Гидреа (HYDREA(R)) капсулы по 500 мг №100

По 10 капсул у блістерах з алюмінієвої фольги і ПВХ-плівки; по 10 блістерів у картонній коробці.

Капсули.

Основні фізико-хімічні властивості: желатинова капсула зі слабким желатиновим запахом, кишечка капсули матова зеленого кольору, корпус капсули матовийрожового кольору, капсули мають маркировку чорного кольору: “BMS 303”; капсули містять порошок білого кольору.

Гідроксикарбамид являе собою фазоспецефичний цитостатичний препарат (антиметаболит, верогидно з алкилуючею дією), який діє у S фазі клітинногоцикла. Бдокує ріст клитин в інтерфазіG1-S, що важливо при проведенні одночаснос променевою терапією, оскільки зявляєтся сінергічна чутливість пухлиннихклетин у фазі G1 на опромінення. Гідроксикарбамид підсілює дію інгібітораРНК-редуктази – рібонуклеозиддифосфатредуктази, викликає пригничення синтезуДНК. Препарат не впливає на синтез РНК та білку.

Після перорального прийому препарат швидко всмоктується зі шлунково-кишкового тракту. Максимальна концентрація препарату в плазмі крові досягається протягом 1-4 годин після прийому. Прийом їжі не впливає на всмоктування препарату. Швидко розподіляється по тканинам организму та проникаєскризь гематоенцефалічний барьєр. У спиномозокової ридини визначається 10-20%, та 15-50% в асцитичної рідині від концентрації у плазмі крові. Періоднапів виведення становить 3-4 години. Частково метаболизуєтся у печінки танирках. 80% гідроксикарбамиду протягом 12 годин виводиться з сечею, при цьому 50% у незміненому вигляді та у невеликоє кількості у вигляді сечовини. Препарат також виводиться через дихальні шляхи у вигляді двоокису вуглецю. Через 24години препарат в плазми не визначається.

Протипухлинний засіб, антиметаболит. Код АТС L01XX05.

В разі одночасного застосування препарату з іншимимієлосупресивними препаратами або променевою терапією ступінь пригнічення функцій кісткового мозку або розвиток інших побічних ефектів може зростати.

Оскільки є вірогідність того, що вживання препарату призведе до збільшення вмісту сечової кислоти в крові, може знадобитися коригування дозиурикозуричних препаратів (препарати, що підвищують виділення сечової кислоти з організму).

ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ

Лікування препаратом слід проводити під наглядом лікаря. Перед початкомі періодично під час лікування препаратом необхідно перевіряти функції кісткового мозку, нирок і печінки. Визначення гемоглобіну, лейкоцитів і тромбоцитів повинно проводитися принаймні щотижня протягом усього періоду лікування препаратом. При зменшенні вмісту лейкоцитів до рівня менше 2,5x10⁹/лабо тромбоцитів до рівня менше 100x10⁹/л, лікування слід припинити, поки вміст їх не відновиться до норми. Анемія не є протипоказанням для лікування препаратом однак перед початком ликування прояви останньої повинні бути сореговані.

Лікування препаратом не варто розпочинати у випадку наявності в хворого пригнічення функції кісткового мозку. Під час лікування препаратом може розвиватися подальше пригнічення функції кісткового мозку, і, звичайно, лейкопенія є першим і найбільш типовим проявом цього стану. Тромбоцит опенія йанемія відзначаються рідше та іноді спостерігаються без попередньої лейкопенії. Якщо припинити лікування препаратом, відновлення організму після мієлосупресіївідбувається швидко. Препарат варто застосовувати з обережністю хворим, щораніше одержували променеву терапію або хіміотерапію. У хворих, що в минулому одержували променеву терапію, може загострюватися після радіаційна еритема.

На ранніх стадіях лікування гідроксикарбамідом часто спостерігаєтьсямегалобластичний еритропоез, що носить помірний характер. Морфологічні змінипри цьому нагадують злоякісну анемію, однак вони не пов’язані з дефіцитом вітаміну В₁₂ або фолієвої кислоти.

