Дуопрост крап. оч. 50 мкг/мл + 5 мг/мл фл. 2,5 мл

По 2,5 мл у флаконі-крапельниці із поліетилену. По 1 флакону-крапельниці у картонній коробці.

Краплі очні, розчин. Основні фізико-хімічні властивості: розчин практично прозорий і практично вільний від видимих часток.

Фармакодинаміка. До складу лікарського засобу Дуопрост входять дві діючі речовини: латанопрост та тимололу малеат. Обидва компоненти знижують підвищений внутрішньоочний тиск за допомогою різних механізмів дії, адитивний ефект спричиняє більш виражене зниження внутрішньоочного тиску порівняно з таким при монотерапії кожним із цих компонентів. Латанопрост, аналог простагландину F_2α, є селективним агоністом простагландинових FP-рецепторів, що знижує внутрішньоочний тиск шляхом посилення відтоку водянистої вологи. Основний механізм дії полягає у підвищенні увеосклерального відтоку. Крім того, повідомлялося про дещо посилений відтік (зниження опору до відтоку у трабекулах) у людей. Латанопрост не виявляє суттєвого впливу на продукування водянистої вологи та на гематоводний бар’єр або на внутрішньоочну циркуляцію крові. Тривале застосування латанопросту у мавп, яким було проведено екстракапсулярну екстракцію кришталика, не впливало на судини сітківки ока, згідно з даними флуоресцентної ангіографії. Латанопрост не індукував витоку флуоресцину у задньому сегменті ока у пацієнтів із псевдофакією протягом короткого курсу лікування. Тимолол є блокатором (неселективним) бета-1 та бета-2 адренергічних рецепторів, що не чинить значущої прямої симпатоміметичної дії, не виявляє прямого депресивного впливу на міокард та мембраностабілізуючої активності. Тимолол знижує внутрішньоочний тиск шляхом зменшення утворення водянистої вологи у циліарному епітелії. Точний механізм дії не встановлено, але є імовірним пригнічення посиленого синтезу аденозинмонофосфату (АМФ), спричинене ендогенною стимуляцією адренергічних бета-рецепторів. Тимолол не має значного впливу на проникність гематоводного бар’єра щодо білків плазми крові. У кролів тимолол не впливав на місцевий кровотік ока після тривалого застосування. У ході досліджень підбору дози Дуопрост виявляв значно більше зниження показника середнього денного внутрішньоочного тиску порівняно з монотерапією латанопростом або тимололом при призначенні 1 раз на добу. У двох добре контрольованих подвійно сліпих шестимісячних клінічних дослідженнях ступінь зниження внутрішньоочного тиску при застосуванні лікарського засобу Дуопрост порівнювали зі ступенем зниження при застосуванні монотерапії латанопростом та тимололом у пацієнтів з показником внутрішньоочного тиску принаймні 25 мм рт. ст. Після початкового періоду із застосуванням тимололу упродовж 2–4 тижнів (середнє зниження внутрішньоочного тиску становило 5 мм рт. ст. від показника, зафіксованого на момент включення у дослідження), додаткове зниження середнього добового показника внутрішньоочного тиску на 3,1, 2,0 та 0,6 мм рт. ст. спостерігалося через 6 місяців лікування препаратом Дуопрост, латанопростом та тимололом (2 рази на добу) відповідно. Ефект зниження підвищеного внутрішньоочного тиску при застосуванні лікарського засобу Дуопрост зберігався протягом наступних 6-місячних відкритих розширених досліджень. Існуючі дані показують, що застосування препарату ввечері може бути ефективнішим щодо зниження внутрішньоочного тиску, ніж при застосуванні зранку. Однак при розгляді рекомендацій щодо застосування препарату вранці чи ввечері слід брати до уваги спосіб життя пацієнта та імовірну згоду. Слід пам’ятати, що у разі недостатньої ефективності комбінованого препарату може бути ефективним призначення окремо тимололу 2 рази на добу та латанопросту 1 раз на добу, що було підтверджено під час досліджень. Початок дії лікарського засобу Дуопрост настає протягом 1 години, а максимальний ефект триває від 6 до 8 годин. Ефект адекватного зниження внутрішньоочного тиску триває до 24 годин за умови багаторазового застосування. Фармакокінетика. Латанопрост Абсорбція Латанопрост є пропрепаратом ізопропілового ефіру, який по суті є неактивним, але після гідролізу ефірами у рогівці стає біологічно активною кислотою латанопросту. Пропрепарат добре абсорбується через рогівку і, як усі препарати, що надходять у водянисту вологу, гідролізується при проходженні через рогівку. Розподіл Дослідження за участю добровольців показали, що максимальна концентрація водянистої вологи (близько 15–30 нг/мл) досягається приблизно через 2 години після місцевого застосування латанопросту як монотерапії. Після місцевого застосування у мавп латанопрост розподіляється головним чином у передньому сегменті ока, кон’юнктиві та повіках. Плазмовий кліренс кислоти латанопросту становить 0,4 л/год/кг; об’єм розподілу незначний — 0,16 л/кг, що призводить до швидкого періоду напіввиведення із плазми крові (17 хвилин). Після місцевого застосування в офтальмології системна біодоступність латанопросту становить 45%. Кислота латанопросту зв’язується з білками плазми крові на 87%. Біотрансформація та виведення Метаболізм кислоти латанопросту в оці практично відсутній. Основний метаболізм відбувається у печінці. Головні метаболіти (1,2-динор та 1,2,3,4-тетранор) не мають або мають лише слабку біологічну активність (дослідження на тваринах) та екскретуються переважно з сечею. Тимолол Абсорбція та розподіл Максимальна концентрація тимололу у водянистій волозі досягається приблизно через 1 годину після місцевого застосування очних крапель. Частина дози абсорбується системно; максимальна концентрація у плазмі крові становить 1 нг/мл і досягається через 10–20 хвилин після місцевого застосування однієї краплі в кожне око 1 раз на добу (300 мкг/добу). Біотрансформація Період напіввиведення тимололу із плазми крові становить приблизно 6 годин. Тимолол екстенсивно метаболізується у печінці. Виведення Метаболіти екскретуються із сечею у вигляді незміненого тимололу. Комбінація фіксованих доз латанопросту і тимололу Фармакологічних взаємодій між латанопростом і тимололом не спостерігалося, незважаючи на підвищення концентрації кислоти латанопросту у водянистій волозі майже у 2 рази через 1–4 години після введення латанопросту/тимололу порівняно з монотерапією.

