Ксилазол спрей назал., р-р фл. с распылителем 10 мл

По 10 мл у флаконі з розпилювачем та захисним ковпачком; по 1 флакону в картонній коробці.

Спрей назальний, розчин. Основні фізико-хімічні властивості: прозорий безбарвний розчин.

Фармакодинаміка. Лікарський засіб є комбінацією альфа-симпатоміметичного препарату з аналогом вітаміну В₅ (пантотенова кислота) для місцевого застосування на слизову носа. Ксилометазолін має судинозвужувальну активність, внаслідок чого усуває набряк слизової оболонки. Декспантенол є похідним пантотенової кислоти (вітамін В₅), що сприяє загоюванню ран та захищає слизові оболонки. Ксилометазолін Ксилометазолін, похідне імідазолу, є альфа-адренергічним симпатоміметиком. Початок дії зазвичай настає через 5 ̶10 хвилин, його проявом є полегшення носового дихання внаслідок усунення набряку та покращання виведення виділень. Декспантенол Декспантенол (D-(+)-пантотеніловий спирт) є спиртовим аналогом пантотенової кислоти та, завдяки проміжній конверсії, має таку ж біологічну активність, як і пантотенова кислота, проте біологічно активною є лише правоповоротна D-конфігурація. Пантотенова кислота та її солі є водорозчинними вітамінами, які, як і коензим, беруть участь у багатьох метаболічних процесах, включаючи сприяння синтезу білків та кортикоїдів, а також продукування антитіл. Коензим А також бере участь в утворенні ліпідів, з яких, зокрема, складається секрет сальних залоз, що має важливу захисну функцію. Крім того, коензим А відіграє роль в ацетилюванні аміноцукрів, які є основним будівельним матеріалом для різних мукополісахаридів. Декспантенол захищає шари епітелію та сприяє загоюванню ран. Було показано, що у щурів з дефіцитом декспантенолу при його застосуванні відзначається трофічна дія на шкіру. При зовнішньому застосуванні декспантенол/пантенол може компенсувати підвищену потребу в пантотеновій кислоті при пошкодженні шкіри або слизової оболонки. Фармакокінетика. Ксилометазолін У деяких випадках, інтраназальне застосування ксилометазоліну призводить до того, що значна його кількість абсорбується, спричиняючи системний вплив, наприклад на центральну нервову систему (ЦНС) та серцево-судинну систему. Фармакокінетичні дані стосовно людей відсутні. Декспантенол Декспантенол абсорбується через шкіру та зазнає каталізованого ензимом окиснення до пантотенової кислоти у тілі та у клітинах шкіри. Вітамін переноситься у плазму крові у зв’язаній з протеїном формі. Як важливий структурний елемент, пантотенова кислота об’єднується з коензимом А та розповсюджується по організму. Детальні дослідження метаболізму на шкірі та слизових оболонках відсутні. 60 ̶ 70% прийнятої перорально дози виділяється з сечею та 30–40% з екскрементами.

Протинабрякові та інші ринологічні препарати для місцевого застосування. Симпатоміметики, комбінації, за винятком кортикостероїдів. Код АТХ R01A B06.

Ксилометазолін При одночасному застосуванні ксилометазоліну з інгібіторами моноаміноксидази (МАО) типу транілципроміну, трициклічними антидепресантами та засобами, що мають здатність підвищувати артеріальний тиск, можливе підвищення артеріального тиску, внаслідок впливу цих засобів на серцево-судинну систему. Декспантенол Даних немає.

діючі речовини: ксилометазолін, декспантенол; 1 мл розчину містить ксилометазоліну гідрохлориду 1 мг та декспантенолу 50 мг; допоміжні речовини: натрію гідрофосфат, гептагідрат; натрію дигідрофосфат, моногідрат; бензалконію хлорид; вода очищена.

Лікарський засіб не слід застосовувати дітям віком до 6 років. Дітям віком від 2 років до 6 років слід застосовувати Ксилазол-кідс.

Закладеність носа під час гострого риніту; сприяння загоюванню шкіри навколо носових ходів та пошкоджень слизової оболонки у носовій порожнині; вазомоторний риніт; порушення носового дихання після хірургічних втручань у носовій порожнині.

Підвищена чутливість до діючої речовини та/або до будь-якої з допоміжних речовин лікарського засобу; сухе запалення слизової носа; гострі коронарні захворювання, включаючи серцеву астму; гіпертиреоз; закритокутова глаукома; трансфеноїдальна гіпофізектомія та хірургічні втручання з оголюванням мозкової оболонки в анамнезі; одночасне застосування з інгібіторами МАО та протягом 2 тижнів після припинення їх застосування; дитячий вік до 6 років. Лікарський засіб містить бензалконію хлорид, тому його не слід застосовувати пацієнтам з відомою підвищеною чутливістю до цієї речовини.

