Белодерм спрей 0,05% фл. 50 мл

По 20 мл або 50 мл у флаконі з механічним помповим розпилювачем. По 1 флакону в картонній пачці.

Спрей 0,05%. Основні фізико-хімічні властивості: безбарвний, від прозорого до злегка опалесцентного, в'язкий розчин із запахом ізопропанолу.

Фармакодинаміка. Бетаметазон, синтетичний глюкокортикоїд для зовнішнього застосування, проявляє високу глюкокортикоїдну активність і виявляє мінімальний мінералокортикоїдний ефект. Чинить сильну протизапальну, протисвербіжну та судинозвужувальну дію. Завдяки цьому застосовується для лікування дерматозів, чутливих до дії кортикостероїдів. Фармакокінетика. При місцевому застосуванні бетаметазон може меншою мірою абсорбуватися нормальною, не пошкодженою шкірою, системне всмоктування кортикостероїдів очікується тільки за несприятливих умов (тривале лікування, оклюзійна пов'язка). Після проникнення у шкіру профіль фармакокінетики місцевих кортикостероїдів подібний до такого системних кортикостероїдів. Кортикостероїди зв'язуються з білками плазми крові різною мірою, в основному вони метаболізуються в печінці і виводяться із сечею. Деякі топічні кортикостероїди і їх метаболіти виводяться з жовчю.

Кортикостероїди для застосування у дерматології. Активні кортикостероїди (група ІІІ). Код АТХ D07А C01.

Не виявлена.

Немає клінічних даних щодо застосування препарату дітям, тому небажано застосовувати його пацієнтам цієї вікової категорії. Не рекомендується застосовувати дітям віком до 12 років. Оскільки у дітей величина співвідношення площі поверхні та маси тіла більша, ніж у дорослих, і поглинання препарату більш активне, діти більш схильні до пригнічення функції гіпоталамо-гіпофізарно-наднирковозалозної системи (ГГНЗ) з боку кортикостероїдів і розвитку екзогенних ефектів кортикостероїдів.

Місцеве лікування дерматозів, чутливих до глюкокортикостероїдної терапії.

Підвищена чутливість до бетаметазону або до інших кортикостероїдів, або до інших компонентів препарату. Вірусні інфекції, у тому числі поствакцинальні реакції та вітряна віспа; вірусні шкірні інфекції (наприклад, простий герпес, оперізувальний лишай, вітряна віспа); рожеві вугри; розацеаподібний (періоральний) дерматит; бактеріальні дерматози, у тому числі туберкульоз і сифіліс шкіри; грибкові захворювання, офтальмологічні захворювання (белодерм не призначений для офтальмологічного застосування); не застосовувати під оклюзійними пов'язками (гіпс). Слід дотримуватись особливої обережності при нанесенні белодерму на шкіру обличчя. Не допускати потрапляння препарату в очі або на слизові оболонки. Не застосовувати під час вагітності. Слід уникати тривалого лікування та/або застосування на великі поверхні шкіри, оскільки можливе всмоктування активної речовини.

Белодерм, спрей нашкірний, слід наносити 2 рази на день з відстані близько 5 см, шляхом одного-двох натискувань, розпиляючи на уражену ділянку шкіри чи волосистої частини голови, і ретельно втирати. Об'єм розчину, що виділяється при одному натискуванні, становить 0,1 мл. При лікуванні деяких пацієнтів для збереження дії препарату достатньо наносити його рідше. Рекомендована тривалість лікування не повинна перевищувати два тижні. Максимальна тижнева доза становить 50 мл. Слід уникати тривалого застосування Белодерму або нанесення спрею на великі ділянки (понад 20% поверхні тіла). Це стосується і лікування більше ніж 10% поверхні тіла протягом більше одного тижня. Після покращення клінічної картини часто рекомендується застосування слабшого глюкокортикостероїду. Слід ретельно спостерігати за розвитком проявів системної дії препарату. Спосіб застосування слід адаптувати до типу шкіри і стадії захворювання. При дерматозах, пов'язаних із бактеріальною інфекцією, слід застосовувати адресну антибактеріальну терапію. Пацієнти з дерматозами грибкового походження потребують спеціального лікування. Не застосовувати під оклюзійні пов'язки, оскільки може посилюватися побічна дія препарату.

Частота побічних ефектів: дуже часто (≥1/10); часто (≥1/100-<1/10);   нечасто (≥1/1000-<1/100);   рідко (≥1/10000-<1/1000);   дуже рідко (≥1/10000); частота невідома (частоту неможливо встановити на підставі наявних даних). Порушення з боку шкіри і підшкірної клітковини. Часто ̶ печіння, свербіж, подразнення, сухість шкіри, фолікуліт, гіпертрихоз, вугроподібні висипання, гіпопігментація, акне на тлі застосування стероїдів, розацеаподібний (періоральний) дерматит, поколювання шкіри, ущільнення шкіри, розтріскування шкіри, відчуття тепла, пластинчасте лущення шкіри, вогнищеве лущення шкіри, фолікулярні висипання, еритема, телеангіектазії, мацерація шкіри, атрофія шкіри, стриї, алергічний контактний дерматит. Інфекції та інвазії. Часто ̶ вторинна інфекція, особливо під оклюзійною пов'язкою. Порушення ендокринної системи. Рідко ̶ недостатність кори надниркових залоз. У пацієнтів з індивідуальною непереносимістю до будь-якого компонента препарату можливі реакції підвищеної чутливості. При застосуванні препарату на великі поверхні або з оклюзійною пов'язкою, особливо протягом тривалого періоду, необхідно мати на увазі можливість розвитку системної дії препарату. Будь-які побічні явища, що спостерігаються при системному застосуванні глюкокортикоїдів, включаючи супресію кори надниркових залоз, можуть виникати і при місцевому застосуванні глюкокортикоїдів. Повідомляли про випадки помутніння зору при системному застосуванні глюкокортикостероїдів (частота невідома).

Надмірне або довготривале використання кортикостероїдів для місцевого застосування може спричинити пригнічення гіпофізарно-адреналової функції, що призводить до вторинної недостатності надниркових залоз та появи симптомів гіперкортицизму, включаючи синдром Кушинга. Гострі симптоми гіперкортицизму зазвичай оборотні. При передозуванні показане відповідне симптоматичне лікування. При необхідності слід проводити корекцію електролітного балансу. У разі хронічної токсичної дії рекомендується поступова відміна кортикостероїду.

Зберігати при температурі не вище 25 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.