Фортеза Лидо леденцы блистер, со вкусом мяты

По 12 льодяників у блістері, по 1 або 2 блістери в картонній коробці.

Льодяники. Основні фізико-хімічні властивості: циліндричні, двоопуклі льодяники зеленого кольору зі смаком м'яти.

Фармакодинаміка. 2,4-дихлорбензил-алкоголь та амілметакрезол мають антисептичні властивості. Лідокаїн є місцевим анестетиком амідного типу, дія якого викликає оборотну втрату чутливості у результаті запобігання утворенню та передачі сенсорних нервових імпульсів у місці застосування або їх зменшення. Деполяризація нейронної мембрани та іонообмін оборотно гальмуються. Забезпечується знеболювальний ефект внаслідок блокування передачі нейронів. Дослідження in vitro показали, що комбінація обох діючих речовин оборотно блокує неактивні натрієві канали. Дані, отримані в клінічних дослідженнях, демонструють, що льодяники зменшують біль у горлі та полегшують ковтання, причому початок дії лікарського засобу настає через 5 хвилин, а дія триває до 2 годин. Фармакокінетика. Лідокаїн легко та швидко абсорбується зі слизової оболонки. Період напіввиведення препарату з плазми крові становить приблизно 2 години. Метаболізм лідокаїну відбувається у печінці з утворенням активних метаболітів, включаючи гліцинксилідид. Менше 10% лідокаїну виводиться нирками у незміненому вигляді. Метаболіти також виводяться із сечею. 2,4-дихлорбензиловий спирт метаболізується печінкою з утворенням гіпурової кислоти, яка виводиться зі сечею. Відсутні дані щодо метаболізму та елімінації амілметакрезолу.

Препарати, що застосовуються при захворюваннях горла. Антисептики. Дихлорбензиловий спирт. Код АТХ R02A A03.

Не рекомендується одночасне або послідовне застосування інших антисептиків через можливу взаємодію (антагонізм, дезактивація). Лікарський засіб у своєму складі містить лідокаїн, тому слід враховувати такі взаємодії: бета-адреноблокатори зменшують печінковий кровотік і, відповідно, сповільнюють швидкість метаболізму лідокаїну, що підвищує ризик його токсичності; циметидин може пригнічувати метаболізм лідокаїну в печінці, що підвищує ризик його токсичності; лідокаїн може викликати перехресну підвищену чутливість до інших місцевих анестетиків амідного типу; через потенційні фармакокінетичні або фармакодинамічні взаємодії слід з обережністю застосовувати антиаритмічні засоби III класу, такі як мексилетин і прокаїнамід; ізоферменти CYP1A2 і CYP3A4 цитохрому Р450 беруть участь у синтезі MEGX, фармакологічно активного метаболіту лідокаїну, тому деякі лікарські засоби, наприклад флувоксамін, еритроміцин та ітраконазол, можуть підвищувати концентрацію лідокаїну в плазмі крові.

діюча речовина: лідокаїну гідрохлорид, амілметакрезол, 2,4-дихлорбензиловий спирт; 1 льодяник містить 2 мг лідокаїну гідрохлориду; 0,6 мг амілметакрезолу; 1,2 мг 2,4-дихлорбензилового спирту; допоміжні речовини: олія м’яти, частково дементована; олія анісу зірчастого; левоментол; індигокармін (Е 132); хіноліновий жовтий (Е 104); сахарин натрію (E 954); кислота винна (Е 334); сахароза; глюкози розчин.

Не застосовувати дітям віком до 12 років.

Симптоматичне лікування інфекцій ротової порожнини і горла, у тому числі сильного болю у горлі у дорослих та підлітків віком від 12 років.

Підвищена чутливість до діючих речовин або до будь-якої з допоміжних речовин лікарського засобу. Через наявність у складі лідокаїну цей лікарський засіб протипоказаний дітям віком до 12 років. Алергічна реакція на будь-який із компонентів препарату або на інші амідні місцевоанестезуючі лікарські засоби. Непереносимість фруктози, синдром мальабсорбції глюкози-галактози, сахарози-ізомальтози. Метгемоглобінемія в анамнезі або підозра на наявність метгемоглобінемії. Бронхіальна астма або бронхоспазм.