Протиглаукомні препарати та міотичні засоби. Бета-блокуючі агенти. Тимолол, комбінації. Код АТХ S01Е D51.

Спеціальні дослідження взаємодії лікарського засобу Дуопрост з іншими лікарськими засобами не проводились. Повідомлялося про парадоксальне підвищення внутрішньоочного тиску після одночасного застосування двох препаратів-аналогів простагландину. Тому застосування двох або більше простагландинів, аналогів простагландину або похідних простагландину не рекомендовано. Існує можливість адитивного ефекту, результатом якого є розвиток артеріальної гіпотензії та/або вираженої брадикардії, коли бета-блокатори у формі очних крапель призначають одночасно з пероральними блокаторами кальцієвих каналів, блокаторами бета-адренорецепторів, антиаритмічними препаратами (включаючи аміодарон), глікозидами наперстянки, парасимпатоміметиками, гуанетидином. Посилення системної бета-блокади (зокрема зниження частоти серцевих скорочень, депресія) спостерігалося під час комбінованого застосування інгібіторів CYP2D6 (наприклад хінідину, флуоксетину, пароксетину) і тимололу. Вплив на внутрішньоочний тиск або відомі ефекти системної бета-блокади можуть посилюватися при одночасному призначенні лікарського засобу Дуопрост пацієнтам, які вже застосовують бета-блокатори перорально. Застосування двох або більше бета-блокаторів місцевої дії не рекомендовано. У окремих випадках повідомлялося про розвиток мідріазу внаслідок одночасного застосування офтальмологічних бета-блокаторів та адреналіну (епінефрину). Застосування бета-блокаторів може призвести до посилення гіпертензії у відповідь на раптову відміну клонідину. Бета-блокатори можуть посилювати гіпоглікемічний ефект антидіабетичних препаратів. Прийом бета-блокаторів може маскувати симптоми гіпоглікемії.

діючі речовини: latanoprost, timolol; 1 мл розчину містить латанопросту 50 мкг; тимололу малеату еквівалентно тимололу 5 мг; допоміжні речовини: натрію дигідрофосфат дигідрат, натрію гідрофосфат додекагідрат, натрію хлорид, бензалконію хлорид, натрію гідроксид, кислота хлористоводнева 1М, вода очищена.

