Німід гран. 100 мг саше 2 г

По 2 г в саше. По 30 саше в картонній упаковці.

Гранули. Основні фізико-хімічні властивості: гранули світло-жовтого кольору з апельсиновим запахом.

Фармакодинаміка. Німесулід — активна речовина, що має протизапальні, аналгезуючі та жарознижувальні властивості. Німесулід селективно інгібує ЦОГ II (циклооксигеназу II) і пригнічує синтез простагландинів у вогнищі запалення. Німесулід інгібує звільнення ферменту мієлопероксидази, а також пригнічує утворення вільних радикалів кисню, не впливаючи на процеси фагоцитозу та хемотаксису, пригнічує утворення фактора некрозу пухлин та інших медіаторів запалення. Фармакокінетика. Після застосування внутрішньо німесулід швидко всмоктується зі шлунково-кишкового тракту. Максимальна концентрація у плазмі крові визначається через 2–3 години. Зв'язування німесуліду з білками плазми досягає 97,5%. Препарат метаболізується у печінці, основним продуктом метаболізму є гідроксинімесулід — фармакологічно активна речовина. Близько 65% прийнятої дози німесуліду виділяється із сечею, решта 35% — з калом.

Нестероїдні протизапальні та протиревматичні засоби.
Код АТХ М01А Х17.

Фармакодинамічні взаємодії. Кортикостероїди: підвищується ризик виникнення виразки шлунково-кишкового тракту або кровотечі. Антитромбоцитарні засоби та селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС): збільшується ризик виникнення кровотеч у шлунково-кишковому тракті. Антикоагулянти: НПЗЗ можуть підсилювати дію антикоагулянтів, таких як варфарин або ацетилсаліцилова кислота, через що така комбінація не рекомендується та протипоказана хворим із тяжкими розладами коагуляції. Якщо такої комбінованої терапії неможливо уникнути, треба проводити ретельний контроль показників згортання крові. Діуретичні засоби, інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту та антагоністи ангіотензину-ІІ. НПЗЗ можуть знижувати дію діуретиків та інших антигіпертензивних препаратів. У деяких хворих із погіршеною функцією нирок (наприклад у хворих з ознаками зневоднення або у осіб літнього віку) спільне застосування інгібіторів АПФ, антагоністів ангіотензину ІІ або речовин, що пригнічують систему циклооксигенази, можливе подальше погіршення функції нирок та виникнення гострої ниркової недостатності, яка, як правило, є оборотною. Ці взаємодії слід враховувати тоді, коли хворий застосовує Німід^® спільно з інгібіторами АПФ чи антагоністами ангіотензину ІІ. Слід бути дуже обережним, застосовуючи таку комбінацію, особливо в осіб літнього віку. Хворі повинні отримувати достатню кількість рідини, а функцію нирок слід ретельно контролювати після початку застосування такої комбінації. Німесулід тимчасово понижує дію фуросеміду щодо виведення з організму натрію, та меншою мірою, щодо виведення калію, а також зменшує діуретичний ефект. Спільне застосування фуросеміду та Німіду вимагає обережності у хворих із порушенням функції нирок чи серця. Фармакокінетичні взаємодії з іншими лікарськими засобами. Були повідомлення про те, що НПЗЗ зменшують кліренс літію, що призводить до збільшення вмісту літію у плазмі крові та розвитку токсичних проявів застосування препаратів літію. При призначенні Німіду хворим, які отримують терапію препаратами літію, слід часто проводити контроль щодо вмісту літію у плазмі крові. Немає клінічно значущої взаємодії з глібенкламідом, теофіліном, варфарином, дигоксином, циметидином та антацидними препаратами (комбінація алюмінію та магнію гідроксиду). Німесулід пригнічує активність ферменту CYP2С9. При одночасному застосуванні з Німідом ліків, що є субстратами цього ферменту, концентрація їх у плазмі крові може підвищуватися. Потрібна обережність у випадку, коли німесулід призначають менш ніж за 24 години до або менш ніж за 24 години після прийому метотрексату, оскільки є можливість підвищення рівня останнього у сироватці крові та збільшення його токсичності.

діюча речовина: nimesulide; 1 саше (2 г гранул) містить німесуліду 100 мг; допоміжні речовини: лактози моногідрат, повідон, сахарин натрію, кислота лимонна, моногідрат; смакова добавка апельсин DC 100 PH, кремнію діоксид колоїдний безводний.

Лікування гострого болю. Симптоматичне лікування остеоартриту з больовим синдромом. Первинна дисменорея.

