Гексавит др. контейн.

По 50 драже в контейнерах.

Драже. Основні фізико-хімічні властивості: драже жовто-оранжевого кольору, сферичної форми зі слабким характерним запахом.

Фармакодинаміка. Полівітамінний комплексний препарат. Фармакологічна дія лікарського засобу обумовлена властивостями вітамінів, що входять до його складу. Препарат регулює метаболічні процеси, нормалізує обмін речовин. Вітамін А (ретинол) відіграє ключову роль у синтезі білків-ферментів і структурних компонентів тканин, необхідний для формування епітеліальних клітин, кісток і синтезу родопсину (зорового пігменту), підтримує поділ імунокомпетентних клітин, нормальний синтез імуноглобулінів та інших факторів захисту від інфекцій. Вітамін В₁ (тіаміну гідрохлорид) — важливий кофермент у метаболізмі вуглеводів, бере участь у функціонуванні нервової системи. Вітамін В₂ (рибофлавін) — важливий каталізатор процесів клітинного дихання та зорового сприйняття. Вітамін В₆ (піридоксину гідрохлорид) як кофермент бере участь у білковому обміні та синтезі нейромедіаторів. Вітамін С (кислота аскорбінова) бере участь в окисно-відновних процесах організму, синтезі гемоглобіну, впливає на обмін амінокислот, прискорює абсорбцію заліза із шлунково-кишкового тракту, підвищує неспецифічну резистентність організму, є необхідною для росту та формування кісток, шкіри, зубів і для нормального функціонування нервової та імунної системи. Нікотинамід (вітамін РР) бере участь у процесах тканинного дихання, вуглеводного та ліпідного обміну. Фармакокінетика. Після прийому всередину препарат добре абсорбується з тонкого кишечнику у системний кровообіг, проникає в усі органи і тканини.

Вітаміни. Полівітамінні комплекси без домішок. Код АТХ А11В А.

Гексавіт не рекомендується призначати разом з іншими полівітамінами, оскільки можливе передозування останніх в організмі. Вітамін А знижує протизапальну дію глюкокортикоїдів. Не можна одночасно приймати з нітритами і холестираміном, тому що вони порушують всмоктування ретинолу. Вітамін А не можна призначати з ретиноїдами, тому що їх комбінація є токсичною. Вітамін С посилює дію і токсичність сульфаніламідів (можливість кристалурії), пеніциліну, підвищує всмоктування заліза, абсорбцію алюмінію (враховувати при одночасному лікуванні антацидами, що містять алюміній), знижує ефективність гепарину та непрямих коагулянтів. Великі дози препарату зменшують ефективність трициклічних антидепресантів, нейролептиків — похідних фенотіазину, канальцеву реабсорбцію амфетаміну, порушують виведення мексилетину нирками. Аскорбінову кислоту можна приймати лише через 2 години після ін'єкції дефероксаміну. Тривалий прийом великих доз препарату знижує ефективність лікування дисульфірамом. Аскорбінова кислота підвищує загальний кліренс етилового спирту. Аскорбінова кислота підсилює виділення оксалатів із сечею та збільшує ризик кристалурії при лікуванні саліцилатами. Всмоктування вітаміну С зменшується при одночасному застосуванні з пероральними контрацептивами, вживанні фруктових або овочевих соків, лужного пиття. Вітамін В₆ послаблює дію леводопи, запобігає або зменшує токсичні прояви, що спостерігаються при застосуванні ізоніазиду та інших протитуберкульозних препаратів. Вітамін В₁, впливаючи на процеси поляризації у ділянці нервово-м’язових синапсів, може послаблювати курареподібну дію міорелаксантів. Вітамін В₂ несумісний зі стрептоміцином і зменшує ефективність антибактеріальних препаратів (окситетрацикліну, доксицикліну, еритроміцину, тетрацикліну і лінкоміцину). Трициклічні антидепресанти, іміпрамін та амітриптилін, інгібують метаболізм рибофлавіну, особливо в тканинах серця. При застосуванні нікотинової кислоти з ловастатином повідомлялось про випадки рабдоміолізу.

Застосовувати дітям віком від 14 років.

Профілактика та лікування гіповітамінозів у дорослих, лікування гіповітамінозів у дітей, для підвищення опірності організму до інфекцій та застудних захворювань, при тривалому застосуванні антибіотиків. Застосовувати також особам, професійна операторська діяльність яких потребує постійної підвищеної гостроти зору (пілоти, водії транспорту).

