікування з урахуванням даних лабораторних досліджень. Баланс рідини та концентрація електролітів плазми мають контролюватися під час лікування. Рекомендовані дози Рекомендовані дози для лікування ізотонічної екстрацелюлярної дегідратації та гіпонатріємії: Дорослі: від 500 мл до 3 л на добу. Діти: від 20 до 100 мл/кг маси тіла/добу, залежно від віку та маси тіла. Рекомендована доза при застосуванні як розчинника для сумісних лікарських засобів — від 50 до 250 мл для однієї дози лікарського засобу. У разі застосування натрію хлориду 0,9% як розчинника для інфузійного введення сумісних лікарських засобів дозування і швидкість інфузії має також визначатись характером та режимом дозування сумісного лікарського засобу. Спосіб застосування Розчин вводять внутрішньовенно інфузійно з використанням стерильної апірогенної системи для вливання з дотриманням правил асептики. Система для вливання повинна бути заповнена розчином для запобігання потрапляння повітря в систему. Перед введенням розчин повинен бути візуально перевірений на наявність механічних включень та зміни кольору. Не використовувати, якщо розчин непрозорий, наявні механічні включення або пошкоджено пакування. Додаткові лікарські засоби можуть бути додані перед інфузією або під час інфузії через інфузійну систему.

Нижченаведені побічні реакції були зареєстровані в постмаркетинговий період. Частота побічних реакцій не може бути оцінена за наявними даними. Неврологічні розлади: тремор. Судинні розлади: гіпотензія. Порушення з боку шкіри і підшкірної клітковини: кропив'янка, висип, свербіж. Загальні розлади і порушення в місці введення: почервоніння в місці введення; подразнення вени та відчуття печіння, локальний біль або реакція, кропив'янка в місці введення; інфекція в місці ін'єкції; венозний тромбоз і флебіт в зоні введення, екстравазація і гіперволемія; пірексія; озноб. Нижче наведені побічні реакції, які не були зареєстровані при застосуванні цього лікарського засобу, але ризик їх виникнення існує: гіпернатріємія (наприклад, при введенні пацієнтам з нефрогенним нецукровим діабетом або у випадках евакуації великих об'ємів вмісту шлунка за допомогою назогастрального зонду); гіперхлоремічний метаболічний ацидоз; гіпонатріємія, яка може мати симптоматичний характер. Гіпонатріємія може виникнути при порушенні екскреції надлишку води (наприклад, при синдромі неадекватної секреції антидіуретичного гормону або у післяопераційний період). Загальні небажані ефекти надлишку натрію описані в розділі «Передозування». Додавання інших лікарських засобів до натрію хлориду 0,9% Якщо натрію хлорид 0,9% використовують як розчинник для інших лікарських засобів, імовірність виникнення будь-якого іншого небажаного ефекту визначається характеристиками препарату, до якого буде додано натрію хлорид 0,9%. У разі виникнення побічної реакції необхідно припинити інфузію, оцінити стан пацієнта та надати адекватну допомогу. Залишок розчину слід зберегти для проведення розслідування, якщо в цьому буде необхідність.

Загальні несприятливі ефекти надлишку натрію в організмі включають нудоту, блювання, діарею, спазми в животі, спрагу, зменшення слиновиділення і сльозотечу, пітливість, підвищення температури тіла, тахікардію, гіпертонію, ниркову недостатність, периферичний набряк та набряк легень, зупинку дихання, головний біль, запаморочення, тривожність, дратівливість, слабкість, м'язові посмикування і ригідність, судоми, кому та летальні наслідки. Надмірне введення 0,9% натрію хлориду може призвести до гіпернатріємії (що може викликати порушення з боку центральної нервової системи (ЦНС), включаючи судомні напади, кому, набряк мозку та смерть) та перевантаження натрієм (що може викликати центральний та/або периферичний набряк). Пацієнту слід надати спеціалізовану допомогу. Надмірна кількість хлориду в організмі може спричинити втрату бікарбонату з підкислювальним ефектом. У разі застосування 0,9% натрію хлориду як розчинника для інших лікарських засобів ознаки та симптоми передозування будуть пов'язані з характером розчинених препаратів. У випадку передозування лікування необхідно припинити, пацієнта слід оглянути на наявність відповідних ознак та симптомів, пов'язаних з введенням препарату. У міру необхідності слід вжити відповідних та підтримувальних заходів.

Зберігати у недоступному для дітей місці при температурі не вище 30 °С. Зберігати в оригінальній упаковці.