Кальцію глюконат стабілізований р-н д/ін. 10% амп. 5 мл

По 5 мл в ампулах № 5×2 у блістерах у коробці, № 10 у коробці; по 10 мл в ампулах № 10 у коробці.

Розчин для ін’єкцій. Основні фізико-хімічні властивості: прозорий безбарвний або злегка забарвлений розчин.

Фармакодинаміка. Засіб, що регулює метаболічні процеси, поповнює дефіцит кальцію в організмі; чинить гемостатичну, протиалергічну дію та знижує проникність капілярів. Іони кальцію беруть участь у передачі нервових імпульсів, скороченні гладких і поперечносмугастих м’язів, функціонуванні міокарда, згортанні крові; вони необхідні для формування кісткової тканини, функціонування інших систем та органів. Концентрація іонів кальцію у крові зменшується при багатьох патологічних процесах; виражена гіпокальціємія сприяє виникненню тетанії. Крім усунення гіпокальціємії, сполуки кальцію зменшують проникність судин, чинять протиалергічну, протизапальну, гемостатичну дію. Фармакокінетика. Після парентерального введення препарат рівномірно розподіляється в усіх тканинах і органах. У плазмі крові кальцій знаходиться в іонізованому стані. Проникає через плацентарний бар’єр і у грудне молоко. Виводиться з організму в основному нирками.

Препарати кальцію. Код АТХ А12А А03.

Лікарський засіб усуває пригнічення нервово-м’язової передачі після застосування антибіотиків ряду аміноглікозидів. При сумісному застосуванні з тіазидними діуретиками може спричинити розвиток гіперкальціємії. При одночасному застосуванні з фенігідином препарати кальцію послаблюють його ефект. Ці препарати знижують екскрецію кальцію з сечею. Не рекомендується призначати разом з іншими препаратами кальцію. Кальцій знижує ефекти блокаторів каналів кальцію. Внутрішньовенне введення кальцію глюконату до та після прийому верапамілу зменшує гіпотензивну дію останнього, але не впливає на його антиаритмічний ефект. При одночасному застосуванні з хінідином можливе сповільнення внутрішньошлуночкової провідності та підвищення токсичності хінідину. Під час лікування серцевими глікозидами парентеральне застосування кальцію глюконату не рекомендується через посилення кардіотоксичної дії. Ефект дигоксину та інших серцевих глікозидів посилюється в присутності кальцію. При взаємодії етилового спирту з кальцію глюконатом останній випадає в осад. Призначення кальцію з адреналіном послаблює його бета-адренергічний ефект у пацієнтів після операцій на серці. Магній і кальцій мають взаємний антагоністичний ефект.

діюча речовина: calcium gluconate; 1 мл розчину містить кальцію глюконату для ін’єкцій 95 мг; допоміжні речовини: кальцію сахарат, кислота хлористоводнева концентрована або натрію гідроксид, вода для ін’єкцій; 1 мл розчину містить 8,93 мг кальцію (Са²⁺) сумарно, що відповідає 100 мг кальцію глюконату.

Цей препарат не має бути рутинним засобом у лікуванні дітей (до 18 років). Дітям віком до 14 років внутрішньом’язово вводити препарат не рекомендується через можливість розвитку некрозу.

Недостатність функції паращитовидних залоз, підвищене виведення кальцію з організму (зокрема при тривалому зневодненні); як допоміжний засіб при алергічних захворюваннях (сироваткова хвороба, кропив’янка, ангіоневротичний набряк) та алергічних ускладненнях медикаментозної терапії; для зменшення проникності судин при патологічних процесах будь-якого генезу (ексудативна фаза запального процесу, геморагічний васкуліт, променева хвороба); при паренхіматозному гепатиті, токсичних ураженнях печінки, нефриті, еклампсії, гіперкаліємії, гіперкаліємічній формі пароксизмальної міоплегії, при шкірних захворюваннях (свербіж шкіри, екзема, псоріаз), як кровоспинний засіб, а також як антидот при отруєннях солями магнію, щавлевою кислотою або її розчинними солями, розчинними солями фтористої кислоти.

Гіперчутливість до компонентів лікарського засобу. Схильність до тромбозів, тяжка ниркова недостатність, тяжка гіперкальціурія, виражений атеросклероз, саркоїдоз, підвищене згортання крові, одночасне застосування із серцевими глікозидами. Алюмінію оксид може вимиватися зі скла ампул кальцію глюконатом, тому з метою обмеження дії алюмінію на пацієнтів, особливо з порушеннями функцій нирок та дітей (до 18 років) кальцію глюконат не слід використовувати для підготовки повного парентерального харчування. Повторне та довготривале лікування дітей (до 18 років) та осіб з порушеннями функцій нирок (у зв’язку з ризиком дії алюмінію на організм). Гіперкальціємія (наприклад, гіперпаратиреоз, гіпервітаміноз D, пухлинні захворювання з декальцинацією кісток, ниркова недостатність, іммобілізаційний остеопороз, молочно-лужний синдром). Кальцію глюконат не можна вводити разом з цефтриаксоном, через ризик утворення нерозчинного комплексу цефтриаксон-кальцій, у таких випадках: недоношеним новонародженим віком ≤ 41 тиждень із урахуванням строку внутрішньоутробного розвитку (гестаційний вік + вік після народження); доношеним новонародженим (віком ≤ 28 днів).