Препарат може також знижувати кліренс заліза з плазми і знижувати ефективність утилізації заліза еритроцитами, однак вона не впливає на тривалість життя еритроцитів.

Препарат слід застосовувати з обережністю хворим із порушеною функцією нирок.

Хворим похилого віку внаслідок підвищеної чутливості до побічних ефектів препарату може знадобитися зниження доз препарату.

З обережністю препарат призначається хворим з печинковою та/або нирковою недостатністью.

Під час застосування препарату необхідно приймати досить велику кількість рідини.

Застосування препарату в комбінації з променевою терапією. Побічні ефекти, що спостерігалися при комбінованому лікуванні препаратом та опроміненні, подібні до тих, що описані при моно терапії препаратом: головним чином, пригнічення функції кісткового мозку (анемія й лейкопенія) та подразнення стінок шлунка. В разі одночасного застосування препарату з променевою терапією лейкопенія спостерігалася майже в усіх хворих. Іноді (і тільки при наявності вираженої лейкопенії) відзначалося зменшення вмісту тромбоцитів до значень менше 100 000/мм³. Під час лікування препаратом можуть підсилюватися деякі побічні реакції, що зустрічаються в разі проведення однієї променевої терапії, наприклад порушення функції шлунка і мукозити.

одна капсула містить 500 мг гідроксикарбаміду;

допоміжні речовини: кислота лимонна безводна, натрію фосфатдвозаміщений безводний, магнію стеарат, лактози моногідрат.

Гідроксикарбамід може спричиняти сонливість. Пацієнти, які його приймають, не повинні керувати автомобілем або іншими механізмами, крім випадків, коли встановлено, що препарат не впливає на фізичні та розумові здібності.

Дослідження на тваринах показали, що препарат маєтератогенну дію. Дослідження у вагітних жінок не проводилися. У випадку застосування препарату під час вагітності або в разі настання вагітності підчас лікування препаратом хвору треба попередити про потенційну небезпеку дляплоду. Жінкам дітородного віку рекомендується уникати настання вагітності підчас лікування препаратом.

Препарат переходить у жіноче молоко. Тому, враховуючи важливість лікування для матері, необхідно прийняти рішення: про припинення лікування препаратом або припинення годування дитини груддю.

Безпека та ефективність лікування препаратом дітей не встановлена.

• Хроничний мієлолейкоз;
• Істинная поліцитемія (еритремія);
• Ессенціальна тромбоцітопенія
• Остеомієлофіброз;
• Меланома;
• Злоякісні пухлини толови та шиї , за виключенням рака губи ( в комбінації з проміневою терапією);
• Рак шийкі матки (у комбінації з проміневой терапією).

Підвищена чутливість до гідоксикарбамиду або будь-якої допоміжної речовини, яка входить до склада препарату.

Вагітність та період годування груддю.

Лекопенія нижче 2,5x10⁹/л та/або тромбоцит опенія нижче 100x10⁹/л.

Всі дозові схеми препарату повинні подбіратись індімідуально. Препаратзастосовувається перорально. При утрудненні ковтання капсулу можна вскрити, розчинити вмист у стакані води та випити. При єтому деяки водонерозчиннідопоміжні речовини можуть плавати на поверхні роззчину.

Під час лікування препаратаом слід приймати достатню кількоість води.

Солідни пухлини.

80 мг/кг однин раз однократно кожного третього дня (6 – 7 доз).

20 -30 мг/кг щоденно протягом трьох тижнев.

Карциноми голови шиї, карциноми шийки матки.

80 мг/кг однин раз на день, кожний третій день у комбінації зпроміневою терапією.

Лікування препаратом призначают не менее чем за 7 днів до початкупроміневої терапії и подовжують протягом про мінової терапії. Після проміневоїтерапії препарат подовжують приймати протягом необмеженного часу при постійному спостереженні за хворим та при відсутністи у нього незвичайних.

Резістентний хроничний миєлолейкоз.