Дозування Дорослі та діти віком від 6 років Спрей назальний слід розпилювати по 1 разу в кожну ніздрю не більше 3 разів на добу. Дозування залежить від індивідуальної чутливості та клінічної реакції. Лікарський засіб не слід застосовувати довше 7 днів, окрім випадків, коли це рекомендовано лікарем. Щодо тривалості застосування дітям слід завжди консультуватися з лікарем. Повторне застосування слід розпочинати лише після перерви в кілька днів та після консультації з лікарем. Тривалість лікування дітям визначає лікар індивідуально. У випадку хронічного нежитю лікарський засіб можна застосовувати лише під контролем лікаря через небезпеку виникнення атрофії слизової оболонки носа. Спосіб застосування Лікарський засіб призначений для назального застосування. Під час використання спрею флакон слід тримати вертикально. Під час розпилення пацієнту слід легко вдихнути носом. Перед застосуванням з флакона з розпилювачем слід зняти пластикове захисне півкільце. Зняти захисний ковпачок з розпилювача. Перед першим застосуванням спрею назального натиснути декілька разів на розпилювач до появи дрібного, рівномірного розпилення. Ввести розпилювач у ніздрю та натиснути один раз, потім повторити для другої ніздрі. Після використання закрити розпилювач захисним ковпачком.

Побічні реакції класифіковано відповідно за системами органів та частотою виникнення MedDRA: дуже часто (≥ 1/10); часто (≥ 1/100 — <1/10); нечасто (≥ 1/1000 — <1/100); рідко (≥ 1/10000 — <1/1000); дуже рідко (<1/10000); невідомо (частота не може бути оцінена за наявними даними). З боку нервової системи: дуже рідко — тривожність, безсоння, втома (сонливість, седативна дія), головний біль, галюцинації (переважно у дітей). З боку серцево-судинної системи: рідко — серцебиття, тахікардія, артеріальна гіпертензія; дуже рідко — аритмія. З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: нечасто — епістахіс (носова кровотеча); дуже рідко — після ослаблення дії збільшення набряклості слизової оболонки; невідомо — печіння і сухість слизової оболонки носа, чхання. З боку скелетно-м’язової системи та сполучної тканини: дуже рідко — судоми (особливо у дітей). З боку імунної системи: нечасто — реакції гіперчутливості (ангіоневротичний набряк, висипання, свербіж). Повідомлення про підозрювані побічні реакції. Повідомлення про підозрювані побічні реакції, що виникли після реєстрації лікарського засобу, дуже важливі. Це дає змогу постійно спостерігати за співвідношенням користі/ризику при застосуванні лікарського засобу. Працівники системи охорони здоров’я повинні повідомляти про будь-які підозрювані побічні реакції через національну систему фармаконагляду.

Ксилометазолін Симптоми. Симптоми інтоксикації похідними імідазолу (у тому числі ксилометазоліном) можуть бути клінічно неясними, оскільки періоди стимуляції можуть чергуватися з періодами депресії ЦНС та серцево-судинної системи. Передозування, особливо у дітей, може призвести до значного впливу на ЦНС, включаючи спазми, кому, брадикардію, апное та артеріальну гіпертензію, що може змінитися на артеріальну гіпотензію. До симптомів збудження ЦНС належать тривожність, збудження, галюцинації та судоми. Симптоми пригнічення ЦНС проявляються у вигляді зниження температури тіла, млявості, сонливості та коми. Можливі і такі додаткові симптоми: міоз, мідріаз, спітніння, нудота, ціаноз, гарячка, блідість шкірних покривів, тахікардія, брадикардія, зупинка серця, серцева аритмія, артеріальна гіпертензія, шокоподібна гіпотензія, набряк легенів, пригнічення дихання та апное, інколи порушення свідомості. Лікування. Тяжке передозування вимагатиме лікування у стаціонарі. Оскільки ксилометазолін швидко всмоктується, слід негайно застосувати абсорбенти (активоване вугілля), проносні засоби (натрію сульфат) або вдатися до промивання шлунка (при високих дозах). Зниження артеріального тиску можна досягти за допомогою неселективних альфа-блокаторів. Судинозвужувальні препарати протипоказані. При необхідності слід застосовувати жарознижувальні та протисудомні засоби, а також штучне кисневе дихання. Декспантенол Пантотенова кислота і її похідні, такі як декспантенол, мають дуже низьку токсичність. У разі передозування ніякі лікувальні заходи не потрібні.

Зберігати при температурі не вище 25 °С у недоступному для дітей місці.