Безпека та ефективність застосування лікарського засобу Дуопрост дітям (віком до 18 років) не встановлена.

Зниження внутрішньоочного тиску у пацієнтів з відкритокутовою глаукомою та підвищеним внутрішньоочним тиском при недостатній відповіді на лікування бета-блокаторами або аналогами простагландину місцевої дії.

Гіперчутливість до діючої речовини або до будь-якого іншого компонента лікарського засобу; реактивні захворювання дихального тракту, включаючи бронхіальну астму або бронхіальну астму в анамнезі, тяжкі хронічні обструктивні захворювання легень; синусова брадикардія; синдром слабкості синусового вузла; синусно-аурикулярна блокада; атріовентрикулярна блокада ІІ або ІІІ ступеня, що не піддається контролю за допомогою водія ритму; серцева недостатність; кардіогенний шок.

Дорослі, включаючи пацієнтів літнього віку. Рекомендована доза — 1 крапля в уражене око (очі) 1 раз на добу. Якщо прийом дози пропущено, лікування слід продовжувати наступною запланованою дозою. Доза не повинна перевищувати 1 краплю в уражене око/очі 1 раз на добу. Контактні лінзи необхідно зняти перед закапуванням очних крапель. Лінзи можна одягати тільки через 15 хвилин після закапування крапель. Якщо пацієнту призначено більше одного офтальмологічного лікарського засобу для місцевого застосування, препарати слід застосовувати як мінімум з 5-хвилинним проміжком. Якщо пацієнт застосовує оклюзію носослізного каналу або якщо пацієнт закриває повіки на 2 хвилини, системне поглинання препарату знижується. Це може сприяти зниженню інтенсивності системних побічних ефектів та збільшенню ефективності місцевої дії препарату.

