Концентрації третиноїну та його основних метаболітів (ізотретиноїну та 4-оксоізотретиноїну) у плазмі крові оцінювалися у 20 учасників у відкритому, рандомізованому дослідженні фармакокінетики. Учасники віком від 10 до 17 років з вугровою хворобою наносили приблизно 3,5 г третиноїну на шкіру всього обличчя (за винятком ділянки навколо очей та губ), шиї, верхньої частини грудної клітки, верхньої частини спини та плечей один раз на добу протягом 14 днів. Характеристику фармакокінетики (ФК) одноразової дози визначали за зразками, зібраними в 1-й та 2-й дні застосування препарату, а ФК в рівноважному стані - за зразками, зібраними на 14-й та 15-й дні за умови повного застосування. Середні початкові скориговані Сmах та AUCo-t третиноїну та його метаболітів після щоденного застосування третиноїну один раз на добу протягом 14 днів наведено нижче
Сполука
Середнє значення (±СВ)
Cmах
(нг/мл)
Середнє значення (±СВ)
AUCo-t
(нг*год/мл)
Третиноїн
0,33 (0,33)
6,46(5,15)
Ізотретиноїн
0,49 (0,66)
9,30 (9,95)
4-оксо-ізотретиноїн
0,57 (0,82)
14,51 (18,28)
Середні значення концентрації третиноїну та його метаболітів (ізотретиноїну та 4-оксо- ізотретиноїну) залишаються відносно стабільними та незмінними протягом 24-годинного періоду як після застосування препарату в 1-й день, так і після застосування препарату на 14- й день. Системні концентрації третиноїну, як видно, знаходяться в стабільному або близькому до нього стані до 14-го дня. Середні коефіцієнти накопичення початкової скоригованої AUC між 14-м і 1-м днем були 1,5, 4,5 і 7,3 для третиноїну, ізотретиноїну та 4- оксо-ізотретиноїну відповідно.
Доклінічні дані з безпеки.
Тест на місцеву переносимість, повторне тестування дози та чутливості шкіри з застосуванням топічного третиноїну виявили лише незначні ознаки подразнення у місцях нанесення.
Дворічне дослідження канцерогенності на мишах при дермальному застосуванні препарату проводилося з місцевим нанесенням 0,005 %, 0,025 % та 0,05 % третиноїну в гелевій формі. Попри те, що у тварин, які вижили, не спостерігався розвиток пухлин, пов'язаний з препаратом, подразлива дія лікарського засобу унеможливлювала щоденне застосування шляхом викривлення інтерпретації даних і зниження біологічної значимості цих результатів. Дослідження на безволосих мишах-альбіносах із застосуванням іншої лікарської форми дозволяють припустити, що одночасний вплив третиноїну може посилювати канцерогенний потенціал канцерогенних доз УФ-А та УФ-В променів імітатора сонячного випромінювання. Цей вплив був підтверджений у дослідженні на пігментованих мишах, яке проводилося пізніше, і темна пігментація не перешкодила посиленню фотокарциногенезу 0,05 % третиноїну. Хоча значимість цих досліджень для людини не ясна, пацієнтам слід мінімізувати вплив сонячного світла або штучних джерел ультрафіолетового випромінювання. Генотоксичний потенціал третиноїну оцінювали за допомогою бактеріального тесту на індукцію реверсій in vitro, аналізу хромосомних аберацій in vitro на лімфоцитах крові людини та мікроядерного тесту in vivo на щурах. Усі тести мали негативний результат.
У дермальних дослідженнях фертильності при застосуванні інших лікарських форм третиноїну на щурах спостерігалося незначне (статистично незначуще) зниження кількості сперматозоїдів і рухливості при 0,5 мг/кг/добу (приблизно в 2 рази перевищує МРДЛ згідно з порівнянням ППТ і при 100 % абсорбції), а також незначне (статистично незначуще) збільшення кількості та відсотка нежиттєздатних ембріонів у самиць, які отримували 0,25 мг/кг/добу і більше (приблизно МРДЛ згідно з порівнянням ППТ і при 100 % абсорбції). Третиноїн у формі гелю в концентрації 0,05 % застосовувався місцево у вагітних щурів під час органогенезу у дозах 0,1, 0,3 та 1 г/кг/добу (0,05, 0,15, 0,5 мг третиноїну/кг/добу). Вади розвитку, можливо пов'язані з третиноїном (краніофаціальні аномалії [гідроцефалія], асиметрична щитоподібна залоза, варіації скостеніння та збільшені додаткові ребра), спостерігалися при дозах до 0,5 мг третиноїну/кг/добу (приблизно в 2 рази перевищує МРДЛ, згідно з порівнянням ППТ і при 100 % абсорбції). Ці результати не спостерігалися у тварин із групи контролю. Інші материнські та репродуктивні показники у тварин, які отримували третиноїн, не відрізнялися від контрольних. З метою порівняння впливу на тварин та на
людей, визначена МРДЛ становить 4 г Альтренотм, який застосовується щодня в людини вагою 60 кг.