Слід застосовувати найнижчу дозу протягом найкоротшого часу, необхідного для полегшення симптомів. Дорослим та дітям віком від 12 років застосовувати по 1 льодянику кожні 2–3 години у разі потреби. Не застосовувати більше 8 льодяників протягом доби (для дітей — не більше 4 льодяників протягом доби). Льодяник необхідно розсмоктувати до повного розчинення, не слід тримати його за щокою. Не застосовувати лікарський засіб перед вживанням їжі або напоїв. Для осіб літнього віку не потрібно коригувати дозу. Пацієнти з порушеннями функції нирок та/або печінки: відсутні дані про застосування лікарського засобу пацієнтами із печінковою або нирковою недостатністю.

Зазначені нижче побічні реакції спостерігалися під час короткотривалого застосування 2,4-дихлорбензилового спирту та амілметакрезолу в безрецептурних дозах. У разі довготривалого лікування хронічних станів можлива поява додаткових побічних реакцій. Побічні реакції, що виникали при застосуванні 2,4-дихлорбензилового спирту та амілметакрезолу, наводяться за системами органів та частотою їх прояву. Частота побічних реакцій визначається таким чином: дуже часто (≥1/10), часто (від ≥1/100 до <1/10), нечасто (від ≥1/1000 до <1/100), рідко (від ≥1/10000 до <1/1000), дуже рідко (<1/10000) та частота невідома (не можна оцінити з огляду на наявні дані). У межах кожної групи частоти побічні реакції наводяться у порядку зниження ступеня тяжкості.

Клас систем органів	Частота	Побічні реакції
З боку імунної системи	Частота невідома	Підвищена чутливість1, анафілактичні реакції, алергічні реакції, включаючи висипання, відчуття печіння у ротовій порожнині або горлі та набряку ротової порожнини і горла, кропив’янка, ангіоневротичний набряк.
З боку системи крові та лімфатичної системи	Частота невідома	Метгемоглобінемія.
З боку шкіри та підшкірної клітковини	Частота невідома	Висипання, свербіж.
З боку шлунково-кишкового тракту	Частота невідома	Нудота, дискомфорт у ротовій порожнині, біль у животі, стоматит, диспепсія, печія.
З боку нервової системи	Частота невідома	Дисгевзія.

¹Реакції підвищеної чутливості до лідокаїну можуть проявлятися у вигляді ангіоневротичного набряку, кропив’янки, бронхоспазму та гіпотензії із втратою свідомості.

Зважаючи на форму випуску льодяників, випадкове або навмисне передозування дуже малоймовірне. Передозування спричиняє насамперед надмірну втрату чутливості верхньої ділянки шлунково-кишкового тракту та може проявлятися симптомами дискомфорту з боку шлунково-кишкового тракту. У випадку всмоктування в системний кровотік лікарський засіб може тимчасово стимулювати ЦНС з подальшим пригніченням ЦНС (сонливість, непритомність) та серцево-судинної системи (тяжка гіпотонія, асистолія, брадикардія, апное, судоми, кома, зупинка серця, зупинка дихання та смерть, а також може бути причиною метгемоглобінемії). Існують дані, що застосування лікарського засобу дітям віком до 6 років у великих дозах протягом тривалого періоду може викликати судоми. Симптоми. Враховуючи низькі дози діючих речовин, передозування препаратом малоймовірне. Передозування може розвинутися при неправильному застосуванні лікарського засобу (значне перевищення дози, наявність великих уражень слизових оболонок), що проявляється надмірною анестезією верхніх дихальних і травних шляхів. Внаслідок абсорбції лідокаїну можуть з’явитися системні реакції. До найбільш серйозних ускладнень передозування лідокаїну відносяться: токсичний вплив на ЦНС (безсоння, неспокій, збудження та пригнічення дихання) та серцево-судинну систему, також може розвинутися метгемоглобінемія. Лікування. У випадку передозування, якщо підозрюється потенційно серйозна інтоксикація, необхідна стимуляція блювання та/або промивання шлунка (протягом 1 години). Додатково проводяться тільки заходи підтримувальної та симптоматичної терапії під наглядом лікаря. Метгемоглобінемія лікується негайним введенням 1−4 мг/кг метиленового синього внутрішньовенно.

Зберігати при температурі не вище 30 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.