При застосуванні латанопросту більшість побічних ефектів виникає з боку органів зору. Дані розширеної фази основного дослідження застосування лікарського засобу Дуопрост свідчать, що у 16–20% пацієнтів виникло посилення пігментації райдужної оболонки, що може бути необоротним. У ході відкритого 5-річного дослідження безпеки застосування латанопросту у 33% пацієнтів виникла пігментація райдужної оболонки (див. розділ «Особливості застосування»). Інші побічні ефекти з боку органів зору, як правило, короткочасні і залежать від введеної дози. При застосуванні тимололу найсерйозніші побічні ефекти є системними, включаючи брадикардію, аритмію, застійну серцеву недостатність, бронхоспазм та алергічні реакції. Як і інші офтальмологічні препарати місцевої дії, тимолол абсорбується у системний кровообіг. Це може призвести до виникнення системних небажаних ефектів, аналогічних тим, що виникають при застосуванні бета-блокаторів системної дії. Частота виникнення системних небажаних реакцій після місцевого застосування офтальмологічних препаратів нижча, ніж при системному введенні. Перелічені небажані реакції відповідають характерним для офтальмологічних препаратів бета-блокаторів. Побічні ефекти, пов’язані із застосуванням лікарського засобу Дуопрост, що спостерігались у ході клінічних досліджень, наведені нижче. Побічні ефекти згруповані за частотою виникнення: дуже часто (≥ 1/10), часто (≥ 1/100, <1/10), нечасто (≥ 1/1000, < 1/100), рідко (≥ 1/10000, < 1/1000) та дуже рідко (< 1/10000). З боку нервової системи: нечасто — головний біль. З боку органів зору: дуже часто — посилення пігментації райдужної оболонки; часто — подразнення очей (включаючи печіння, запалення, свербіж, відчуття стороннього тіла), біль в очах; нечасто — почервоніння очей, кон’юнктивіт, нечіткість зору, посилення сльозовиділення, блефарит, порушення стану рогівки, кон’юнктивальні порушення. З боку шкіри та підшкірної клітковини: нечасто — висипання на шкірі, свербіж. Латанопрост. Інфекції та інвазії: герпетичний кератит. З боку нервової системи: запаморочення. З боку органів зору: зміни з боку вій і пушкового волосся повік (збільшення довжини, товщини, кількості та посилення пігментації); точковий кератит; періорбітальний набряк; ірит/увеїт; макулярний набряк, включаючи кістозний макулярний набряк; сухість слизової оболонки очей; кератит, набряк рогівки та ерозії; неправильний напрямок вій, що може призвести до подразнення очей, кісти райдужної оболонки; світлобоязнь; переорбітальні зміни і зміни очної повіки як результат поглиблення очної борозни; набряк повік; локалізована шкірна реакція на повіках; псевдопемфігоїд кон’юнктиви ока*; потемніння пальпебральної шкіри. З боку серцево-судинної системи: стенокардія, нестабільна стенокардія; порушення перебігу стенокардії; серцебиття. З боку дихальної системи, органів середостіння та грудної клітки: астма, загострення астми, задишка. З боку скелетно-м’язової системи, сполучної тканини та кісток: біль у суглобах, біль у м’язах. Порушення загального стану: біль у грудній клітці. * Може виникати через наявність у складі консерванту бензалконію хлориду. Тимолол. З боку імунної системи: системні алергічні реакції, включаючи анафілактичну реакцію, ангіоневротичний набряк, кропив’янку, локалізовані та генералізовані висипи, свербіж. Розлади метаболізму та травлення: гіпоглікемія. З боку психіки: депресія, втрата пам’яті, безсоння, кошмарні сновидіння, галюцинації. З боку нервової системи: непритомність, розлади мозкового кровообігу, ішемія головного мозку, посилення симптоматики та ознак міастенії гравіс, запаморочення, парестезії, головний біль. З боку органів зору: симптоми та ознаки подразнення очей (пекучі відчуття, поколювання в очах, свербіж, сльозотеча, почервоніння), блефарит, кератит, затьмарення зору, а також відшарування судинної оболонки очей після трабекулоектомії (див. розділ «Особливості застосування»), зниження чутливості рогівки, сухість слизової оболонки очей, ерозія рогівки, птоз, зміни рефракції, диплопія. З боку органів слуху: шум у вухах. З боку серцево-судинної системи: брадикардія, біль у грудях, серцебиття, аритмія, застійна серцева недостатність, передсердно-шлуночкова блокада, припинення серцевої діяльності, серцева недостатність; набряки. З боку судинної системи: артеріальна гіпотензія, феномен Рейно, відчуття холоду у кистях та стопах. З боку респіраторної системи, органів середостіння та грудної клітки: бронхоспазм (переважно у пацієнтів з існуючою бронхоспастичною хворобою), задишка, кашель. З боку шлунково-кишкового тракту: дисгевзія, нудота, диспепсія, діарея, сухість у роті, біль у животі, блювання. З боку шкіри та підшкірної клітковини: алопеція, псоріазоподібні висипи або загострення псоріазу, шкірні висипи. З боку скелетно-м’язової системи та сполучних тканин: міалгія. З боку статевої системи та молочних залоз: розлади статевої функції, зниження лібідо. Порушення загального стану: астенія/стомлюваність. Повідомлялося про поодинокі випадки кальцифікації рогівки при застосуванні очних крапель, що містять фосфат, у деяких пацієнтів зі значним пошкодженням рогівки.

Немає даних щодо передозування латанопросту/тимололу у людини. Симптоми при системному передозуванні тимололу: брадикардія, артеріальна гіпотензія, бронхоспазм, припинення серцевої діяльності. Окрім подразнення очей та гіперемії кон’юнктиви, інших побічних ефектів з боку органів зору при передозуванні латанопросту не спостерігалося. Лікування. Якщо виникають такі симптоми, слід проводити симптоматичну та підтримуючу терапію. Якщо випадково прийняли всередину Дослідження показали, що тимолол не виводиться повністю при діалізі. У разі необхідності проводити промивання шлунка. Латанопрост значною мірою метаболізується під час першого проходження через печінку. При внутрішньовенній інфузії у дозі 3 мкг/кг у здорових добровольців не виникало ніяких симптомів, але застосування дози 5,5–10 мкг/кг супроводжувалося нудотою, абдомінальним болем, запамороченням, втомлюваністю, припливами та підвищеною пітливістю. Ці прояви були від легких до помірних за тяжкістю та зникали без проведення лікування протягом 4 годин після завершення інфузії.

Зберігати при температурі 2–8 °С у захищеному від світла місці. Зберігати при температурі не вище 25 °С та використати протягом 4 тижнів після першого відкриття флакона. Зберігати у недоступному для дітей місці.