Застосовувати внутрішньовенно або внутрішньом’язово. Ампулу з розчином перед введенням підігрівати до температури тіла. Розчин вводити повільно. Швидкість внутрішньовенного введення не повинна перевищувати 2 мл (0,45 ммоль кальцію) на хвилину. Пацієнт повинен знаходитися в положенні лежачи. Під час ін’єкції слід пильно спостерігати за станом пацієнта (моніторинг повинен включати контроль ЧСС або ЕКГ). Дорослим та дітям віком від 14 років вводити по 5–10 мл препарату щоденно або через 1–2 доби, залежно від перебігу захворювання та стану пацієнта. Дітям, залежно від віку, препарат вводити внутрішньовенно у таких дозах: дітям віком до 6 місяців — 0,1–1 мл, 7–12 місяців — 1–1,5 мл, 1–3 роки — 1,5–2 мл, 4–6 років — 2–2,5 мл, 7–14 років — 3–5 мл. Для введення розчину у кількості менше 1 мл разову дозу препарату довести до відповідного об’єму (об’єм шприца) 0,9% розчином натрію хлориду або 5% розчином глюкози. Слід уникати розведення в розчині, що містить бікарбонат, фосфат або сульфат. Літні люди. Хоча немає доказів того, що на толерантність до ін’єкції кальцію глюконату безпосередньо впливає похилий вік, фактори, які іноді можуть бути пов’язані зі старінням, такі як порушення функції нирок та неправильне харчування, можуть опосередковано впливати на толерантність і вимагати зниження дозування. Необхідно переглядати дози та спосіб застосування відповідно до оновлених даних з безпеки. Нормальна концентрація кальцію в плазмі знаходиться в межах 2,25–2,75 ммоль, або 4,5–5,5 мЕкв, на літр. Лікування повинно бути спрямоване на відновлення або підтримку цього рівня. Під час терапії слід ретельно контролювати рівень кальцію в сироватці крові.

Частота побічних ефектів, наведених нижче, визначається таким чином: дуже поширені: ≥1/10; поширені: ≥1/100 — <1/10; непоширені: ≥1/1 000 — <1/100; рідкісні: ≥1/10 000 — <1/1 000; дуже рідкісні: < 1/10 000; невідома частота: частота не може бути оцінена за наявними даними. Системні побічні ефекти та побічні ефекти з боку серцево-судинної системи вірогідно виникають як симптоми гострої гіперкальціємії при внутрішньовенному передозуванні або при надшвидкому введенні. Їх поява та частота прямо залежать від частоти введення та дози. З боку травного тракту: невідома частота: нудота, блювання; діарея. З боку серця: невідома частота: брадикардія, аритмії. З боку судин: невідома частота: гіпотензія, вазодилатація, циркуляторний колапс, часом летальний, приливи, здебільшого після швидкого введення. Загальні розлади та реакції в місці введення: невідома частота: відчуття жару, пітливість. Дуже рідко можливі алергічні та анафілактичні реакції, аж до анафілактичного шоку. Цефтриаксон-кальцієва преципітація Повідомлялося про рідкісні, тяжкі та, у деяких випадках, летальні побічні реакції у недоношених та доношених новонароджених (віком <28 днів), яких лікували внутрішньовенним введенням цефтриаксону та кальцію. Цефтриаксон-кальцієвий преципітат знаходили посмертно у легенях та нирках. Високий ризик преципітації у новонароджених є наслідком малого об’єму крові у них та довгого періоду напіввиведення цефтриаксону порівняно з дорослими (див. розділи «Протипоказання», «Особливості застосування»). Побічні реакції внаслідок неправильної техніки введення Невідома частота: повідомлялося про виникнення кальцинозу шкіри, після якого можливе її відшарування та некроз внаслідок екстравазації. Почервоніння шкіри, відчуття печіння або болю під час внутрішньовенної ін’єкції може вказувати на випадкову позасудинну ін’єкцію, що може призводити до некрозу тканин.

Симптоми: можливий розвиток гіперкальціємії. Симптоми гіперкальціємії можуть включати анорексію, нудоту, блювання, запори, абдомінальний біль, м’язову слабкість, полідипсію, поліурію, дегідратацію, біль у кістках, психічні розлади, нефрокальциноз, нефролітіаз, сонливість, сплутаність свідомості, гіпертонію; у тяжких випадках — серцеві аритмії, зупинку серця та кому. Якщо внутрішньовенна ін’єкція занадто швидка, можуть проявлятися симптоми гіперкальціємії, а також крейдяний присмак, припливи жару та гіпотонія. Лікування. Метою лікування є зниження гіперкальціємії. Інфузія натрію хлориду з метою збільшення об’єму позаклітинної рідини, що з подальшим введенням фуросеміду може посилити виведення кальцію, але слід уникати тіазидних діуретиків, оскільки вони можуть посилювати ниркову реабсорбцію кальцію. Для зниження сироваткової концентрації кальцію можна застосовувати кальцитонін. Гемодіаліз або перитонеальний діаліз можуть розглядатися, якщо інші заходи не дали результату і у пацієнта залишається гостра симптоматика. Під час лікування передозування слід ретельно контролювати електроліти сироватки.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.