Безперервна терапія. Від 20 до 30 мг/кг щоденно один раз на день.

Оцынку ефективносты препарату проводят пысля 6 тижныв лякування. Привираженній клиничної реміссії лікування можливе подовжу ваті необмежено довго. Лікування слід припинити, коли вміст лейкоцитів меньше 2,5x10⁹/л, тромбоцитів меньше 100x10⁹/л. Через 3 дні повторно проводят аналіз крові. Лікування відновляють тоді, коли вміст лейкоцитів та ерітроцитів починєпомітно зрастати.

Істина поліцитемія.

Лікування починают з добової дози 15-20 мг/кг. Дозу визначаютьіндивидуально, прагнучі пидтримувати гематокрит на рівні нижче 45%, а число тромбоцитів – нижче 400x10⁹/л. У більшості хворих досягнутизазаначених показників вдається постійно примая гідроксикарбамид в добової дозівід 500 до 1000 мг.

Есенціальна тротбоцітопенія.

Звичайно призначають препарат Гідреа в початкової добової дозі 15мг/кг; потім підбірають таку доку, котра підтрімує кількість тромбоцитів нижче 600x10⁹/л, але прі цому не зменьшуя кількості лейкоцитів нижче 4x10⁹/л.

Система кровотворення: пригнічення функції кісткового мозку (лейкопенія, анемія, епізодично тромбоцит опенія).

Шлунково-кишковий тракт: стоматит, анорексія, нудота, блювання, пронос ізапор.

Дерматологія: макульозно-папульозні висипання, еритема обличчя і периферична еритема. В окремих випадках відзначається алопеція. В ряді випадківу результаті щоденного застосування препарату протягом декількох років у хворих спостерігалися гіперпігментація, еритема, атрофія шкіри і нігтів, лущення, папули фіолетового кольору.

Неврологія: вживання великих доз препарату може призводити до помірної сонливості. Неврологічні порушення відзначалися в окремих випадках і обмежувалися головним болем, запамороченням, дезорієнтацією, галюцинаціями ісудомами.

Нирки: препарат епізодично може викликати тимчасове порушення функції нирковихканальців, що супроводжується збільшенням вмісту сечової кислоти в сироватці, азоту сечовини крові (АСК) і креатині ну. В окремих випадках відзначається дизурія.

Інші ефекти. Також повідомлялося про пропасницю, озноби, почуття нездужання і збільшення активності ферментів печінки. В окремих випадках були описані гострі легеневі реакції, включаючи дифузну інфільтрацію легень, лихоманку і задишку, що пов’язані з застосуванням препарату.

Застосування препарату в комбінації з променевою терапією. Побічні ефекти, що спостерігалися при комбінованому лікуванні препаратом та опроміненні, подібні до тих, що описані при моно терапії препаратом: головним чином, пригнічення функції кісткового мозку (анемія й лейкопенія) та подразнення стінок шлунка. В разі одночасного застосування препарату з променевою терапією лейкопенія спостерігалася майже в усіх хворих. Іноді (і тільки при наявності вираженої лейкопенії) відзначалося зменшення вмісту тромбоцитів до значень менше 100 000/мм³. Під час лікування препаратом можуть підсилюватися деякі побічні реакції, що зустрічаються в разі проведення однієї променевої терапії, наприклад порушення функції шлунка і мукозити.

У хворих, що застосовували препарат в дозах, які в декілька разів перевищували звичайні рекомендовані, розвивалася гостра токсичність щодо слизових оболонок і шкіри. Спостерігалися болісність, фіолетова еритема, набряк долонь рук і підошов ніг із наступним лущенням шкіри рук і ніг, інтенсивнагенералізована гіперпігментація шкіри та тяжкий гострий стоматит. Специфичнійантидот не відом. Лікування симптоматичне.

ЗБЕРІГАТИ В НЕДОСТУПНОМУ ДЛЯ ДІТЕЙ МІСЦІ.

Зберігати при температурі 15 – 25 °С в захищеному від світла місці.