Гіперчутливість до будь-яких компонентів лікарського засобу, нефролітіаз, тяжкі порушення функції нирок, подагра, гіперурикемія, хронічний гломерулонефрит, схильність до тромбозів, тромбофлебіт, тромбоемболії, саркоїдоз в анамнезі, активна пептична виразка шлунка та дванадцятипалої кишки (у зв’язку з можливим підвищенням кислотності шлункового соку), виражені порушення функції печінки, активний гепатит, артеріальна гіпертензія (тяжкі форми), гіпервітаміноз А, порушення обміну заліза та міді, непереносимість фруктози, синдром мальабсорбції глюкози-галактози.

Гексавіт приймати всередину, після їди. Дорослим Лікування: по 1 драже 3 рази на добу. Профілактика гіповітамінозів: по 1 драже на добу. Дітям в віці з 14 років Лікування гіповітамінозів: з 14 років — по 1 драже на добу. Вагітні та жінки у період годування груддю Профілактика гіповітамінозів: у ІІ та ІІІ триместрах вагітності, а також у період годування груддю призначати 1 драже на добу (максимальна добова доза). Тривалість профілактичного курсу визначає лікар індивідуально. Лікувальні дози вагітним жінкам і матерям, які годують груддю, застосовувати не можна. Препарат можна застосовувати протягом 30 днів. Курс лікування повторювати 2–3 рази на рік (після консультації з лікарем). Тривалість прийому і повторюваність курсів терапії визначаються лікарем індивідуально та залежать від конкретного показання для застосування, вираженості і форми патологічного процесу, віку хворого.

При застосуванні лікарського засобу у рекомендованих дозах можливі такі побічні реакції: з боку імунної системи: реакції підвищеної чутливості до компонентів лікарського засобу, включаючи анафілактичний шок, ангіоневротичний набряк, бронхоспазм; з боку серцево-судинної системи: артеріальна гіпертензія; з боку шкіри та підшкірних тканин: висипання, кропив’янка, свербіж, почервоніння, сухість шкіри/ слизових оболонок очей; з боку шлунково-кишкового тракту: диспептичні розлади, нудота, блювання, біль у шлунку, відрижка, запор, діарея, збільшення секреції шлункового соку; з боку нервової системи: головний біль, запаморочення, підвищена збудливість, сонливість, порушення сну, припливи, що можуть супроводжуватися відчуттям серцебиття, стомлюваність, дратівливість, пітливість; з боку органів зору: порушення зору, сухість шкіри/слизових оболонок очей; з боку обміну речовин: кристалурія, глюкозурія; з боку системи крові та лімфатичної системи: порушення згортання крові, гемоліз еритроцитів у пацієнтів з недостатністю глюкозо-6-фосфатдегідрогенази; загальні порушення: припливи, що можуть супроводжуватися відчуттям серцебиття, дратівливість, пітливість, гіпертермія; лабораторні дані: порушення згортання крові, кристалурія, глюкозурія; інші: порушення зору, гіпертермія, гемоліз еритроцитів у пацієнтів з недостатністю глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, забарвлення сечі у жовтий колір. Під час тривалого прийому високих доз можуть виникати такі побічні реакції: з боку обміну речовин: порушення толерантності до глюкози, гіперглікемія, порушення обміну цинку, міді; з боку нервової системи: парестезії, судоми, анорексія; з боку серцево-судинної системи: аритмії, артеріальна гіпотензія; з боку системи крові та лімфатичної системи: еритроцитопенія, нейтрофільний лейкоцитоз; з боку шлунково-кишкового тракту: шлунково-кишкові порушення; з боку шкіри та підшкірних тканин: втрата волосся, себорея, гіперпігментація, сухість і тріщини на долонях і ступнях; з боку нирок та сечовивідних шляхів: порушення функції нирок, ниркова недостатність; з боку печінки та жовчовивідних шляхів: жовтяниця, жирова дистрофія печінки; з боку кістково-м’язової та сполучної тканин: міалгія, міопатія; лабораторні дані: тимчасове збільшення рівня аспартатамінотрансферази, лужної фосфатази, лактатдегідрогенази, порушення електролітного балансу.

При передозуванні препарату можуть спостерігатися диспептичні явища (нудота, блювання, діарея, біль в епігастрії), алергічні реакції (свербіж, шкірні висипи), зміни з боку шкіри і волосся, порушення функцій печінки, головний біль, сонливість, в’ялість, гіперемія обличчя, дратівливість. У таких випадках прийом препарату слід припинити. Терапія симптоматична. При тривалому застосуванні вітаміну С у великих дозах можливе пригнічення функції інсулярного апарату підшлункової залози, змін ниркової секреції аскорбінової та сечової кислот під час ацетилювання сечі з ризиком випадання в осад оксалатних конкрементів.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 ºС. Зберігати в недоступному для дітей місці.