Відома підвищена чутливість до німесуліду або до будь-якого компонента препарату. Гіперергічні реакції, які мали місце у минулому (бронхоспазм, риніт, кропив'янка) у зв'язку з застосуванням ацетилсаліцилової кислоти чи інших нестероїдних протизапальних засобів (НПЗЗ). Гепатотоксичні реакції на німесулід, які мали місце у минулому. Виразка шлунка чи дванадцятипалої кишки у фазі загострення, рецидивуючі виразки чи кровотечі у травному тракті, цереброваскулярні кровотечі або інші ураження, які супроводжуються кровотечами. Тяжкі порушення згортання крові. Тяжка серцева недостатність. Тяжка ниркова або печінкова недостатність. Підвищена температура тіла та грипоподібні симптоми, підозра на гостру хірургічну патологію. Не застосовувати одночасно з іншими препаратами, що потенційно можуть бути причиною гепатотоксичних реакцій. Алкоголізм та наркотична залежність.

З метою запобігання виникненню та для послаблення прояву побічних реакцій препарат слід приймати протягом найкоротшого часу та в мінімально ефективній дозі. Призначати препарат слід тільки після ретельної оцінки співвідношення ризик/користь. Препарат приймають внутрішньо після їди. Для дорослих і дітей старше 12 років — по 1 саше (100 мг) 2 рази на добу — вранці та ввечері. Вміст саше слід розчинити перед застосуванням в 1 склянці теплої води і випити одразу. Максимальна тривалість лікування — 15 днів. Для хворих літнього віку зазначена схема дозування корекції не потребує. Пацієнти з порушеннями функцій нирок: для пацієнтів із легким або помірним ступенем ниркової недостатності (кліренс креатиніну 380 мл/хв) коригувати дозу не потрібно. Діти. Препарат протипоказаний дітям віком до 12 років.

При оцінюванні частоти виникнення різних побічних реакцій використані такі критерії: дуже поширені (≥1/10); поширені (≥1/100 <1/10); непоширені (≥1/1000 <1/100); рідко поширені (≥1/10000 <1/1000); дуже рідко поширені (<1/10000), включаючи поодинокі повідомлення.

Порушення з боку системи крові та лімфатичної системи	Рідко	Анемія Еозинофілія
	Дуже рідко	Тромбоцитопенія Панцитопенія Пурпура
Розлади імунної системи	Рідко	Підвищена чутливість
	Дуже рідко	Анафілаксія
Порушення метаболізму	Рідко	Гіперкаліємія
Психічні порушення	Рідко	Відчуття страху Нервозність Нічні жахи
Порушення з боку нервової системи	Іноді	Запаморочення
	Дуже рідко	Головний біль Сонливість Енцефалопатія (синдром Рейє)
Порушення з боку зору	Рідко	Нечіткість зору
Порушення з боку органу слуху та рівноваги	Дуже рідко	Вертиго (запаморочення)
Порушення з боку серця	Рідко	Тахікардія
Порушення з боку судинної системи	Іноді	Артеріальна гіпертензія
	Рідко	Геморагії Лабільність артеріального тиску Припливи
Порушення з боку дихальної системи	Іноді	Задишка
	Дуже рідко	Астма Бронхоспазм
Порушення з боку травної системи	Часто	Діарея Нудота Блювання
	Іноді	Запор Метеоризм Гастрит
	Дуже рідко	Біль у животі Диспепсія Стоматит Забарвлення калу у чорний колір Шлунково-кишкова кровотеча Виразка шлунка, дванадцятипалої кишки та перфорація
Порушення з боку гепатобіліарної системи	Дуже рідко	Гепатит Фульмінантний гепатит (у тому числі випадки з летальним наслідком) Жовтяниця Холестаз
Порушення з боку шкіри та придатків	Іноді	Свербіж Шкірний висип Посилене потовиділення
	Рідко	Еритема Дерматит
	Дуже рідко	Кропив'янка Ангіоневротичний набряк Набряк обличчя Поліморфна еритема Синдром Стівенса-Джонсона Токсичний епідермальний некроліз
Порушення з боку нирок та сечовидільної системи	Рідко	Дизурія Гематурія Затримка сечовипускання
	Дуже рідко	Ниркова недостатність Олігурія Інтерстиціальний нефрит
Загальні порушення	Іноді	Набряки
	Рідко	Слабкість Астенія
	Дуже рідко	Гіпотермія
Дані лабораторних досліджень	Часто	Підвищення рівня печінкових ферментів

Симптоми. При передозуванні спостерігається апатія, сонливість, нудота, блювання, біль у надчеревній ділянці, також можуть виникнути шлунково-кишкова кровотеча, артеріальна гіпертензія, гостра ниркова недостатність, пригнічення дихання, анафілактоїдні реакції та кома. Лікування. Специфічного антидоту не існує. У випадку передозування слід проводити симптоматичну терапію. Хворим протягом перших 4 годин після прийому препарату необхідно промити шлунок та прийняти активоване вугілля. Гемодіаліз не ефективний. Необхідний ретельний контроль функції нирок і печінки.

Зберігати при температурі не вище 25 °С та у недоступному для дітей місці.

Засоби, що застосовуються в наркології