Борной кислоты раствор спиртовой 2% р-р 2% фл.-капел. 20 мл

По 10 мл у флаконах або по 20 мл у флаконах-крапельницях (в пачці з картону або без пачки).

Розчин для зовнішнього застосування, спиртовий 2%. Основні фізико-хімічні властивості: прозора безбарвна рідина.

Фармакодинаміка. Препарат чинить антисептичну дію. Коагулює білки (у тому числі ферменти) мікробної клітини, порушує проникність клітинної оболонки, завдяки чому затримується ріст і розвиток бактерій. Фармакокінетика. При зовнішньому застосуванні препарат абсорбується через ушкоджену шкіру, ранову поверхню; при випадковому вживанні внутрішньо — через слизову оболонку шлунково-кишкового тракту. Кислота борна може накопичуватися у тканинах організму. Виводиться з організму повільно.

Антисептичні та дезінфекційні засоби. Код АТХ D08A D.

Взаємодія поки що невідома. При одночасному застосуванні будь-яких інших лікарських засобів слід повідомити лікаря.

Препарат протипоказаний дітям.

Піодермія, мокнуча екзема, попрілості, гострий та хронічний середній отит.

Підвищена чутливість до кислоти борної, порушення функції нирок, хронічний мезотимпаніт з нормальною або мало зміненою слизовою оболонкою, травматичні перфорації барабанної перетинки; період вагітності або годування груддю, для обробки молочних залоз. Протипоказано застосовувати дітям (у тому числі новонародженим).

Застосовувати зовнішньо. При піодермії, попрілості, екземі уражені ділянки шкіри обробляти за допомогою серветки, попередньо змоченої препаратом, 2–3 рази на добу. При отиті у зовнішній слуховий прохід вводити змочені розчином турунди або закапувати по 3–5 крапель 2–3 рази на добу.

Застосування препарату може спричинити алергічні реакції (почервоніння шкіри, свербіж, кропив'янка, висипи, набряк). У поодиноких випадках — розвиток анафілактичної реакції, включаючи шок, десквамація епітелію. При тривалому застосуванні, а також за наявності у пацієнта порушення функції нирок можуть виникнути нудота, блювання, діарея, головний біль, сплутаність свідомості, олігурія, судоми. У разі появи будь-яких небажаних явищ необхідно звернутися до лікаря!

У разі випадкового вживання препарату внутрішньо провести зондове промивання шлунка, призначити внутрішньо сольові проносні засоби, ентеросорбенти (активоване вугілля), симптоматичну терапію. Симптоми гострого отруєння: нудота, блювання, діарея, порушення кровообігу та пригнічення центральної нервової системи, зниження температури тіла, шок, кома, еритематозний висип. У разі тяжкого отруєння вживати заходи щодо підтримання життєво важливих функцій організму, проводити гемодіаліз або перитонеальний діаліз, замінне переливання крові. При тривалому застосуванні препарату на великих за площею ділянках шкіри можуть виникати симптоми хронічної інтоксикації: набряк тканин, виснаження, стоматит, екзема, порушення менструального циклу у жінок, анемія, судоми, алопеція. У цих випадках препарат слід відмінити, провести симптоматичне лікування.

Зберігати при температурі не вище 25 ^оС. Зберігати в недоступному для дітей місці.